четвер, 26 травня 2022 р.
вівторок, 24 травня 2022 р.
повторення-Клітинна будова організмів.
ТЕСТУВАННЯ ПО ТЕМІ
Клітинна будова організмів.https://vseosvita.ua/test/start/yam340
четвер, 12 травня 2022 р.
неділя, 8 травня 2022 р.
субота, 7 травня 2022 р.
Навчальний проект учнів "Смітити не можна, переробляти!" (Про "друге життя" побутових речей)
https://youtu.be/mOQvHJYi1Lg?list=TLPQMDcwNTIwMjJ8UO_4rIlLhg
НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «СМІТИТИ НЕ МОЖНА ПЕРЕРОБЛЯТИ»
Мета: навчитися перетворювати вже використані речі, заощаджувати власні кошти, зберігати природні багатства та запобігати забрудненню довкілля.
Хід роботи
Завдання 1. Об’єднайтеся в невеликі групи (по 3-5 учнів). Розгляньте мал. 175, 176, що ілюструють повторне використання вживаних речей. Запропонуйте свої ідеї подібного «другого життя» використаних речей.
Завдання 2. Розподіліть можливі ролі в ході виконання проекту. Відповідно до них підготуйте необхідні матеріали для здійснення наміченої ідеї повторного використання вживаних речей.
Мал. 175. «Друге життя» використаних речей
Мал. 176. Ідеї для окраси подвір’я
Завдання 3. Зробіть нову річ. Покажіть, як її можна використовувати. Сфотографуйте свої дії і результати роботи для звіту.
Завдання 4. Спробуйте визначити (приблизно), скільки коштувала б нова така річ. Порівняйте її вартість із затратами на річ, створену в ході проекту.
https://uahistory.co/pidruchniki/yaroshenko-natural-science-5-class-2018-ua/56.php
пʼятниця, 6 травня 2022 р.
Заповідники, заказники, національні парки та їхнє значення для збереження природи Землі
Яке значення для збереження природи Землі має створення заповідників?
середа, 4 травня 2022 р.
Охорона природи. Червона книга України.
Наведи приклади рослин і тварин своєї місцевості, які занесено до Червоної книги України.
неділя, 1 травня 2022 р.
четвер, 28 квітня 2022 р.
середа, 27 квітня 2022 р.
середа, 20 квітня 2022 р.
четвер, 14 квітня 2022 р.
середа, 13 квітня 2022 р.
четвер, 7 квітня 2022 р.
середа, 6 квітня 2022 р.
Ґрунтове середовище існування Екологія грунту
СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ – це все, що оточує організм (умови, в яких живуть організми).
Ґрунтове середовище — це ґрунт (верхній родючий шар Землі).
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ґрунтового середовища:
• властива висока щільність, бо усе заповнене ґрунтом і ускладнює переміщення;
• недостатня кількість світла;
• мало кисню, з глибиною він зменшується;
• достатньо води;
• достатньо неорганічних і органічних речовин;
• незначні коливання температури.
• наявність речовин у різних агрегатних станах (часточки ґрунту містять речовини в твердому стані, є рідка вода і газоподібне повітря);
• загалом поживні речовини зосереджені в гумусі – верхньому шарі ґрунту.
Мешканці ґрунтового середовища:
• бактерії та гриби (розкладають відмерлі рештки організмів до неорганічних речовин);
• одноклітинні водорості;
• тварини (комахи, черв'яки, жуки, личинки, кроти, сліпаки);
• тварини наземно-повітряного і водного середовища, які будують різні укриття в ґрунті (борсуки, миші, комахи);
• середовище пронизують корені рослин (він є опорою, джерелом води і неорганічних речовин), грибниці грибів.
РОЛЬ МЕШКАНЦІВ ҐРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА В ПРИРОДІ:
• прокладаючи ходи в ґрунті, розпушують його та забезпечують надходження повітря і води;
• завдяки бактеріям і дощовим черв'якам ґрунт поповнюється неорганічними речовинами;
• очищують планету від мертвих решток.
ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до ґрунтового середовища:
• міцні покриви тіла в жуків та мурашок;
• видовжене тіло у дощового черв'яка, личинки хруща;
• тіло вкрите слизом у черв'яків або коротким тонким хутром у крота;
• повзають завдяки гнучкому тонкому тілу дощовий черв'як, багатоніжки, личинка травневого хруща;
• наявність риючих кінцівок у крота, вовчка;
• великі передні зуби для вигризання ґрунту, вивернуті назовні долоні для відкидання землі в крота;
• через брак світла недорозвинений зір у крота або відсутній взагалі у дощового черв'яка, сліпака, личинок комах.
• тварини ґрунту на зиму переміщуються у глибші шари (на глибині до 1,5 метра зимують дощовий черв'як, кріт);
• дощові черв'яки чутливі до висихання, у спеку переміщуються в глиб ґрунту;
• для орієнтування розвинені нюх та дотик у крота й дощового черв'яка.
джерело-http://8next.com/pr/3704-pr_55.html
четвер, 31 березня 2022 р.
четвер, 24 березня 2022 р.
«Різноманітність середовищ життя і пристосування організмів до життя в кожному з них. Наземно-повітряне, водне і ґрунтове середовища життя»
Добрий день, шановні учні! Сьогодні пропоную наступну тему для опрацювання дистанційно «Різноманітність середовищ життя і пристосування організмів до життя в кожному з них. Наземно-повітряне, водне і ґрунтове середовища життя».
Перечитайте відповідні параграфи підручника
вівторок, 22 березня 2022 р.
Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища
Вивчення параграфа допоможе вам:
• дістати уявлення про періодичні зміни умов середовища;
• наводити приклади пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.
Періодичні зміни умов середовища. Зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня на день, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. У природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. Змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. Такі зміни називаються сезонними.
Щодоби відбувається зміна дня і ночі. Такі зміни називаються добовими.
Як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця, а добові — навколо своєї осі.
Періодичні зміни умов середовища пов'язані з рухом нашої планети навколо Сонця та навколо своєї осі.
Пригадайте, за який час Земля здійснює повний оберт навколо своєї осі і навколо Сонця.
Мал. 143. Листопад
Пристосування рослин до періодичних змін умов середовища. Коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.
Пристосування рослин до зміни пір року вам добре відомі.
Взимку рослини перебувають у гані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не ручаються речовини. Навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від Сонця світла і тепла, змінюються умови середовища — волога, що є у ґрунті, доступною кореням рослин. Рослини починається швидко рости і розвиватись. Улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. Восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. Вода не може надійти у корені. За таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються. У багатьох із них опадає листя. Це біологічне явище називають листопадом (мал. 143).
Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. Якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в її час як її надходження з мерзлого ґрунту припинилося. Ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. Хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.
Рослини пристосувалися до скорочення або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи та ін.
Пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. Під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. Одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші — вночі. Наприклад, горобці, ластівки — денні птахи, а сови, пугачі — нічні.
Великі очі — пристосування нічних птахів
Сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. Великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. Саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.
Кажани також нічні тварини. Але на відміну від сов — вони орієнтуються в темряві за допомогою власних звукових сигналів. Це є пристосування кажанів до нічного способу життя.
Метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний — уночі (мал. 144). Денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.
Пристосуваннями тварин до добових змін умов середовища є різна активність у світлу й темну пору.
Ластівки, лелеки, солов’ї восени відлітають на зимівлю в тепліші краї, а навесні знову повертаються. Тому їх називають перелітними птахами (мал. 145, а). Так вони пристосувалися до періодичних змін пір року. Адже з настанням зими кількість насіння і плодів, комах, дрібних тварин, якими живляться птахи, зменшується. Птахів, що залишаються зимувати, називають осілими. Вони теж пристосувалися до сезонних змін. Під шкірою у них накопичується шар жиру, який захищає від
Кажан
Сіра ворона в місті
Мал. 144. Метелики: а — павичеве око; б — білан капустяний, в - бражник березковидний
Мал. 145. Пристосування тварин до зими: а — переліт журавлів; б — сплячка борсука
Мал. 146. Заєць-біляк: а — влітку; б — взимку
холоду й слугує запасом поживних речовин. Ворони, галки, сороки, граки восени перебираються ближче до людських осель.
Крім птахів, у холодну пору року від недостатньої кількості корму потерпають і звірі. Щоб пережити цей несприятливий період, тварини мають різні пристосування. їжак, борсук з осені до весни перебувають в облаштованих норах (мал. 145, б), а бурий ведмідь — у барлозі. У цей час вони не живляться і не рухаються, їхнє дихання уповільнюється. Такий стан називається сплячкою. Запаси жиру, накопичені цими тваринами восени, забезпечують їх існування упродовж кількох зимових місяців.
Ящірки і жаби взимку перебувають у стані заціпеніння. Подібний стан властивий і комахам. Ви, напевно, бачили між віконними рамами заціпенілих мух і комарів. Вони перебувають у такому стані до весни, а потім «оживають» — починають рухатись у пошуках їжі.
Узимку хутро лисиці густішає — до літнього хутра додається зимовий підшерсток. У пір’яному покриві птахів розвивається пуховий прошарок. Між ворсинками підшерстку та пуху Затримується повітря. Воно захищає тіло тварин від переохолодження.
У зайців хутро не лише густішає, але й змінюється його забарвлення. Взимку заєць-біляк стає білим, лише кінчики вух залишаються чорними (мал. 146). Біле хутро дає змогу зайцю залишатися на снігу непоміченим вовками і лисицями.
Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища є сплячка, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна забарвлення тощо.
Скарбничка знань
Людина навчилася впливати на природні пристосування організмів до сезонних змін середовища. Завдяки штучному освітленню, вчасному підживленню та поливу, підтримці температури, сприятливої для росту і розвитку рослин, урожай у теплицях отримують весь рік.
Домашні кури взимку певний період яєць не несуть. Це пов’язано з пристосуванням до сезонних змін у природі Але на птахофермах узимку штучним освітленням подовжують світловий день, і кури несуть яйця цілий рік.
Будьте захисниками природи
Узимку птахи можуть загинути не від холоду, а від голоду. Щоб уберегти від голодної смерті, їх потрібно підгодовувати. Завчасно зробіть годівниці із пластикових пляшок, пакетів з-під молока чи кефіру або з фанери (мал. 147). Розвісьте їх на деревах біля школи чи свого будинку. Не забувайте зранку або увечері насипати трохи корму, щоб птахи звикли до місця годування. Найкращий корм для птахів — насіння соняшника (частину його слід розчавити) проса, льону, а також крихти білого хліба. Синиці й дятли полюбляють сире несолоне сало.
а б
Мал. 147. Годівниці для птахів: а — з пластикової пляшки; б — з фанери
Перевірка знань
1. Чому в природі відбуваються сезонні та добові зміни?
2. Як тварини пристосовуються до змін умов середовища впродовж доби?
2. Які пристосування до зміни пір року мають рослини?
-і Як пристосовуються до холодної пори року тварини?
5. Напишіть у зошиті, які зміни відбуваються з рослинами тваринами вашої місцевості в різні пори року.
четвер, 17 березня 2022 р.
Середовище життя Чинники неживої природи
Зміни умов середовища - зміна кількості надходження сонячного світла і тепла, температури повітря, опадів.
Періодичні зміни умов середовища – зміни умов середовища, що повторюються в навколишньому середовищі з дня на день, з року в рік через певні проміжки часу (періоди).
Сезонні зміни – періодичні зміни умов середовища відповідно до пори (сезону) року — весна, літо, осінь, зима. Сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця.
Добові зміни - періодичні зміни умов середовища відповідно до частини доби - зміна дня і ночі. Добові зміни зумовлені рухом Землі навколо своєї осі.
Пристосування рослин до сезонних змін умов середовища: листопад, відмирання наземної частини рослин.
Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища: сплячка, заціпеніння, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна забарвлення тощо.
Пристосування рослин і тварин до сезонних змін у природі
| Сезони року | Зміни в житті | |
| рослин | тварин | |
| Зима | Рослини перебувають у стані спокою, їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини | Перебувають у норах, дуплах, барлогах; змінюють забарвлення, густішає шерсть звірів та пух птахів; осілі птахи перебираються ближче до людських осель; сплячка або стан заціпеніння деяких організмів |
| Весна | Починають швидко рости і розвиватись | Пробудження після сплячки чи заціпеніння, зміна забарвлення, линяння шерсті чи пуху, повернення птахів з теплих країв, розмноження |
| Літо | Продовжують ріст і розвиток | Активно рухаються, дають потомство |
| Осінь | Листопад — скидання листя листяними деревами. Листя на деревах жовтіє та опадає; відмирає наземна частина трав | Впадають на зиму в сплячку, заціпеніння, роблять запаси їжі, міграція птахів, запасають підшкірний жир |
Вплив людини на природні пристосування рослин до сезонних змін середовища для отримання врожаю цілий рік:
• штучне освітлення;
• вчасний полив;
• підтримка температури, сприятливої для росту і розвитку рослин;
• підживлення.
Вплив людини на природні пристосування тварин до сезонних змін середовища.
Домашні кури взимку певний період яєць не несуть, що пов'язано з пристосуванням до сезонних змін у природі. На птахофермах узимку штучним освітленням подовжують світловий день, і кури несуть яйця цілий рік.
ДОПОМОГА ПТАХАМ УЗИМКУ.
Щоб узимку птахи не загинули від голоду, люди розвішують на деревах годівниці (їх можна робити із пластикових пляшок, пакетів з-під молока чи кефіру або з фанери).
Якщо не забувати зранку або увечері насипати трохи корму, птахи звикнуть до місця годування.
Найкращий корм дня птахів — насіння соняшника (частину його слід розчавити), проса, льону, а також крихти білого хліба, а синиці й дятли полюбляють ще й сире несолоне сало.
ПРИСТОСУВАННЯ ДО ЧИННИКІВ
СВІТЛО.
Пристосування рослин до різного освітлення:
• світлолюбні рослини ростуть на добре освітлених місцях, мають дрібніші листки для зменшення випаровування води, блискуча поверхня відбиває сонячні промені, листя плюща повертається до сонця (сосна, магнолія, мати-й-мачуха, лисохвіст, соняшник, пшениця, плющ, береза, волошка тощо);
• тіньолюбні рослини зростають тільки в затінених місцях, де світла небагато, мають великі листки (копитняк, вороняче око, папороть);
• тіньовитривалі невибагливі до світла, бо добре розвиваються і за яскравого освітлення, і в затінку (конвалія, бузок, ялина, мохи, квасениця).
Пристосування тварин до різного освітлення:
• різна активність в денну та нічну пору (ластівки активні вдень і відпочивають уночі, коли світла обмаль, а сови, пугачі, кажани активні вночі);
• у наземних тварин найкраще розвинутий зір;
• у ґрунтових тварин зір мало розвинутий, проте розвинуті органи чуття, слух, нюх;
• денний метелик білан має добре розвинений зір та яскраве забарвлення;
• нічний метелик бражник березковидний має невиразне забарвлення, але добрий нюх;
• нічні птахи сови, пугачі мають добре розвинений зір (великі очі – пристосування нічних птахів);
• кажани орієнтуються вночі за допомогою звука.
ТЕМПЕРАТУРА.
У різних куточках Землі тварини і рослини потребують неоднакової кількості тепла.
Пристосування рослин від перегрівання:
• випаровування води листками;
• розміщення рослин ярусами в лісі.
Пристосування тварин від перегрівання:
• собаки висувають язик;
• виділення поту;
• павуки ховаються в тінь;
• нічні метелики, тушканчики полюють вночі, а вдень ховаються.
Пристосування рослин до нижчих температур:
• восени у листяних рослин для зменшення випаровування води взимку наступає листопад (дуб, клен, горіх);
• відмирає наземна частина перед зимовим періодом, рослини переходять у стан спокою.
Листопад - дуже важливе пристосування рослин до умов зими. Значення листопаду: зменшення випаровування вологи, коли не надходить вода з мерзлого ґрунту. Ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води, бо хвоя випаровує набагато менше вологи, ніж листя листяних дерев. |
Пристосування тварин до нижчих температур:
• птахів зігріває пуховий прошарок пір'яного покриву;
• коли нема поживи, багато тварин мігрує в інші місця;
• великим північним тваринам дає тепло підшкірний жир (ведмідь, морж, тюлень);
• звірам допомагає густа шерсть;
• теплокровні підтримують сталу температуру тіла (птахи, крокодили, жаби, звірі);
• бурий ведмідь, їжак, борсук впадають в зимову сплячку (у цей час вони не живляться і не рухаються, їхнє дихання уповільнюється, що забезпечують накопичені запаси жиру);
• стан заціпеніння у виноградного слимака, ящірки, жаби, комарів та інших комах;
• з наступом холодів зменшується пожива, тому ластівки, лелеки летять у теплі краї;
• білка перебуває взимку в дуплі зі зібраними запасами їжі, їжак, борсук з осені до весни спить в норі, бурий ведмідь спить у барлозі;
• взимку густішає шерсть у лисиці, вовка, зайця (до літнього хутра додається зимовий підшерсток);
• зимують у ґрунті ящірки, змії;
• коти, собаки люблять грітися на сонечку;
• під шкірою осілих птахів накопичується шар жиру, він захищає від холоду, слугує запасом поживних речовин;
• взимку птахи переміщаються ближче до людських осель.
Міграції птахів – пристосування до періодичних змін пір року, коли з настанням зими кількість насіння і плодів, комах, дрібних тварин, якими живляться птахи, зменшується. Перелітні птахи – птахи, які восени відлітають на зимівлю в тепліші краї, а навесні знову повертаються (ластівки, лелеки, солов'ї тощо). Осілі птахи - птахи, що залишаються зимувати (горобці, ворони тощо). |
ВОДА.
Пристосування рослин для забезпечення водою:
• довгий корінь у верблюжої колючки;
• розгалужений при ґрунтовій поверхні перекотиполя;
• м'ясисті листки в каланхое чи стебла в алое для запасу вологи;
• для зменшення випаровування листя бувають вузькі в типчака, шорсткі в ковили, опушені в полину, у вигляді колючок у кактуса.
Пристосування тварин для забезпечення водою:
• верблюд запасає воду в горбі;
• у павуків не виводиться вода з організму;
• ховрахи споживають соковиті плоди.
ПОВІТРЯ.
Тварини мають пристосування до дихання киснем у різних середовищах.
Використані джерела
http://8next.com/pr/3701-pr_73.htmlерело
Отруйні рослини, тварини та гриби
Раніше вважалося, що Сократ покінчив життя шляхом прийняття соку цикути, проте наразі вважають більш імовірним, що Сократ прийняв напій на основі болиголова плямистого (Conium maculatum).[2]
Практичне заняття №
«Ознайомлення з найпоширенішими
й отруйними рослинами, грибами і тваринами
своєї місцевості».
Мета: ознайомитися та навчитися розпізнавати
найпоширеніші отруйні організми своєї.місцевості;
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для
уроку, зображення
отруйних організмів
Завдання 1. Використовуючи підручник, інші джерела знань
(енциклопедію, атласи тощо), записати
назви найбільш поширених неотруйних та отруйних рослин, грибів своєї
місцевості.
Організми
|
Неотруйні
|
Отруйні
|
Рослини
|
||
Гриби
|
||
Тварини
|
Завдання 2. Записати найбільш важливі правила безпеки життєдіяльності в
природі при використанні отруйних організмів та при зустрічі з ними у природі.
-
Самореалізація особистості Самореалізація у підлітковому та юнацькому віці. Складові самореалізації.Самореалізація – це здатність людини пізнати себе і здійснити своє покликання. Кожна людина має потребу у самореалізації, однак не всі ус...
