https://youtu.be/cq9UrgJE_Nk?list=LL
https://youtu.be/Y1DDy0sFqQI?list=LL
https://youtu.be/LjScCYGXsog
https://youtu.be/-dGwLb7HOt0?list=LL
https://youtu.be/o7K-anaNBu4?list=LL
https://youtu.be/gjnFxQRp6Nw?list=LL
https://youtu.be/v9HFaTb76y0
https://vseosvita.ua/test/start/pmw336
“Людина не повністю управляє своїм тілом: не можна наказати серцю прискорити биття, шлунку – перестати перетравлювати їжу, людина не помічає, як моргає і дихає. Організм людини – це складний механізм, що складається з безлічі частин; для правильної і злагодженої роботи необхідна злагоджена робота кожної частини. Таку узгодженість забезпечує нервова система людини.
З яких частин складається нервова система організму людини? Нервова система складається з двох частин — центральної та периферичної.
Нервова система з’єднує всі частини організму в єдине ціле і керує його роботою. Це схоже на локальну мережу, що з’єднує всі частини організму з потужним сервером – центральною нервовою системою, яку утворюють головний і спинний мозок. Від центральної нервової системи відходить безліч найтонших нервів до кожного органу, кожного м’яза в тілі людини. Якщо всі нерви людини з’єднати в одну нитку, вона буде в 4 рази довше відстані від Землі до Місяця. Нерви утворюють периферичну нервову систему.
По одних нервах інформація від органів почуттів надходить у спеціальні відділи головного і спинного мозку у вигляді електричних імпульсів, де вона, як в комп’ютері, обробляється (розшифровується, порівнюється з отриманою раніше, запам’ятовується), і в результаті приймається якесь рішення.
По інших нервах команди головного мозку надходять до м’язів тіла, змушуючи їх розслаблятися або скорочуватися. Наприклад, людина побачила червоне світло світлофора, а головний мозок каже м’язам ніг припинити рух. Або, ненавмисно торкнувшись гарячого, людина забирає руку ще до того, як відчує біль. Це захисний механізм організму. Коли чутливі клітини руки відчули жар, цей сигнал відправився в спинний мозок, який віддав наказ м’язам руки різко скоротитися, щоб швидко забрати руку від джерела небезпеки. Одночасно сигнал клітин руки про опік надійшов в головний мозок, який віддав наказ про біль. Біль – це реакція організму на небезпеку.
Нейрони
Злагоджену роботу нервової системи забезпечують нейрони – нервові клітини, які схожі на павучка, який сидить в центрі павутини. Кожен нейрон складається з тіла і безлічі відростків, короткі гіллясті відростки називаються дендрити, один довгі – аксони. Саме по відростках нервових клітин у вигляді слабких електричних сигналів передається інформація. Сусідні нейрони з’єднуються між собою за допомогою відростків.
https://youtu.be/gjnFxQRp6Nw?list=PLR8wzszIquejIUA6YYXCIsWaAug9VDvTG
БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ СПИННОГО МОЗКУ ЛЮДИНИ
Пригадайте відділи хребта людини, будову хребців. Із чого складаються центральна та периферична нервова система людини? Які нейрони називають руховими, а які - чутливими? Що таке безумовні та умовні рефлекси, нервовий центр? Що таке біла та сіра речовина? Що таке рефлекторна дуга? З яких ланок вона складається?
Ви вже знаєте, що однією зі складових центральної нервової системи людини є спинний мозок.
Яка будова спинного мозку? Спинний мозок розташований у каналі хребта, утвореному дугами хребців. Він має вигляд довгої трубки. У дорослої людини спинний мозок завдовжки 41-45 см і приблизно 1 см завтовшки. Його маса становить усього 30-32 г. Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове. Ці ділянки відповідають виходу нервів, які прямують до верхніх і нижніх кінцівок.
Починається спинний мозок при основі черепа, де з’єднується з довгастим мозком (структурою головного мозку), а закінчується на рівні другого поперекового хребця пучком нервів, які відходять від нього. Тому він дещо коротший від хребта.
Ви вже знаєте, що від спинного мозку відходить 31 пара спинномозкових нервів. Ділянку, від якої починається певна пара спинномозкових нервів, називають сегментом. У межах спинного мозку розрізнюють сегменти (мал. 140):
• шийні - від них беруть початок 8 пар спинномозкових нервів;
• грудні сегменти - 12 пар;
• поперекові сегменти - 5 пар;
• крижові сегменти - 5 пар;
• куприкові сегменти - 1 пара спинномозкових нервів.
Вивчимо будову спинного мозку під час виконання лабораторного дослідження.
Мал. 140. Відділи спинного мозку: 1 - вигляд збоку; 2 - зрізи через відповідні відділи
ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вивчення будови спинного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами)
Обладнання та матеріали: муляжі, моделі, скелет.
Розгляньте на поперечному зрізі спинного мозку білу та сіру речовину, спинномозковий канал.
На поперечному зрізі спинного мозку можна побачити, що він складається з білої (розташована ззовні) та сірої речовини. Волокна білої речовини з’єднують між собою різні ділянки спинного мозку та формують провідні шляхи, забезпечуючи двобічні зв’язки між ним та головним мозком.
У центрі спинного мозку проходить спинномозковий канал (діаметром до 1 мм), заповнений прозорою спинномозковою рідиною (мал. 141). Вона завдяки постійному обміну з кров’ю забезпечує живлення нервової тканини, постачаючи поживні речовини та виводячи продукти обміну. Крім того, спинномозкова рідина здійснює захисну функцію: у ній є особливі клітини, які знищують збудників хвороб.
Сіра речовина оточує спинномозковий канал, утворюючи на поперечному зрізі контур, що нагадує метелика чи літеру «Н» (мал. 141). Вона має виступи - роги, які поділяють білу речовину на ділянки з провідними нервовими шляхами (висхідними та низхідними) (знайдіть їх на мал. 141). По висхідних шляхах нервові імпульси прямують до головного мозку, а по низхідних - збудження передається від головного мозку до центрів спинного мозку, а від них - до робочого органа.
У передніх рогах розташовані тіла рухових нейронів, довгі відростки яких досягають скелетних м’язів. Ці відростки утворюють передні, або рухові, корінці (мал. 141). До задніх рогів підходять відростки чутливих нейронів, які утворюють задні, або чутливі, корінці. По них надходять нервові імпульси від рецепторів шкіри, м’язів, суглобів, внутрішніх органів. У грудному і поперековому відділах спинного мозку є ще й бічні роги.
Тіла чутливих нейронів розташовані за межами спинного мозку в потовщеннях — вузлах на задніх корінцях. В отворах між двома сусідніми хребцями передні та задні корінці злиті між собою в змішані спинномозкові нерви, відгалуження яких прямують до різноманітних органів. У сірій речовині розташовані переважно вставні нейрони, які забезпечують зв’язки між чутливими та руховими.
Мал. 141. Будова спинного мозку: 1 - біла речовина; 2 - сіра речовина; 3 - спинномозковий канал; 4 - руховий корінець; 5 - чутливий корінець
ЦІКАВО ЗНАТИ! Загалом у спинному мозку людини налічують близько 13 млн нейронів, з яких 97 % - вставні.
Які оболонки вкривають спинний мозок? Спинний мозок оточують три оболонки: тверда, павутинна та м’яка (мал. 142). Тверда оболонка розташована ззовні. Вона утворена щільною волокнистою сполучною тканиною. Глибше розташована павутинна оболонка, утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною. Безпосередньо до речовини мозку прилягає м’яка (судинна) оболонка. Вона також утворена волокнистою сполучною тканиною, але, на відміну від павутинної оболонки, містить сітку кровоносних судин. Разом з ними ця оболонка проникає в мозкову тканину. Всі три оболонки формують єдиний суцільний чохол, який оточує як спинний, так і головний мозок. Між павутинною і судинною оболонками є широкий простір, заповнений спинномозковою рідиною.
Мал. 142. Оболонки спинного мозку: 1 - м’яка; 2 - павутинна; 3 - тверда
Мал. 143. Колінний рефлекс. Завдання. Простежте шлях передачі збудження
Спинний мозокСпинний мозок (СМ) – це філогенетично найдревніший відділ ЦНС хребетних, розташований у кістковому хребтовому (спинномозковому) каналі від І шийного хребця до І-ІІ поперекових хребців і закінчується мозковим конусом, від якого вниз тягнеться тонка кінцева нитка, оточена довгими корінцями нижніх сегментів мозку, що утворюють “кінський хвіст”.
Розміри спинного мозку дорослої людини коливаються в певних межах і залежать від статури. Так, довжина спинного мозку коливається від 40 до 45 см, ширина – від 1,0 до 1,5 см, а маса складає в середньому 35 г.
джерело-https://subject.com.ua/textbook/biology/8klas_3/37.html
Будова спинного мозку людини
Спинний мозок має всередині
порожнину (центральний канал), а зовні спинний мозок захищений 3-ма видами оболонок.
Оболонки спинного мозку:
М’яка оболонка мозку;
Павутинна оболонка мозку – оболонка, яка вкриває спинний і головний мозок; розташовується між м’якою і твердою оболонкою. Павутинна оболонка за своєю будовою схожа на павутиння – має паутинное будова – утворена сполучною тканиною; від павутинної оболонки відходять розгалужені відростки, які вплітаються в м’яку оболонку.
Тверда оболонка мозку – оболонка, яка вкриває спинний і головний мозок; розташовується над м’якої і павутинної оболонкою; Тверда оболонка представляє собою міцну сполучну тканину.
Простір між усіма оболонками заповнений спинномозковою рідиною.
Сіра речовина спинного мозку знаходиться в його центральній частині й на поперечному зрізі нагадує літеру Н або крила метелика.
Сіра речовина спинного мозку складається з тіл нейронів, з’єднаних між собою відростками та глією.
У сірій речовині розрізняють передні, задні і бічні роги.
У передніх рогах залягають рухові нейрони, в задніх — вставочні, які здійснюють зв’язок між чутливими і руховими нейронейронами. Чутливі нейрони лежать зовні тяжа, в спинномозкових вузлах по ходу чутливих нервів.
Від рухових нейронів передніх рогів відходять довгі відростки — аксони (від грец. axon — вісь), створюючи передні корінці, які продовжуються далі в рухові нервові волокна. До задніх рогів підходять аксони чутливих нейронів, формуючі задні корінці, які поступають у спинний мозок і передають туди збудження з периферії. Тут збудження перемикається на вставочний нейрон, а від нього — на короткі відростки рухового нейрона, з якого потім по аксону йде повідомлення до робочого органу.
Спинний мозок людини складається з таких сегментів:
– 8 шийних С (І-VIII);
– 12 грудних Th (I- XII);
– 5 поперекових L (І-V);
– 5 крижових S (I-V);
– 1-3 куприкових Со (І-ІІІ).
Функції спинного мозку:
– рухлива;
– рефлекторна;
– провідникова.
Згідно з законом Белла-Мажанді, досальні (задні) корінці спинного мозку відповідають за чутливу функцію, вентральні (передні) – за рухливу, бічні – вегетативну
Які функції спинного мозку? Спинний мозок виконує дві основні функції - рефлекторну та провідникову. Рефлекторна функція полягає в тому, що у спинному мозку розташовані важливі центри безумовних рефлексів. У них замикається значна кількість рефлекторних дуг. Кожний сегмент спинного мозку регулює діяльність шкіри, скелетних м’язів (крім м’язів голови) чи внутрішніх органів. Наприклад, центр сечовиділення розташований у крижовому відділі, центр розширення зіниць - у верхньому грудному сегменті, колінного рефлексу (мал. 143) - у поперековому відділі (цей рефлекс проявляється у підійманні ноги при різкому ударі по сухожиллю нижче колінної чашечки).
Ще одна функція спинного мозку - провідникова. Як ви знаєте, нервові волокна, які утворюють білу речовину, з’єднують різні відділи спинного мозку між собою та спинний мозок з головним. Нервові імпульси, що надходять у спинний мозок від рецепторів, по висхідних провідних шляхах передаються до головного мозку, а з нього по низхідних повертаються до спинного мозку, а звідти - прямують до робочих органів. Нервові волокна, які передають збудження від спинного мозку в головний, називають висхідними, а ті, які передають збудження в зворотному напрямку, - низхідними.
Нервові волокна, виконуючи провідникову функцію, забезпечують зв’язок й узгоджену роботу всіх відділів центральної нервової системи.
Отже, спинний мозок відіграє роль двостороннього провідного шляху між головним мозком і периферичною нервовою системою, а також керує простими рефлекторними діями (наприклад, відсмикування руки від гарячого предмета).
Діяльність спинного мозку перебуває під контролем головного, який регулює спинномозкові рефлекси.
Які бувають порушення діяльності спинного мозку? Порушення діяльності спинного мозку найчастіше пов’язані з травмами. Так, у разі перелому хребта порушуються зв’язки спинного мозку з головним. При цьому людина може говорити, повертати голову, їсти і пити, однак діяльність скелетних м’язів і чутливість ділянок тіла, які іннервуються сегментами спинного мозку, розташованими нижче місця ураження, повністю зникає. Наприклад, якщо ушкоджено спинний мозок у шийній частині, людина не здатна свідомо рухати ні руками, ні ногами - настає параліч. Це відсутність довільних рухів унаслідок ураження рухових центрів центральної нервової системи або рухових нервових шляхів центральної чи периферичної нервової системи.
Небезпечним захворюванням є запалення оболонок спинного мозку, яке супроводжується значним підвищенням температури тіла. Його здебільшого спричиняють мікроорганізми або переохолодження тіла. Це захворювання може привести до втрати чутливості та рухової активності.
Ключові терміни і поняття: спинний мозок, спинномозковий канал, вставні нейрони, рефлекторна та провідникова функції спинного мозку.
УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ
• Спинний мозок - частина центральної нервової системи, що має вигляд довгої трубки, розташованої у каналі хребта. Від нього відходить 31 пара спинномозкових нервів. Ділянку, з якої починається кожна пара цих нервів, називають сегментом. Біла речовина спинного мозку розміщена ззовні, а під нею - сіра речовина. У центрі проходить канал, заповнений спинномозковою рідиною. Спинний мозок виконує провідникову та рефлекторну функції.Спинний мозок
Частину шляху електричні сигнали проходять через спинний мозок. Спинний мозок знаходяться всередині хребта. Головне завдання спинного мозку – обробка інформації, що йде від мозку до тіла і назад. Його можна назвати «інформаційною дорогою».
Спинний мозок розділений на 31 ділянку, від кожної ділянки вліво і вправо відходять нерви, що пронизують все тіло.
Спинний мозок відповідає за роботу опорно-рухової системи та деяких внутрішніх органів, збирає інформацію про навколишнє середовище від органів почуттів.
Дуже важливо зберігати правильну поставу, стежити за станом хребта, щоб спинний мозок міг комфортно працювати. Варто займатися фізкультурою і активною фізичною працею, щоб зміцнювати м’язи спини.
Пам’ятайте, що перелом хребта веде до пошкодження нервових тканин, що може привести до часткової або повної втрати чутливості, паралізації.
Головний мозокhttps://youtu.be/cq9UrgJE_Nk
Спинний мозок з’єднується з головним мозком – «центральним комп’ютером» людського організму. Мозок людини надійно захищений черепом.
Маса головного мозку новонародженої дитини – 360 г, до 20 років маса мозку досягає межі – до 1,5 кг.
Головний мозок контролює рухи, відповідає за відчуття, емоції, думки, керує роботою внутрішніх органів. Мозок складається з трьох основних відділів: великі півкулі, мозочок і стовбур мозку.
Будова головного мозку
Мозок розділений на ліву і праву півкулі. Кожна півкуля розділена на 4 частки: лобову, тім’яну, потиличну і скроневу.
Півкулі зовні вкриті шаром сірої речовини, корою головного мозку, яка покрита щілинами і борозенками, тому мозок нагадує волоський горіх.
Права півкуля контролює ліву сторону тіла, а ліва півкуля – праву сторону тіла. У більшості людей одна половина розвинена сильніше; від цього залежить, правша людина або лівша. Якщо більше розвинена ліва півкуля, людина – правша, якщо права півкуля – лівша.
Мозок розділений на зони, кожна з яких виконує певні обов’язки (наприклад, є зони, що відповідають за вміння рухатися, співати, розрізняти звуки і смак і т. д.), Але, в разі необхідності, сигнали посилаються всім іншим, таким чином, мозок функціонує як єдине ціле.
У потиличній частині головного мозку є мозочок, який координує рухи людини і допомагає тримати рівновагу.
Коли людина йде, вона не замислюється про те, коли і яку ногу піднімати або опускати – про це думає мозочок. Якщо мозочок не працює належним чином, у людини виникають проблеми з рухами.
Стовбур мозку – це протяжне утворення, продовжує спинний мозок і з’єднує всі ділянки мозку між собою.
Через те що мозок працює безперервно, його клітини отримують їжі і кисню в 10 разів більше за інших. Невипадково кора головного мозку покрита мережею кровоносних судин, по яких до нейронів надходить їжа і кисень. Якщо людина перебуває в задушливій кімнаті, у неї починає боліти голова – це клітини мозку сигналізують про нестачу кисню. Необхідно подихати свіжим повітрям або провітрити приміщення.
Значення нервової системи
Значення нервової системи дуже велике і полягає в тому, що вона об’єднує, регулює і сприяє узгодженим діям всіх органів і систем організму, підтримує зв’язок між організмом і навколишнім середовищем, а так само підтримує діяльність людини не лише як біологічної, а й як соціальної істоти.
Безцінне значення в формуванні соціальної суті людини зіграли розвиток мови, мислення, пам’яті та інших видів психічної діяльності.
Відпочинок нервової системи
Як і будь-яка інша частина тіла, клітини мозку вимагають відпочинку. Нервова система відпочиває під час сну.
Весь день мозок сприймав інформацію, а вночі він готується до нового дня: обробляє отримані дані, виділяє головне і запам’ятовує. Людина спить в той час, коли мозок виконує цю роботу і відпочиває. Потік крові до судин головного мозку вночі істотно зменшується, майже наполовину, тому так важливо висипатися. Для того щоб виспатися і не відчувати втоми, людина має спокійно спати не менше 8 годин. Зміна видів діяльності під час дня, заняття фізкультурою і фізичною працею дозволяють мозку не втомлюватися довше. Мозок, як і м’язи, можна тренувати: грати в шахи, вирішувати логічні завдання, вчити на пам’ять вірші.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/referat-na-temu-nervova-systema-liudyny головного мозку людини
В цій статті розглянемо які основні відділи головного мозку людини їх будова та функції.Б
Відділи головного мозку людини
Головний мозок – це центральний орган нервової системи.
Головний мозок людини займає всю порожнину черепа, кістки якого захищають масу мозку від зовнішніх механічних пошкоджень. У процесі росту й розвитку головний мозок набуває форми черепа. Ззовні мозок нагадує драглисту масу жовтуватого кольору.
Середня маса мозку у чоловіків становить 1375 г (2 % від загальної маси тіла).
Середня маса мозку у жінок становить 1275 г (2,5 % від загальної маси тіла).
Людський мозок займає 91-95 % обсягу черепа.
Головний мозок поділяється на п’ять відділів.
Головний мозок складається з таких відділів:
– довгастий;
– задній, що включає міст і мозочок;
– середній;
– проміжний;
– кінцевий.
Усі відділи, за винятком кінцевого мозку, становлять мозковий стовбур. Кінцевий, або великий мозок, є вищим відділом ЦНС.
Будова й функції відділів головного мозку
Відділ Будова Функції
Кінцевий мозок Зовні кінцевого мозку розташована сіра речовина, що створює кору великих півкуль мозку, а вглибині — біла речовина. До підкіркових утворень цього відділу належить ряд базальних ядер Вищий відділ центральної нервової системи, що керує діяльністю інших відділів головного мозку і спинним мозком
Проміжний мозок Складається зі взаємопов’язаних ядер, які розташовані навколо третього шлуночка мозку. До складу проміжного мозку входить гіпоталамус Здійснює вегетативні функції, регулює діяльність залоз внутрішньої секреції. Бере участь у процесах сну, пам’яті, інстинктивної поведінки, психічних реакцій
Середній мозок З’єднує довгастий і проміжний мозок. Складається з чотиригорбикового тіла й ніжок мозку. До складу середнього мозку входять ядра окорухового і блокового нервів, червоне ядро, центральна сіра речовина, чорна субстанція Підвищує координацію рухів організму, адаптує їх до вестибулярних, звукових і світлових сигналів. Бере участь у регуляції рухів і пози, м’язового тонусу, станів пильнування і сну, емоційно-мотиваційної активності
Мозочок У мозочку розрізняють дві півкулі й непарну серединну частину — черв’яка Погоджує різні рухові акти й адаптує рухові реакції організму до умов навколишнього середовища
Довгастий мозок Складається з ядер черепномозкових нервів, ретикулярної формації та пучків нервових волокон Регуляція дихання, травлення й обміну речовин, рухових і захисних рефлексів. Здійснення зв’язку спинного й головного мозку
Тепер вам відомо з яких відділів складається головний мозок, їх
ВЕЛИКИЙ (КІНЦЕВИЙ) МОЗОК – вищий відділ центральної нервової системи.
Загальна довжина всіх кровоносних судин півкуль становить близько 560 км. У довжину півкулі сягають 17 см, у ширину — 14 см, у товщину 1,3 — 4,5 мм. На великий мозок припадає 85 % маси мозку. У більшості людей (80 — 90 % становлять правші) домінантною є ліва півкуля. Ліва півкуля більш активно задіяна в обробці математичної і мовної інформації (центри мови, письма, лічби, читання, пам'яті). Права більш важлива для креативності, артистичних здібностей, сприйняття мистецтва (центри музичної та абстрактної пам'яті, запам'ятовування геометричних і художніх образів). |
Великий мозок складається з двох півкуль, з'єднаних мозолистим тілом.
Півкулі великого мозку — це утвори кінцевого мозку, що мають виражену складчасту поверхню й забезпечують обробку інформації та формування складних форм поведінки людини
Розрізняють праву та ліву півкулі, вони відповідають за мову, мислення, рухи кінцівок. У середині кожної півкулі розташований шлуночок мозку.
Розподіл функцій між півкулями:
• ліва півкуля відповідає за такі важливі функції: мовлення, читання, письмо, лічбу, аналіз, інтелект;
• права півкуля відповідає за образне сприйняття, уяву, почуття, синтез та інтуїцію.
Мозолисте тіло складається з нервових волокон.
Значення мозолистого тіла: через нього здійснюється зв'язок між обома півкулями.
Функції великого мозку:
• керує діяльністю інших відділів головного мозку;
• керує спинним мозком;
• забезпечує психічну діяльність (пам'ять, мислення, мова, поведінка)
СТРУКТУРА ПІВКУЛЬ.
ПІДКІРКА — ЕВОЛЮЦІЙНА СТАРА ЧАСТИНА ПІВКУЛЬ.
• Основна маса кінцевого мозку.
• Утворена білою речовиною — відростками нейронів, які разом з нервовими волокнами, спрямованими до кори, утворюють низхідні та висхідні провідні шляхи основи півкуль, що з'єднують кору з усіма відділами нервової системи.
• В білій речовині основи півкуль містяться скупчення нервових клітин — підкіркові (базальні) ядра сірої речовини, які передають імпульси від кори до проміжного мозку. Містить також скупчення сірої речовини — гіпокамп, нюхову цибулину.
Базальні ядра — це скупчення сірої речовини, які беруть участь у регуляції складних рухових актів (допоміжних рухів під час ходіння, мімічні рухи тощо), кровообігу, регуляції тонусу скелетних м'язів та здійснення орієнтувальних, захисних, харчових рефлексів, а також виливають на формування поведінки людини.
Гіпокамп — центр лімбічної системи, який бере участь у формуванні пам'яті, процесах запам'ятовування й навчання.
Лімбічна кора (від лат. limbus [лімбус] — кайма, облямівка, край) — частина навколо мозолистого тіла, до якої примикають скупчення підкіркових ядер.
Лімбічна система — лімбічна кора і скупчення підкіркових ядер (окремі ядра таламуса, гіпоталамус, гіпокамп тощо) — функціональне об'єднання структур мозку, що визначає підсвідому (інстинктивну) поведінку, зокрема здобування їжі, захист, орієнтування, розмноження, також відповідає за емоції й потреби, за виникнення відчуттів задоволення — незадоволення, регулює рівень уваги, сприйняття, відтворення емоційно значущої інформації, сприймання запаху, світла, формування пам'яті. Розміщена навколо верхньої частини стовбура головного мозку.
Значення лімбічної системи: забезпечують загальне пристосування організму до змін довкілля і визначають інстинктивну поведінку.
Функції лімбічної системи:
• бере участь в емоційній та інстинктивній поведінці;
•підтримує сталість внутрішнього середовища організму.
КОРА ПІВКУЛЬ, АБО МАНТІЯ.
Кора функціонує як єдине ціле, є матеріальною основою психічної діяльності людини (пам'ять, мова, мислення та регуляція поведінки людини пов'язані саме з корою). У корі виділяють нову кору (більша частина), давню, стару та проміжну. Кора має товщину від 1 до 4 мм. Загальна площа кори становить приблизно 2,2 м2, з яких дві третини знаходяться у борознах та звивинах. Кора становить приблизно 44% від об'єму півкуль. Кількість нейронів кори може змінюватися в межах 109—1010, і кожен має від 7 до 10 тис. зв'язків із сусідніми клітинами, що визначає гнучкість, стійкість і надійність функцій кори Кора великих півкуль, незважаючи на незначну товщину, має складну будову. У корі великих півкуль міститься близько 14 млрд нейронів, розташованих у 6 шарів. |
• Кора людини добре розвинута.
• Вкриває ззовні півкулі. Кора півкуль відтворює форму черепа.
• Утворена сірою речовиною (тілами нейронів), проміжки між якими заповнені клітинами нейроглії та містять нервові волокна і кровоносні судини.
• Від кори всередину мозку відростки нейронів та нервові волокна до кори утворюють низхідні та висхідні нервові шляхи, що з'єднують кору з усіма відділами нервової системи.
• Має функціональні зони: чутливу, рухову, асоціативну.
• Формує звивини (складки) та борозни (заглиблення).
• Шість шарів кори утворені нейронами різних форм і функцій
Нейрони кори великого мозку.
Нейрони кори головного мозку розміщені в шість шарів, мають тісний зв'язок і функціонують як одне ціле. Кожний шар кори складений з нейронів певною виду. Лише зовнішній (верхній) утворений короткими відростками нервових клітин. Головна частина інформації надходить у кору до зірчастих клітин 3 — го шару та пірамідальних клітин 4 — го шару. Нейрони кори взаємодіють так, що передача інформації в горизонтальному напрямку неефективна, що пов'язано зі значною кількістю коротких аксонів. Нейрональна колонка — це сукупність вертикально розташованих нейронів у корі головного мозку, що проходить через її шари. Саме колонка і є основною структурно — функціональною одиницею кори півкуль людини, що здійснює обробку інформації. Малі колонки містять від 80 до 120 нейронів майже в усіх зонах мозку. Загалом у корі людини нараховується близько 2 x 105 таких колонок. Колонки поєднуються між собою горизонтальними зв'язками й утворюють нейронні ансамблі. Простір між тілами й відростками нервових клітин кори заповнений нейроглією та капілярами. |
Звивини – складки різних розмірів, у які зібрана кора півкуль.
Борозни — заглиблення, що знаходяться між звивинами, у них сховані понад 2/3 поверхні кори, що збільшує її загальну поверхню.
Кількість борозен та звивин у людей приблизно однакова, але рельєф, який вони утворюють, у кожної людини свій.
Три найбільші борозни півкуль: бічна (найглибша борозна відділяє скроневу частку від лобової та тім'яної), центральна (відокремлює лобову частку від тім'яної) і потилично-тім'яна (відділяє потиличну частку від тім'яної), які обмежують частки півкуль, причому кожна частка має ще чималу кількість менших борозен, між якими розташовані звивини.
Особливості зовнішньої будови півкуль великого мозку людини пов'язані із сильно вираженою складчастою поверхнею, що має індивідуальний характер, закладається ще до народження й розвивається до періоду статевої зрілості.
Формування звивин та борозен.
1) Складки півкуль починають формуватися ще в зародковому розвитку.
2) У новонароджених уже є первинні, вторинні й третинні борозни, але вони продовжують розвиватися й після народження, особливо до 1 — 2 років.
3) До 7 — 12 років борозни й звивини вже мають такий вигляд, як у дорослої людини.
Чотири основні частки великого мозку.
Частка | Зона |
Лобна, що розміщена у передній центральній звивині, спереду від центральної борозни. | Розміщується рухова зона (забезпечує рухи м'язів і суглобів тіла), руховий центр мови (забезпечує здатність людини писати речення й вимовляти слова), зона розпізнавання запахів, відповідає за розвиток мовлення, мислення, почуттів і вправних довільних рухів, увагу, емоції. Функція: планування, контроль поведінки людини та регуляція рухів. |
тім'яна, що розміщена позаду від центральної борозни | Розміщена зона шкірно — м'язової чутливості — дотик, біль, температура, смак. Функція: розпізнавання смаків, відчуття дотику, температури, болю, положення у просторі. |
скронева | Розміщена зона слуху (слуховий центр мови), зона смаку, гіпокамп (своєю формою нагадує морського коника та бере участь у формуванні пам'яті). Пов'язані з цією частиною мозку ядра сірої речовини відіграють важливу роль в координації рухів і регуляції положення тіла, а також в мотивації дій людини. Функція: аналіз слухової інформації, сприйняття слів, формування пам'яті, навчання, емоції. |
потилична | Розміщена зона зору, тому нормальний зір у людини можливий, якщо потилична доля не ушкоджена. Основна функція: регуляція зорового сприйняття, зорова чутливість, розпізнавання образів, форми і кольору об'єктів |
Розрізняють основні поля, що відрізняються будовою та функціями: шкірно — м'язова, рухова, слухова, нюхова, смакова, зорова зони.
У заглибині бічної ямки мозку лежить невеличка частка — острівець. Основна функція: розпізнавання смаку. Ймовірно відповідає за перистальтику шлунка, слиновиділення, нудоту та інші фізіологічні реакції
Зони кори головного мозку за функціями.
Назва зони | Характеристика | Функція |
Чутливі (сенсорні) | Одержують імпульси від рецепторів й аналізують їх. Розміщуються проекції всіх нейронів — рецепторів будь-якого виду чутливості — для кожного з них є відповідний нейрон сенсорної зони кори. Під час збудження зон у людини виникають відповідні відчуття. Ураження кори зон спричиняє порушення роботи відповідних органів чуттів. | У шкірній зоні сприймаються й аналізуються сигнали від дотику до тіла, дії на нього тепла або холоду, больових впливів. У зоні суглобово — м'язової чутливості сприймаються зміни напруження м'язів. Подразнення ділянок слухової зони зумовлюють сприйняття звуків. Імпульси від зорових рецепторів аналізуються зоровою зоною, смакових — смаковою зоною, нюхових – нюховою. |
Асоціативні зони | Поєднують діяльність рухових і сенсорних чутливих зон, забезпечують взаємодію усіх відчуттів, аналізують і зберігають інформацію, з ними пов'язані навчання, мовлення, мислення, свідомість | З діяльністю асоціативних зон найбільше пов'язані вищі психічні функції: пам'ять, мова, мислення, свідомість і регулювання поведінки. Створюються цілісні образи об'єктів навколишнього світу |
Рухові, або моторні | Надсилають імпульси до робочих органів (м'язів) Поранення або інші ушкодження кори рухової зони призводять до паралічу м'язів тіла (втрата здатності рухатися). | Нервові імпульси зони зумовлюють скорочення певних груп м'язів, що забезпечує рух м'язів тіла |
АСОЦІАТИВНІ ЗОНИ.
Розміщення зон: охоплюють більшу частину кори та знаходяться поряд з чутливими зонами (у них аналізується, зберігається і перетворюється інформація, отримана від чутливих зон).
Завдання асоціативних зон: розшифрування інформації від органів чуттів, що дозволяє оцінювати взаємне положення об'єктів у просторі, визначати обриси предметів, не дивлячись на них, оцінювати положення частин власного тіла, порівнювати сприйняття, отримувані у даний момент з тими, що є у пам'яті.
Значення: дають змогу людині контролювати і планувати будь — який вид діяльності.
Зорові поля — чутливе (забезпечує зір) і асоціативне (розпізнавання предметів, які ми бачимо). Слухові поля — чутливе (сприймає звуки), асоціативне (розпізнає їх). Смакове поле знаходиться в районі бічної звивини. Рухові поля для контролю м'язової активності (керують м'язами гортані, глотки, рота, а також дихальних м'язів, що контролюють силу повітряного потоку), причому рухові поля правої півкулі контролюють діяльність м'язів лівої половини тіла, а лівої півкулі — правої половини. Нюхове поле — заховане в глибині центральної борозни біля основи півкуль. Обличчя представлене в обох півкулях. Особливо велика площа ділянки, яка керує рухами кисті руки, язиком, мімічними м'язами. Ділянка кори, де виникають імпульси, що керують м'язами гортані, глотки, рота, а також дихальних м'язів, що контролюють силу повітряного потоку, вона відповідальна за вміння розмовляти — це так зване поле Брока (назване на честь дослідника, що встановив його існування). Єдиної мовної зони немає, а ділянки, що відповідають за мову, містяться в корі скроневої, лобової та тім'яної часток, ураження їх супроводжується розладом мови. Скоординована діяльність імпульсів дає змогу перетворювати думки у звук, при цьому мовні поля у правші локалізуються лише у лівій півкулі, а у шульги — лише у правій. |
РУХОВІ ЗОНИ.
Усі рухи людини поділяють на:
• рефлекторні (виникають у відповідь на подразнення і відбуваються
за участі спинного мозку та стовбура головного мозку);
• довільні (здійснюються свідомо, цілеспрямовано; їх виконують за участі різних відділів центральної нервової системи та обов'язково кори великого мозку).
Рухова зона кори може збуджуватися:
• імпульсами, що надходять до неї від органів чутливими шляхами через спинний мозок, стовбур мозку, мозочок (постійно коригує тривалі рухи) і таламус;
• збудження в руховій зоні можуть виникати й під впливом свідомої свідомої думки чи наміру.
Розміри збудженої ділянки рухової зони залежать не від маси м'язів, а від складності й точності рухів.
Кіркові центри рухової зони (м'язів кінцівок, тулуба та шиї) розміщуються так: внизу містяться ділянки, що відповідають за рухи голови та тулуба, а у верхньому відділі — за нижні кінцівки.
Відповідь рухової зони:
1) Імпульси передаються руховим нейронам (мотонейронам) цієї зони, аксони яких пучками прямують донизу та сполучаються з руховими нейронами ядер черепно — мозкових або спинномозкових нервів.
2) Нерви надсилають сигнали до груп м'язів, скорочення яких спричиняють або координують складні й точні довільні рухи.
ЗНАЧЕННЯ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ:
• відповідає за сприйняття інформації (зорової, слухової, смакової та нюху), яка надходить у мозок від різних рецепторів, перетворення й аналіз сигналів, формування відповідної реакції організму на ці сигнали;
• керує складними рухами;
• осередок усіх вищих функцій організму (мова, мислення);
• носій людського інтелекту.
Надходження інформації про подразники — сигнали від підкоркових структур: ядер таламуса, ретикулярної формації, чутливих нюхових і зорових нейронів (І — ІІ пари черепно — мозкових нервів) тощо завдяки розвиненій мережі провідних шляхів.
Низхідними шляхами кора сполучена з усіма ефекторними центрами, що розташовані нижче (центри стовбура, мозочка, гіпоталамуса проміжного мозку і спинного мозку).
Асиметричність функціонування кори великих півкуль.
У кожну півкулю нервові імпульси надходять із протилежної сторони тіла та простору.
У кожної людини одна з півкуль є головуючою (домінантною): у правшів — ліва півкуля, у лівшів — права.
Наприклад, при дотику до лівої руки, спочатку спричиняється збудження у відповідній зоні правої півкулі кори, та завдяки зв'язкам між півкулями за мить таке саме збудження виникає й у зоні лівої півкулі.
Ці явища властиві й системі управління рухами: встановлено, що м'яз, який розміщується в правій частині тіла, скоротиться, якщо штучно подразнювати відповідну ділянку в лобовій частці кори зліва, завдяки перехрещуванню нервових шляхів на рівні стовбура головного мозку.
Будова і функції варолієвого моста
Вароліїв міст, або міст (pons), розташований на нижній поверхні головного мозку у вигляді широкого виступу з поперечною посмугованістю (рис. 43, 48). Він межує спереду з ніжками великого мозку, позаду - з довгастим мозком, а по боках переходить у середні мозочкові ніжки, в товщі яких виступають корінці трійчастого нерва. Між мостом і пірамідою виходить відвідний нерв, а позаду і збоку лицевий і присінково-завитковий.
Основна частина моста складається переважно з поздовжніх і поперекових волокон моста.
Поздовжні волокна утворені кірково-мостовими волокнами, що розташовані зовні і зв'язують міст з корою великого мозку, а також волокнами пірамідного шляху. Поздовжні волокна діляться на кірково-ядерні, які йдуть від кори великого мозку до рухових ядер черепних нервів протилежного боку; кірково-спинно-мозкові, що прямують до рухових клітин передніх рогів сірої речовини спинного мозку протилежного боку, та кірково-сітчасті волокна - від кори головного мозку.
.Лабораторне дослідження № 6
Тема:
Вивчення будови спинного та головного
мозку людини
Мета: розвивати уміння розпізнавати елементи будови головного
мозку.
Обладнання: моделі, муляжі, малюнки головного мозку.
Хід роботи
1. Інструктаж з техніки безпеки.
2. Розгляньте головний мозок людини. Визначте
розташування основних відділів головного мозку.
3. Зіставте назви відділів головного мозку з їхніми позначеннями на ілюстрації:
… - півкулі великого мозку, … - мозолисте тіло, … - великий мозок, … -
проміжний мозок, … - мозочок, … - стовбур головного мозку.
4. Визначте назву відділу головного мозку, використавши
інформацію таблиці про їхні особливості будови і значення.
Таблиця. Значення відділів
головного мозку людини.
Назва |
Будова |
Значення |
|
Таламус і гіпоталамус |
Регуляція обміну речовин,
температури тіла, гомеостазу, а також сну, пам'яті, поведінки |
Продовження спинного мозку |
Регуляція життєвоважливих функцій
дихання, слиновиділення, соковиділення, серцевої діяльності та ін |
|
Ніжки мозку й дах |
Регуляція тонусу м'язів,
здійснення орієнтувальних рефлексів на світло й звуки |
|
Міст. Мозочок, вкритий корою |
Координація рухів тіла, проведення
нервових імпульсів |
|
Дві півкулі, вкриті корою |
Керує діяльністю нервової системи,
регулює діяльність організму, забезпечує ВНД і зв'язок із середовищем |
Висновок: вказати основні відділи головного мозку; речовини з яких
складається; зазначити частини та борозни головного мозку; основні функції
головного мозку.
5. Висновок.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Оцінка ________________
Немає коментарів:
Дописати коментар