ПРАКТИЧНА РОБОТА РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ВПРАВ ІЗ ТРАНСКРИПЦІЇ ТА ТРАНСЛЯЦІЇ

 

 ПРАКТИЧНА РОБОТА  РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ВПРАВ ІЗ ТРАНСКРИПЦІЇ ТА ТРАНСЛЯЦІЇ

1 Ділянка і-РНК має структуру : ААЦ - ГГА - ЦУУ. Укажіть послідовність нуклеотидів у гені, що її кодує:

• а) ЦЦА - ТТЦ — АГГ; б) ААЦ - ГГА - ЦТТ;

• в) ТТГ - ЦЦТ — ГАА; г) УУГ - ЦЦУ- ГАА.

• 2 Укажіть, скільки нуклеотидів входить до складу кодона:

• а) один; б) три; в) два; г) чотири.

• 3 Укажи назву амінокислоти, яку кодує триплет АГЦ:

•  А)Серин (Сер) Б)Ізолейцин (Іле) В)Аспарагінова кислота (Асп)

   4 Визнач триплет, який кодує амінокислоту Пролін (Про):

•  А)ГЦГ Б)ЦЦГ в)АЦА

• 5 Визнач триплет, який є стоп-кодоном:

•  а)УГА б)ГУГ в)ЦЦА

• 6 Визнач триплети, які кодують амінокислоту Лейцин (Лей):(можливі декілька правильних відповідей)

•  а)ЦЦА б)ЦУУ в)ЦУГ г)УЦУ

• 7 Укажи послідовність амінокислот у фрагменті молекули ДНК, які кодують триплети ЦУУ ЦЦГ ГЦЦ ЦЦГ:

•  а)Ала — Лей — Про — Про Б)Лей — Про — Ала — Про в)Ала — Про — Лей — Про

• 8)Обери назви амінокислот, у яких перша і друга основа — урацил:

•   (можливі декілька правильних відповідей)

•   а)Аланін (Ала) б)Лейцин (Лей) в)Гліцин (Глі) г)Фенілаланін (Фен)

• 9 Укажи назву амінокислоти, першою основою, яка кодує її є цитозин:

•    а)Глутамінова кислота (Глу) б)Аланін (Ала) В)Аргінін (Арг)

  10. Виберіть послідовність нітрогеновмісних основ, яка має утворитися в процесі реплікації молекули ДНК на основі ланцюга - АЦТ ТТГ ГАТ ТТТ АЦТ ГТГ:

• а) ТГА ААЦ ЦТА ААА ТГА ЦАЦ;

• б) ТАА ТАА ТАА ТАА ААА ААА ТАГ;

• в) ТАЦ АЦГ ЦТЦ АТГ ГТА ЦЦТ ТГЦ;

• г) ТТТ ТТТ ТАТ АЦА ЦАЦ ЦГЦ ТАА;

• д) ТГА ТЦГ ГГГ ЦЦГ ЦТА ААА.

  11. Виберіть послідовність нітрогеновмісних основ іРНК, яка утвориться внаслідок процесу транскрипції з молекули ДНК такої будови - АТГ ТГЦ ГАГ ТАЦ ЦАТ ГГА АЦГ:

• а) УАЦ АЦГ ЦУЦ АУГ ГУА ЦЦУ УГЦ;

• б) УУУ УУУ УАУ АЦА ЦАЦ ЦГЦ УАА;

• в) УГА УЦГ ГГГ ЦЦГ ЦУА ААА УГА;

• г) УГА ААЦ ЦУА ЦУА ААА УГА ЦАЦ;

• д) УАА УАА УАА УАА УАА ААА ААА УАГ.

• 12. За допомогою таблиці генетичного коду визначте амінокислотний склад пептиду, що утворюється внаслідок трансляції на основі фрагмента іРНК такого нуклеотидного складу - УУУ ЦЦА ГГУ АГЦ:

• а) Фен-Про-Глі-Сер;

• б) Сер-Ала-Цис-Вал;

• в) Фен-Трп-Тре;

• г) Тир-Про;

• д) Вал-Вал-Глу-Глі.

• 

 У цитоплазмі знаходиться тРНК з антикодоном ЦАЦ. Проаналізувавши інформацію, надану в трьох стовпчиках, установіть кодуючу ділянку ДНК (питання 62), кодон (питання 63) і амінокислоту (питання 64), що транспортується (див. таблицю «Генетичний код»).
ПРАКТИЧНА РОБОТА  РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ВПРАВ ІЗ ТРАНСКРИПЦІЇ ТА ТРАНСЛЯЦІЇ

Прізвище _______________________________________________ Дата ____________

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ВПРАВ ІЗ ТРАНСКРИПЦІЇ ТА ТРАНСЛЯЦІЇ

Вправа 1. За допомогою таблиці генетичного коду РНК визначте амінокислоту, яка кодується триплетом ЦАГ.

________________________________________________________________________________

Вправа 2. За допомогою таблиці генетичного коду РНК визначте амінокислоту, яка кодується триплетом ГЦУ.

________________________________________________________________________________

Вправа 3. За допомогою таблиці генетичного коду РНК визначте триплети, які кодують амінокислоту лейцин (ЛЕЙ).

________________________________________________________________________________

Вправа 4. За допомогою таблиці генетичного коду РНК визначте триплети, які кодують амінокислоту фенілаланін (ФЕН).

________________________________________________________________________________

• Вправа5 Визнач триплет, який є стоп-кодоном:

•  а)УГА б)ГУГ в)ЦЦА

• Вправа6 Визнач триплети, які кодують амінокислоту Лейцин (Лей):(можливі декілька правильних відповідей)

•  а)ЦЦА б)ЦУУ в)ЦУГ г)УЦУ

• Вправа 7. Один з ланцюгів фрагмента ДНК має таку послідовність нуклеотидів ТАА-ТЦА-ТАЦ-ЦАЦ-ААТ-ААГ-ГГТ-АТТ. Визначте послідовність нуклеотидів іРНК.

• ________________________________________________________________________________

• Вправа 8. Визначне відповідні амінокислоти до ланцюга ТАА-ТЦА-ТАЦ-ЦАЦ-ААТ-ААГ-ГГТ-АТТ.

• ________________________________________________________________________________

• Вправа 9 За допомогою таблиці генетичного коду визначте амінокислотний склад пептиду, що утворюється внаслідок трансляції на основі фрагмента іРНК такого нуклеотидного складу - УУУ ЦЦА ГГУ АГЦ:

• Вправа 10. Виберіть послідовність нітрогеновмісних основ іРНК, яка утвориться внаслідок процесу транскрипції з молекули ДНК такої будови - АТГ ТГЦ ГАГ ТАЦ ЦАТ ГГА АЦГ:

• 

• ПРАКТИЧНА РОБОТА  РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ВПРАВ ІЗ ТРАНСКРИПЦІЇ ТА ТРАНСЛЯЦІЇ

• Прізвище _______________________________________________ Дата ____________

• 1 Визнач нуклеотид, який стає у пару до цитозину під час реплікації молекули ДНК:

2 Укажи назву нітрогеновмісної основи, що входить до складу молекули ДНК:

  (можливі декілька правильних відповідей)

а)фруктоза б) глікоген в) аденін г) тимін

 

3.Фрагмент ланцюга ДНК має наступний нуклеотидний склад ААТЦАТЦТГГТА. Установи порядок чередування нуклеотидів у ланцюгу і-РНК

4. За допомогою таблиці генетичного коду РНК визначте триплети, які кодують амінокислоту фенілаланін (ФЕН).

________________________________________________________________________________

• 5 Визнач триплет, який є стоп-кодоном:

•  а)УГА б)ГУГ в)ЦЦА

• 6 Визнач триплети, які кодують амінокислоту Лейцин (Лей):(можливі декілька правильних відповідей)

•  а)ЦЦА б)ЦУУ в)ЦУГ г)УЦУ

• 7. Один з ланцюгів фрагмента ДНК має таку послідовність нуклеотидів ТАА-ТЦА-ТАЦ-ЦАЦ-ААТ-ААГ-ГГТ-АТТ. Визначте послідовність нуклеотидів іРНК.

• 8)Обери назви амінокислот, у яких перша і друга основа — урацил:

•   (можливі декілька правильних відповідей)

•   а)Аланін (Ала) б)Лейцин (Лей) в)Гліцин (Глі) г)Фенілаланін (Фен)

• 9 Укажи назву амінокислоти, першою основою, яка кодує її є цитозин:

•    а)Глутамінова кислота (Глу) б)Аланін (Ала) В)Аргінін (Арг)

• 10За допомогою таблиці генетичного коду визначте амінокислотний склад пептиду, що утворюється внаслідок трансляції на основі фрагмента іРНК такого нуклеотидного складу - УУУ ЦЦА ГГУ АГЦ:

Хемосинтез

https://youtu.be/WKrcUaGtKZ4

Хемосинтез — вид автотрофного живлення, у якому енергію для утворення органічних речовин організм отримує від реакцій окиснення неорганічних сполук. До хемосинтетиків належать залізобактерії, сіркобактерії, тіонові, нітрифікуючі, водневі бактерії. Хемосинтез забезпечує кругообіг найважливіших елементів зі змінним ступенем окиснення: Феруму, Сульфуру, Нітрогену тощо.

Одним з видів автотрофного живлення є хемосинтез — процес, у якому енергію для утворення органічних речовин організм отримує від реакцій окиснення неорганічних сполук.

Такий тип живлення характерний тільки для бактерій і архей.

Хемосинтез здійснюється без участі світла. Це відрізняє хемосинтезуючі організми від фотосинтезуючих, оскільки останні використовують як джерело енергії сонячне світло, а не енергію хімічних реакцій.

Для одержання енергії мікроорганізми використовують енергію реакцій окиснення сірководню, амоніаку, водню, ферум(ІІ) оксиду та інших речовин. Енергія, що отримується під час окиснення, запасається у формі АТФ.

Речовинами, з яких відбувається синтез органічних молекул, є вуглекислий газ або метан.

Процес хемосинтезу відкрив 1889 року видатний український мікробіолог С. М. Виноградський.

Групи хемосинтезуючих організмів

Залізобактерії. Існують за рахунок окиснення Феруму (двовалентного Fe2+ до тривалентного Fe3+):

4Fe(OH)2+ O2 = 4H2O + 2Fe2O3

Утворений ферум(ІІІ) оксид залізобактерії відкладають у своїй слизовій оболонці. Ці мікроорганізми поширені в прісних і морських водоймах (мал. 48.1, 48.2).

Сіркобактерії. Окиснюють сірководень (гідроген сульфід) до молекулярної сірки:

2H2S + O2 = 2H2O + 2S

У разі нестачі сірководню окиснюють сульфур до сульфатної кислоти:

2S + 3O2 + 2H2O = 2H2SO4

Сіркобактерії можуть жити в океанах на величезній глибині, у тих місцях, де з розломів земної кори у воду виходить сірководень. Колосальна кількість сіркобактерій існує в Чорному морі, в якому на глибинах понад 200 м вода насичена сірководнем.

Тіонові бактерії. Окиснюють відновлені сполуки Сульфуру та двовалентного Феруму до сульфатної кислоти. Деякі представники тіонових бактерій здатні виживати й розмножуватися за екстремальних концентрацій кислоти (pH = 2). Більшість із них є аеробами.

Нітрифікуючі бактерії. Окиснюють амоніак, що утворюється в процесі гниття органічних речовин (білків), до нітритної та нітратної кислот:

2NH3+ 3O2= 2HNO2 + 2H2O,

2HNO2 + O2 = 2HNO3

Утворені кислоти взаємодіють з ґрунтовими мінералами, утворюючи нітрити та нітрати. Нітрифікуючі бактерії поширені в ґрунті та водоймах. Багато з них є симбіонтами рослин.

Водневі бактерії окиснюють водень, який утворюється під час анаеробного розкладання органічних решток: 2H2 + O2 = 2H2O. Отриману енергію використовують для перетворення CO2 на метан та інші органічні сполуки.

Мал. 48.1. Залізисті кварцити — результат життєдіяльності залізобактерій

Мал. 48.2. Результати діяльності залізобактерій у водопровідних трубах

Значення хемосинтезу

Органічна продукція хемосинтезу становить менше 1 % від фотосинтезу, проте він має величезне значення для біологічних і геохімічних процесів на Землі. Основне значення хемосинтезу полягає в тому, що він забезпечує кругообіг найважливіших елементів зі змінним ступенем окиснення: Феруму, Сульфуру, Нітрогену та інших.

Суттєве значення в кругообігу Нітрогену належить хемотрофним нітрифікуючим бактеріям. Вони поширені в природі, і здійснювані ними процеси відбуваються у досить великих масштабах. Процес нітрифікації є джерелом нітратів і нітритів — сполук Нітрогену, що засвоюються рослинами і включаються до складу органічних речовин. До того ж, життєдіяльність нітрифікуючих бактерій — найважливіший чинник родючості ґрунтів. Важливу роль у процесах перетворення речовин у ґрунтах відіграють також водневі бактерії.

Залізобактерії відіграють важливу роль у кругообігу таких елементів, як Ферум і Манган. Завдяки їхній життєдіяльності на дні водойм відкладаються залізні й марганцеві руди.

Сіркобактерії, утворюючи сульфатну кислоту, сприяють поступовому руйнуванню і вивітрюванню гірських порід, руйнуванню кам’яних і металевих споруд.

Хемосинтезуючі організми виробляють органічні речовини там, де фотосинтез неможливий. Глибоко на дні океанів існують справжні «оази життя» навколо «чорних паліїв». «Чорні палії» — це підводні гарячі джерела, вода яких насичена сполуками Сульфуру. Сіркобактерії використовують ці сполуки для свого росту, а ними живляться інші живі організми (мал. 48.3).

Мал. 48.3. Скупчення живих організмів біля «чорного палія»

Хемоси́нтез — це процес синтезу органічних речовин з вуглекислого газу за рахунок енергії окиснення аміаку, сірководню й інших речовин, який здійснюється мікроорганізмами в процесі їх життєдіяльності.

Нітрифікуючі бактерії послідовно окиснюють аміак (NH3) до нітритів (солі HNO2), а потім — до нітратів (солі HNO3). Залізобактерії одержують енергію за рахунок окиснення сполук двовалентного заліза до тривалентного. Вони беруть участь в утворенні покладів залізних руд. Безбарвні сіркобактерії окиснюють сірководень та інші сполуки сірки до сірчаної кислоти (H2SO4).

Процес хемосинтезу відкрив 1887 року видатний український мікробіолог С. М. Виноградський. Хемосинтезувальні мікроорганізми відіграють виняткову роль у процесах перетворення хімічних елементів у біогеохімічних циклах. Біогеохімічні цикли (біогеохімічний колообіг речовин) — це обмін речовинами та забезпечення потоку енергії між різними компонентами біосфери, внаслідок життєдіяльності різноманітних організмів, що має циклічний характер.

Процес хемосинтезу здійснюють хемоавтотрофні бактерії:

• нітрофікуючі бактерії (окиснюють аміак спочатку до нітритів (солі нітритної кислоти), а згодом — до нітратів (солі нітратної кислоти));
• залізобактерії (окиснюють сполуки двовалентного Феруму до трьохвалентного);
• сіркобактерії (окиснюють сірководень та інші сполуки Сульфуру до сульфатної кислоти).

Особливості хемосинтезу

Серед основних особливостей можна виділити:

• здійснюється без участі світла;
• відбувається з використанням кисню, тобто це аеробний процес.

Значення

У планетарному масштабі хемосинтез становить не більше 1 % фотосинтезу, проте він має велике значення для біологічного колообігу та геохімічних перетворень. Значення хемосинтетиків є важливим у природі, оскільки вони беруть участь в утворенні гірських порід, спричиняють корозію металів. Хемоавтотрофні організми можуть жити в океанах на великих глибинах, де є отруйний сірководень. Вони окиснюють його і отримують важливі речовини для життєдіяльності. Хемосинтезуючі бактерії, що окиснюють сполуки Феруму, Мангану, поширені у прісних водоймах. Імовірно, що саме за їх участю впродовж мільйонів років на дні деяких боліт, озер утворилися поклади залізних і манганових руд. Також, деякі хемосинтезуючі бактерії використовуються людиною для очищення стічних вод.

джерело-

https://www.wikiwand.com/uk/%D0%A5%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B7

https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-hemosintez-204953.html

https://uahistory.co/pidruchniki/zadorozhnij-biology-and-ecology-10-class-2018/49.php

https://youtu.be/56nTck4-unI