Виставка малюнків на тему: «Збережемо природу рідного краю»
.jpg)
Дистанційні заняття з гуртківцями
ВОДА - ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ
Доступ до чистої та якісної питної води є правом кожної людини на повноцінне і безпечне життя. Вода – це не просто хімічна сполука кисню і водню, а найпоширеніша і найважливіша речовина на Землі, яка має унікальні хімічні та фізичні властивості. Для живих організмів її неможливо нічим замінити, але води стає все менше. У річках Тернопільщини рівень води за останні роки знизився більше ніж на половину, багато дрібних річок висохло. Україна є однією з найменш забезпечених водою країн Європи, а проблема доступу до якісної питної води є катастрофічна.
Питна вода призначена для споживання людиною повинна відповідати гігієнічним вимогам та бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні. Споживання недоброякісної питної води може призвести до виникнення у людини інфекційних захворювань, таких як гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, лептоспіроз, можливе отруєння та виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії та інші.
джерело-https://naurok.com.ua/prezentaciya-vpliv-zabrudnennya-vodi-na-zdorov-ya-lyudini-150571.html
https://vseosvita.ua/library/zberezemo-grunti-nase-bagatstvo-112669.html
Інструктивно-методичні матеріали проведення обласного етапу
Міжнародного екологічного конкурсу
«Образ природи»
Волинський обласний еколого-натуралістичний центр Волинської обласної ради проводить обласний етап Міжнародного конкурсу еколого-валеологічної спрямованості. Тема конкурсу у 2022 навчальному році – «Образ природи».
Мета конкурсу: поповнити знання дітей про рослинний та тваринний світ, формувати основи екологічної культури та мислення, розвивати спостережливість, образну пам’ять, увагу, кмітливість, виховувати любов до природи, бережливе ставлення до навколишнього середовища, зокрема:
дізнатися про будову та життєдіяльність однієї з найчисленніших груп рослинного та тваринного світу;
привернути увагу на величезну роль рослинного та тваринного світу у підтримці біологічного балансу в природному середовищі;
значення ролі комах як запилювачів у підтримці / збереженні життя на Землі;
вдосконалення вміння висловлюватись з заданої теми в різних формах творчого самовираження;
підтримка всебічних талантів дітей, створення умов для розвитку інтересів;
Учасники конкурсу
Учні І-ХІ класів закладів загальної середньої освіти та вихованців закладів позашкільної освіти відповідного віку.
Умови конкурсу
«Якби не було природи, то поети її вигадали би» - вірш, оповідання: максимум 1 сторінка, шрифт 14, через 1,5 інтервали; учасники – учні І – IV класів.
«Природа очима дітей» - ручні вироби: прикраси або аксесуари (кулон / сережки / браслет / окуляри): учасники – учні І – ХI класів.
«Екологічна сумка з мотивами природи» - ручні вироби з тканини (з аплікаціями, вишивкою, малюванням тощо); учасники – учні І – ХІ класів.
«Спостереження за природою крізь віконце» - вітраж; формат А3 (вироблений на склі);учасники – учні І – ХІ класів.
«Один день з життя природи» - відео-блог / еко-реклама, максимальний час – 3 хвилини, зі звуковим супроводом, учасники – учні І – ХІ класів (відео надсилати тільки на електронну пошту voenc17@ukr.net).
«Краса природи, яка зачаровує» - ручні вироби, техніка довільна; учасники – учні І – ХІ класів.
Загальні умови конкурсу
діти виконують роботу самостійно і індивідуально (допускається невелика допомога дорослих при виготовленні прикрас, екологічної сумки та відео-блогу);
орфографічні помилки автоматично виключають оцінювання літературної праці;
робота повинна бути описана на візитівці, що розташована на обороті праці; в ній треба подати друкованими літерами назву роботи, ім’я, прізвище та вік автора, точну адресу школи чи позашкільного закладу, прізвище, ім’я та посаду керівника;
до кожної роботи треба додати згоду батьків (в довільній формі) чи законного опікуна на використання особових даних дитини з метою організації конкурсу;
Роботи, що виконані з недотриманням вимог не розглядатимуться!
Конкурсні роботи не повертаються!
Терміни проведення конкурсу
до 04 березня 2022 року – крайній термін надсилання конкурсних робіт до ВОЕНЦ.
до 15 березня 2022 року – оголошення про результати конкурсу на сайті ВОЕНЦ (http://voenc.lutsk.ua).
Нагородження переможців
Переможці обласного етапу Міжнародного екологічного конкурсу будуть нагороджені грамотами Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради, а їх матеріали надіслані до Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді для участі у Всеукраїнському етапі конкурсу.
При ВОЕНЦ буде організовано виставку робіт учасників конкурсу. Кращі конкурсні роботи будуть розміщені на сайті ВОЕНЦ (http://voenc.lutsk.ua).
ЗАПОВІДНИКИ УКРАЇНИ
26 квітня 2022 року – 36-та річниця Чорнобильської трагедії.
Саме цього дня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС.
24 лютого 2022 року російська федерація напала на Україну і ми всі стурбовано слідкували за жахливою інформацією про підготовку ворогом теракту на території АЕС, про захоплення ворогом на п’ять тижнів чорнобильської зони, про пожежі, які неможливо було ліквідувати, бо ворог не давав такої змоги.
Весь цей час персонал Чорнобильської АЕС, що знаходився в заручниках, сумлінно виконував свої обов’язки. Вони робили все, щоб не допустити ще однієї трагедії пов’язаної з Чорнобилем на території України.
Дякуємо персоналу Чорнобильської АЕС за мужність та професіоналізм. За те, що захищаєте людство від можливого повторення трагедії навіть під час російської окупації.
Вшануймо Героїв, які брали участь у ліквідації наслідків цієї страшної аварії та побажаємо здоров’я, миру, довгих років життя. Нехай жах чорнобильської катастрофи ніколи не повториться!
Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
Найбільша техногенна аварія людства. У квітні 1986 р. у різні мови світу увійшло українське слово “Чорнобиль”. Для всього людства воно стало синонімом страшної техногенної катастрофи й величезної екологічної біди. Чорнобиль – це назва невеликого поліського містечка у гирлі Прип’яті, що мало давню історію, закорінену в часи Київської Русі. Тепер це слово символізує страшне явище, від якого саме перестало означати населений пункт.
Аварія на Чорнобильській АЕС мала, має і, на жаль, ще довго матиме значний вплив на стан навколишнього середовища України. Внаслідок вибуху ядерного реактора та пожежі на ньому за короткий період часу у довкілля потрапило від до 7 т ядерного палива. При цьому викид радіоактивного елемента Цезія-137 був тотожним радіації від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, яку американці скинули в 1945 р. на японське місто Хіросіму. Радіоактивне забруднення найбільше торкнулося територій України і Білорусі, але підвищення радіації відзначено й у Росії, Швеції, Норвегії, Великій Британії та інших країнах, куди в перші дні після аварії вітер розносив хмари радіоактивних речовин.
Ця аварія перетворила унікальні за чистотою території Полісся в зону екологічної катастрофи. Загалом в Україні радіоактивного забруднення зазнали понад 8% території країни (майже 50 тис. км2 земель!), на яких зосереджені 2,3 тис. населених пунктів дванадцяти областей. Найбільше постраждали території Київської, Житомирської, Рівненської, Чернігівської і Черкаської областей, радіоактивні опади випали також у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Волинській і Кіровоградській областях. Понад 3, млн людей вважаються постраждалими внаслідок цієї катастрофи, але певні дози радіоактивного опромінення отримали значно більше мешканців України.
Побудова укриття (саркофагу) над аварійним блоком, першочергові заходи з ліквідації аварії дозволили певною мірою зменшити катастрофічні наслідки радіоактивного забруднення. Це було зроблено ціною героїчних зусиль сотень тисяч людей – ліквідаторів аварії, багато з яких уже пішли з життя через захворювання, отримані внаслідок опромінення радіацією.
Мал. Забруднення навколишнього середовища
Назви розповідають
Назва міста Чорнобиль походить від праслов’янських слів черн – чорна та буль – трава і означає один з видів полину.
Україна дивовижна
“Рудий ліс”
Першого удару радіоактивного забруднення зазнала смуга соснового лісу (близько 450 га), яка знаходилася поруч з Чорнобильською АЕС. Впродовж декількох днів після аварії цей ліс практично «згорів», ставши рудим. Після захоронення дерев у траншеях на цій території були насаджені нові. Нині ліс відновлений. Однак місця поховання загиблого лісу стали джерелами надходження радіоактивних речовин у ґрунтові води, що лише поглибило екологічні проблеми.
Чорнобильська зона. Навколо Чорнобильської АЕС у радіусі 30 км створено зону відчуження, яку називають Чорнобильською зоною. З неї було відселено тисячі осіб із 186-ти населених пунктів України і Білорусі. Більша частина зони знаходиться в Україні. Там обезлюдніло 75 поселень, а переселенцями стали 90 тис. жителів. У зоні залишилися їх домівки, могили родичів, пам'ятки історії, культури. Безлюдним містом-привидом стала Прип'ять – місто працівників електростанції. У зоні містяться сотні захоронень радіоактивних відходів. Технологій з їх дезактивації поки що немає. І тільки в самому Чорнобилі обмежений час працюють люди. Вони слідкують за станом укриття та АЕС (у 2000 р. електростанцію остаточно закрили) та обслуговують Чорнобильську зону. На околицях зони проживає більш як сотня людей переважно старшого віку, які, незважаючи на заборони й небезпеку для свого здоров’я, повернулися у свої домівки.
Внаслідок викидів у повітря великої кількості радіоактивних речовин відбулося стійке і довготривале забруднення території Цезієм, Стронцієм і Плутонієм. Ці речовини випромінюють радіоактивні промені і їх називають радіонуклідами. Вони мають здатність нагромаджуватися в організмах, воді, ґрунті, повітрі і тривалий час впливати на стан довкілля, життя людей і тварин (період піврозпаду Цезію-137 становить 24 тис. років!). Тому в зоні значного радіоактивного забруднення заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, полювати на дичину, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя. Дослідження показали, що основна кількість радіонуклідів у лісі знаходиться у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту, у хвої їх значно більше, ніж у листках дерев. Велику кількість забруднюючих речовин акумулювали в собі донні відклади Київського водосховища.
Водночас, відсутність людей та їх господарської діяльності стали надзвичайно сприятливими умовами для відтворення тваринного світу в Чорнобильській зоні. Значно зросла популяція кабанів, косуль, благородних оленів, вовків, лисиць, борсуків, єнотоподібних собак, тхорів, знову з’явилися колись майже зниклі лосі, бобри, європейська рись, бачили навіть сліди бурого ведмедя. Популяції багатьох видів тварин у зоні є найбільшими в Україні. На жаль, всі тварини, як і рослини, заражені радіоактивними речовинами.
За роки, що минули від аварії, постійно проводиться робота щодо зменшення радіаційного забруднення території України. Здійснюються постійні спостереження за рівнем радіації, за впливом радіонуклідів на різні компоненти природного середовища та здоров'я людей. Тепер Чорнобильська зона – науковий полігон. У 2008 р. там також створено сховище для радіоактивних відходів інших атомних станцій України. Ця територія із “радіоактивним” ландшафтом є своєрідним застереженням щодо безпечного ставлення до використання такого потужного джерела енергії, як атомна, а також інших досягнень прогресу.
Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС ще довго відчуватиме населення не тільки України, але й світу. Про важливість їх ліквідації зазначено в Конституції України (1996 р.): “Забезпечення екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов'язком держави” (стаття 16).
Мал. Об’єкт "Укриття" на Чорнобильській АЕС, м. Прип’ять
Вплив геоекологічної ситуації на здоров'я населення. Стан навколишнього природного середовища значною мірою впливає на здоров'я і тривалість життя людей. В Україні екологічний чинник поряд із соціально-економічним є визначальним у народжуваності й смертності населення. З 1992 р. показники смертності у нашій країні перевищують показники народжуваності, тому спостерігається зменшення кількості населення. Це особливо гостро виявляється у регіонах, де значне радіоактивне і промислове забруднення довкілля (Чернігівська, Київська, Житомирська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська і Запорізька області).
Радіоактивне забруднення території України впливає на здоров'я людей безпосередньо й опосередковано. Радіація шкідлива як у великих дозах (опромінення людей, що спричиняє їх загибель), так і в малих (збільшення рівня захворюваності людей). Відомо, що 95% радіонуклідів потрапляють в організм людини через продукти харчування, особливо через молоко, м'ясо, рибу й дари лісу. Тому їх необхідно перевіряти на вміст цих речовин, насамперед у забруднених регіонах.
Сільськогосподарські продукти, зібрані на забруднених ґрунтах, нерідко є шкідливими для вживання. Так, у пшениці може нагромаджуватися кадмій – метал, що провокує різні хвороби. А підвищений вміст нітратів, викликаний надмірним внесенням мінеральних добрив, може викликати загальне отруєння організму. Особливо небезпечними для здоров'я людей є забруднення води. З неякісною водою в організм можуть потрапляти бактерії та віруси, шкідливі речовини. Діючи на організм людини впродовж тривалого часу, токсичні речовини навіть у малих дозах знижують імунітет (стійкість організму до хвороб). Внаслідок цього частішають випадки різних захворювань, загострюються існуючі хронічні хвороби.
Для підтримання здоров’я людині потрібно чисте довкілля, незабруднені продукти та вода. Отож, плануючи свою господарську діяльність, що забезпечує різні потреби населення, треба неодмінно пам’ятати про збереження природного середовища як найнеобхіднішої потреби, яка забезпечує наше існування.
Запам’ятайте
Аварію на Чорнобильській АЕС, що трапилася в 1986 р., вважають найбільшою техногенною катастрофою людства й величезною екологічною бідою, внаслідок якої довкілля зазнало сильного радіоактивного забруднення.
Внаслідок викидів у повітря великої кількості радіоактивних речовин відбулося стійке і довготривале забруднення території радіонуклідами, які мають здатність нагромаджуватися у ґрунті, воді, організмах і шкідливо впливати на довкілля, людей і тварин.
Навколо Чорнобильської АЕС у радіусі 30 км створено зону відчуження (Чорнобильську зону), з якої було відселено тисячі людей і де заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя.
Стан навколишнього природного середовища значною мірою впливає на здоров'я і тривалість життя людей.
ДЖЕРЕЛО-https://geomap.com.ua/uk-g8/893.html#:~:text=
Як війна впливає на довкілля і як можна допомогти його відновлювати — розповідає екологиня
Українські військові ідуть зруйнованим мостом в Ірпені, 20 квітня 2022 року. Фото: АРЗа перший місяць повномасштабного вторгнення Росії в Україну активісти Центру екологічних ініціатив “Екодія” нарахували більше сотні злочинів проти довкілля, які вчинили війська РФ. Вони руйнують нафтобази, бомблять підприємства і заводи, випалюють ліси, розстрілюють атомні енергоблоки. Згідно із Женевською конвенцією це є частиною воєнних злочинів. Які наслідки це матиме для довкілля, як можна фіксувати такі військові злочини та як відновлювати природу після війни — пояснює кандидатка економічних наук, доцентка кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Олена Маслюківська.
Як активні військові дії впливають на довколишнє середовище?
Із усіх видів людської діяльності війна найгірше впливає на довкілля: з одного боку військові дії негативно позначаються на довколишньому середовищі, а з іншого — ресурси, що йдуть на війну, могли б витрачатися на збереження довкілля або на ресурс-ефективні технології. Тому за умов відкритих бойових дій слід розрізняти прямі і непрямі впливи, а також втрачені можливості.
Є країни, які на 90% залежать від нашого зерна. Є країни, що залежать від російських добрив, на які зараз накладені санкції
До прямих впливів належать вибухи, які руйнують екосистему. Тим більш російсько-українська війна проходить навесні, коли тварини прокидаються, птахи повертаються, а все живе готується мати потомство. Руйнування середовища існування і шумове забруднення місць їхнього проживання негативно впливає на перебіг сезону розмноження. Ба більше, пряме потрапляння снарядів та забруднення обгорілою військовою технікою повністю руйнує екосистему. Усі набої, які розриваються, горіння неметалевих деталей військової техніки забруднюють ґрунти та воду важкими металами і токсичними елементами. Не говорячи вже про тони металобрухту, які розкидані по лісопосадках.
Європа на 40% залежна від російського газу і на 28% від нафти
При горінні техніки, мастила, дизелю і бензину також забруднюється повітря. Крім того, ворог спеціально бомбить нафтобази і газопроводи, промислові підприємства. Наприклад, 21 березня російські війська обстріляли ПАТ “Сумихімпром”, внаслідок чого стався витік аміаку в повітря. Крім того, в Україні більше 1000 складів небезпечних речовин і якщо випадково чи навмисно туди потраплять бомби, може відбутися забруднення повітря, водойм, ґрунтів, тощо.
До 2050 року Європу планували перетворити на кліматично нейтральний континент. Тепер можна очікувати як більш амбітних цілей, так і рух у зворотному напрямку
Коли внаслідок військової діяльності руйнуються міста, також страждає довкілля. Можуть не працювати очищувальні станції, або внаслідок потрапляння снаряду в будинок формуються будівельні відходи вперемішку із елементами військової техніки. Подібне сміття є дуже небезпечним, тому його не можна просто прибрати й викинути. Його небезпечно як транспортувати, так і зберігати на звалищі. Тому для поводження із таким типом відходів у містах необхідно розробити окремий протокол.
Буча, Київська область, 1 березня 2022 року. Фото: Associated PressНепрямі наслідки бойових дій на довкілля виникають не від пожеж чи розриву снарядів, а, скажімо, від знеструмлення шахти, з якої треба відкачувати воду. Без електроенергії не працюють насоси і шахта затоплюється разом із токсичними та радіоактивними відходами, які можуть проникати у ґрунтові води. Ця проблема була актуальною на Донбасі ще з 2014 року. Її ніяк не можна було вирішити, а зараз ситуація загострюється.
Іншим прикладом непрямого впливу є неконтрольовані викиди неочищених відходів підприємств у воду чи атмосферу. Зараз у зв’язку з воєнним станом держава тимчасово це не контролює. Хотілося б вірити, що усі українці чесні й відповідальні. Втім бувають недобросовісні підприємці та й очікую, що на війну спишуть і чимало екологічних правопорушень, скоєних до 24 лютого, наприклад, вирубку лісів.
Читайте також: Що лишила після себе російська армія на Київщині. Фоторепортаж
Кошти, які в державі планували витратити на енергоефективність, зелену економіку, відновні джерела енергії, створення нових заповідників, збереження видів, зараз витрачають на військові дії. Власне, це і є втрачені можливості. Влітку 2021 року Україна прийняла добровільне зобов’язання по скороченню викидів парникових газів. Втім, війна все змінила і поки незрозуміло в який бік. Бо зараз горить техніка, міста і підприємства, внаслідок чого виділяється багато парникових газів, але й багато заводів на Сході зруйновані і ще довго не працюватимуть, не викидаючи у атмосферу вуглекислий газ.
Чи війна в Україні впливає на довкілля усього світу?
На глобальному рівні на два важливі аспекти: харчову безпеку та політику щодо змін клімату. Через військові дії українські фермери не можуть засіяти частину полів у східних та південних областях, що позначиться на кількості зернових, яку ми зможемо експортувати восени. Є країни, які на 90% залежать від нашого зерна. Є країни, що залежать від російських добрив, на які зараз накладені санкції. Ланцюжки постачання складно швидко переорієнтувати, тому ця війна матиме глобальні продовольчі наслідки.
Зараз Україна вимагає щоб Європейський союз наклав ембарго на вуглеводні і вже три Балтійські країни відмовилися від імпорту російських нафти і газу. Загалом, Європа на 40% залежна від російського газу і на 28% від нафти. Від цього залежить робота великих підприємств, тому чим більша країна, наприклад Німеччина, тим їй складніше відмовитися від російських вуглеводнів.
Читайте також: "Ми їх залякали, що станція взлетить": працівниця ЧАЕС про російську окупацію
А тому багато країн Європи все активніше говорять про зелені технології і відновні джерела енергії. Наприклад, у рамках Європейської політики “Європейський зелений курс” до 2050 року Європу планували перетворити на кліматично нейтральний континент. Тепер можна очікувати як більш амбітних цілей, так і рух у зворотному напрямку. Наприклад, може бути призупинене закриття вугільних шахт, яких багато в Німеччині і Польщі. За умов ембарго на російську нафту і газ, коли кожна країна думатиме, як їй забезпечити громадян теплом та електрикою, можливо, вугільні підприємства працюватимуть довше. Війна в Україні однозначно вплине на плани європейських країн. Втім, наразі ми не знаємо який напрямок оберуть їхні уряди і народи.
Чи в Україні документують злочини росіян проти довкілля?
З другого дня повномасштабного вторгнення усі зрозуміли, що ці речі треба документувати, але не відкрито, аби не коригувати вогонь противника. Наразі мені відомо чотири інструменти, що дозволяють збирати свідчення і документувати злочини проти довкілля:
- Телеграм-бот “ЕкоШкода”;
- SaveEcoBot у Вайбер;
- Сторінка Українського еколого-інформаційного штабу з аналітичної обробки та ліквідації наслідків бойових дій;
- Анкета для збору інформації про заподіяння збитків довкіллю внаслідок вторгнення Російської Федерації на територію України.
Як може бізнес долучитися до очистки вод або ґрунтів?
Одна з ініціатив, до якої я була залучена, за сприяння Глобального договору ООН, працює з бізнесом. На початку війни українські і закордонні бізнеси запитували, як невійськово можна допомогти Україні, крім направлення коштів на харчування і ліки. Ба більше, вони хотіли робити щось для довкілля. Ми зрозуміли, що насамперед Україна має мати системну картину на рівні уряду: хто які наслідки має ліквідувати і за які гроші.
Читайте також: "Відновлення України буде коштувати сотні мільярдів доларів" — інтерв’ю з міністром фінансів
Очевидно, дороги, мости, відновлення електромереж і водопостачання держава має робити централізовано за кредитні кошти або за рахунок допомоги інших країн. Якщо йдеться про прибирання у Ірпені чи Бучі, то можна організувати толоки, де будуть задіяні волонтери без додаткового фінансування. Втім, якщо треба буде розчистити річку, у якій затонули відходи, наприклад техніка, будуть потрібні водолази. Це можуть фінансувати компанії. Бізнеси також можуть допомогти у відновленні природоохоронних екопарків з тваринами, адже у держави ще довго не дійдуть до цього руки.
Чи може Україна використати досвід післявоєнного відновлення інших країн щоб пришвидшити процес?
Закордонний досвід різний і відрізняється від того, що відбувається в Україні. Наприклад у Кувейті є приклад успішних репарацій. Але Кувейт — це фактично пісок, там зовсім інші умови. У нас мене дуже турбують степні екосистеми Миколаївської й Херсонської областей. З одного боку вони чутливі до впливу людини і військових дій, а з іншого, у держави не буде першочергово коштів і уваги на їх відновлення. Втім, громадські організації, які мають експертизи і можуть залучати волонтерів, можуть долучитися до відновлення екосистем.
Після перемоги необхідно буде відновлювати міста, наприклад Маріуполь. Уже зараз архітектори об’єднуються для того, щоб пропонувати проєкти відбудови зруйнованих міст, закладаючи туди зелені принципи. Нажаль, Маріуполь майже повністю зруйнований, тому нам доведеться його відбудовувати з нуля. Тут ми можемо почати творити на рівні з кращими європейськими практиками. Тим більше до нас зараз багато інтересу і багато людей, організацій та країн готові допомогти.
Зруйнована будівля у Маріуполі, 26 березня 2022 року / Фото: Getty ImagesНаприклад, я зараз у Фінляндії, маю контакти з університетом Вааса, де готові ділитися досвідом з українцями щодо зеленого енергетичного переходу. До 2035 року Фінляндія має стати повністю вуглецево нейтральною країною за рахунок використання локальних відновних джерел енергії. Тобто енергоносії вироблятимуться з відновних джерел у тому регіоні, де використовуватимуться. Це особливо актуально після двох місяців без тепла в окремих зруйнованих містах Україні, а тому гостро постало питання децентралізації системи опалення і енергоносіїв. Сподіваюся, це враховуватимуть під час відновлення зруйнованих міст.
Після війни експерти прогнозують нову гонку озброєнь у світі. Як це вплине на довкілля?
По-перше, це вплине на перерозподіл ресурсів: ті кошти, які можна було вкладати в розвиток технологій, освіту, науку, будуть витрачатися на озброєння. По-друге, використані природні ресурси для виробництва зброї — бездарно витрачені. На складах багатьох країн ще з радянських часів роками зберігалася зброя, яку нам зараз віддають. Для її виготовлення витрачалися природні ресурси, забруднювалося довкілля, залучалися найкращі фахівці. Результат роками лежав на складах. А потім це все треба безпечно утилізувати. Яке дурне використання безцінних природних і людських ресурсів!
Читайте також: "Види відмовляться від гніздівлі, деякі втратять потомство". Як війна впливає на птахів
Звичайно, зараз, замість того щоб витрачати гроші на їхню утилізацію, зброю і боєприпаси віддають Україні, де їх утилізують задарма, забруднюючи довкілля. З оборонної точки зору, для України це добре. Але уявіть, якщо зараз почнеться нова Холодна війна і гонка озброєнь? Через 20-40 років, коли ця нова зброя почне морально і фізично застарівати, її треба буде кудись діти. Вкладаючи в зброю ми закладаємо підвалини нових конфліктів, бо зброю треба буде десь витратити.
Єдине для чого потрібна зброя — для утримання миру. Кажуть, і ядерну бомбу винайшли для того, щоб запобігти війні. Втім, мені здається, це тупиковий шлях розвитку людства. Мені б хотілося жити у світі, де немає потреби ні у ядерній бомбі, ні у марнуванні ресурсів на виготовлення зброї.
ДЖЕРЕЛО-https://suspilne.media/231917-ak-vijna-vplivae-na-dovkilla-i-ak-mozna-dopomogti-jogo-vidnovluvati-rozpovidae-ekologina/
Весняні роботи на квітниках
Квіти навколо нашої школи
Наші квітники.
Квіткове царство в нашій школі є чудове.Аби клумби були красивими, вихованці гуртка вже взялися до роботи.Сьогодні біля школи висадили гладіолуси!
Квітка Гладіолус, або Косарик є давньою й улюбленою прикрасою наших клумб і садів, хоча за 300 років до нашої ери, в Древній Греції, вона вважалася бур'яном пшеничних полів. Але в Стародавньому Римі величні квіти Гладіолуси вже прикрашали сади патриціїв. У наші дні бажаючих вирощувати їх стає все більше.
.jpg)
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар