Сторінки

пʼятниця, 21 жовтня 2022 р.

Правила поведінки з вибухонебезпечними предметами.



https://www.youtube.com/watch?v=ztEXYOWJF38&ab_channel=%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 


https://www.youtube.com/watch?v=5RJpXYbSqnU&ab_channel=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0


ПАМ’ЯТКА 

про правила поводження із виявленими

підозрілими  вибухонебезпечними предметами

у тому числі замаскованими під них речами

 

 УВАГА! Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв, які замасковані під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, або розміщені у звичайних портфелях, сумках, банках, пакунках і залишені у багатолюдних місцях.  Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає значної уваги і обережності.

 

                    ВІД ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ  ТА ЗДОРОВ’Я ВАШЕ І ОТОЧУЮЧИХ!  

 


У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою

ЗАБОРОНЕНО:

 

        наближатися до виявленого предмета;

        пересувати його або брати в руки;

        розряджати, кидати, ударяти по ньому;

        розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет, приносити предмет додому, у навчальне приміщення, інші багатолюдні місця.

  

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

 

        негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел. 102);

        не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте поряд із знахідкою інших людей;

        припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

        не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух), дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

 

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакують:

 

        одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття  на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

        візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

        під час евакуації слідкуйте за маршрутом, указаним службами, які проводять евакуацію;

        не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

        тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

 

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

 

        обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо;

        у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

        негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

        з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

        перевірте як ідуть справи в сусідів – їм може знадобиться допомога.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовленні фахівці-сапери, які мають допуск  до цього виду робіт.


 

Матеріали підготовлені на основі наказу Міністерства освіти і науки України від 06.01.2015 р. №2 щодо проведення бесід з працівниками, студентами, слухачами курсів підвищення кваліфікації КЗ СОІППО 

П А М’ Я Т К А

щодо дій громадян при виникненні підозри

застосування вибухових пристроїв

 

 Злочини, які скоюються із застосуванням вибухових пристроїв, несуть у собі значну громадську небезпеку.

 На жаль, більшість громадян поверхово сприймають проблему особистої безпеки, згадуючи про неї лише у випадках скоєння злочину відносно них, родичів чи знайомих.

  Разом з тим, за висновками фахівців у більшості випадків трагедію можна було попередити за умови дотримання громадянами у повсякденному житті простих правил обережності.

Захист житла, офісу, майна

При наближенні до місць звичайного проведення часу (квартира, дача, офіс, кафе та ін.) необхідно звертати увагу на будь-які зміни обстановки, та на наявність:

  • свіжих слідів риття ґрунту, штукатурення стін, пошкодження газонів;

  • розкиданих предметів побутового вжитку (пакетів, коробок, сумок, валіз тощо);

  • металевих, скляних банок з-під напоїв, продуктів, фарби;

  • предметів з характерним звуком роботи годинникового механізму, індикаторними      лампами, вимикачем, дротами;

  • під час руху не допускати з боку сторонніх осіб непередбаченого вручення будь-яких предметів (квітів, кореспонденції тощо).

 

При вході до приміщення

  • провести огляд майданчиків і східців з метою можливої наявності вибухових пристроїв;

  • звернути увагу на зміну зовнішнього вигляду вхідних дверей, дверної коробки та замків;

  • перевірити візуально стан предметів та їх присутність на звичайних місцях;

  • двері відкривати повільно, перевіряючи можливість додаткового навантаження, при підозрі на його наявність відійти від них на безпечну відстань;

  • при встановленні охоронної сигналізації в квартирі постійно перевіряти надійність її роботи і наявної там апаратури аудіо (відео) запису для фіксації можливих спроб закладення вибухових пристроїв.

Виходячи з приміщення, необхідно:

  • упевнитись у тому, що на сходинкових майданчиках відсутні сторонні предмети, спроможні створювати загрозу життю та здоров’ю;

  • при спрацюванні дверного дзвоника і відсутності особи, що дзвонила, зателефонувати сусідам або знайомим з проханням перевірки ними зовнішнім оглядом вхідних дверей, сходинкових майданчиків на наявність там сторонніх предметів;

  • відчиняючи двері на себе, знаходитись за ними і страхувати відхилення ланцюжком. При відчутті збільшення зусилля та наявності будь-яких звуків, терміново закрити двері та відійти від них.

При огляді автомобіля

      Звернути увагу на наявність:

    • ознак силового входу електродроту в салон, навколо дверей, вікон, багажника, люків, капоту, кришки бензобаку автомобіля;

    • відбитків пальців чи інших слідів на багажнику, капоті чи ковпаках коліс;

    • клейкої стрічки, шматків дроту, шпагату і т.п. на поверхні автомобіля;

    • відбитків слідів взуття, заглиблень в ґрунті, залишених підйомним механізмом;

    • грудок землі на поверхні, можливо викинутих з-під автомобіля;

    • дротів і пристроїв прикріплених до кузова, двигуна, вентилятора, важільного механізму;

    • сторонніх предметів у вихлопній трубі, горловині бензобаку, під бампером, крилами, карданом, двигуном, бензобаком, колесами, в салоні автомобіля на сидіннях, за заднім сидінням, під килимками;

    • підозрілих шматків дроту чи зажимів, розміщених навколо акумулятора, електричних вимикачів на обладнанні, кондиціонері, очищувачі вітрового скла, та інших агрегатах;

    • пакетів та конвертів, що можуть містити підривні чи запальні речовини;

  • під час посадки (висадки) в автомобілі звернути особливу увагу на зміну обстановки біля транспортного засобу і, в першу чергу, на каналізаційні люки, відливні труби, урни, а також на предмети, що викликають підозру на наявність вибухових речовин (пакунки, сумки, залишені в автомобілі тощо);

  • При підозрі щодо проникнення в салон автомобіля та виявлення там невідомих предметів та пристроїв, не сідати в автомобіль та самостійно не намагатись запускати двигун. Підозрілі предмети з місця не рухати, відійти на безпечну відстань та сповістити про це міліцію.

Під час слідування транспортними засобами

Для забезпечення особистої безпеки необхідно уважно оглянути салон, купе, каюту, інші місця тимчасового перебування з метою виявлення можливих вибухових пристроїв, а також предметів, що викликають підозру на наявність вибухових речовин (залишені пакунки, сумки, валізи тощо).

 При отриманні поштових надходжень чи особистого

отриманнях пакетів, бандеролей

   Необхідно звернути увагу на:

  • помітки «Відкрити тільки особисто», «Особисто в руки» тощо;

  • надмірну поштову оплату;

  • ретельну упаковку кореспонденції;

  • пакунок, що перев’язаний значною кількістю клейкої стрічки, шпагату тощо;

  • нерівномірно або несиметрично розміщені там вкладення;

  • еластичність упаковки, схожу на гуму, або навпаки незвичну громіздкість та міцність;

  • надмірну вагу листа та іншої кореспонденції;

  • незвичний запах або такий, що нагадує гуталін;

  • наполегливі спроби посильного вручити передачу, кореспонденцію, посилку, букет квітів та інше особисто в руки.


При виявленні вибухового пристрою необхідно

  • не порушуючи обстановки біля місця знаходження підозрілого предмету, здійснити невідкладні заходи щодо організації особистої безпеки та оточуючих;

  • терміново повідомити по телефону «102» про виявлений вибуховий пристрій чи підозрілий предмет (назвати своє прізвище, домашню адресу, телефон, точне місце знаходження вибухового пристрою) та місце, де Ви чекатимете на прибуття працівників міліції;

  • виключити можливість користування мобільним телефоном поблизу місця знаходження вибухового пристрою, тому що не виключена можливість керуванням його спрацюванням на відстані.

Необхідно нагадати, що своєчасне повідомлення органів внутрішніх справ про всі факти правопорушення або злочинного задуму, а також підозрілі дії невідомих осіб відносно Вас, підвищує ефективність роботи органів правопорядку і особисту безпеку.


Номери гарячої лінії  СБУ

22-25-71   /  60-74-90

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Мета рекомендацій - допомогти громадянам правильно орієнтуватися і діяти в екстремальних ситуаціях та забезпечити умови для розслідування злочинів.

Як поводитись при виявленні підозрілого предмету, який може виявитись вибуховим пристроєм?

  • Якщо виявлений предмет, на вашу думку, не повинен знаходитися в цьому місці, не залишайте це без уваги.

  • Якщо ви виявили річ, в якої немає господаря, в громадському транспорті, опитайте людей, що перебувають поруч. Намагайтеся встановити, чия вона і хто її міг залишити. Якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водієві. 

  • Якщо ви виявили невідомий предмет у під'їзді свого будинку, опитайте сусідів, можливо, він належить їм. Якщо власник не встановлений - негайно повідомте про знахідку у найближче відділення міліції.

  • Якщо ви виявили невідомий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію або охорону.

 

В усіх перерахованих випадках:

  • не чіпайте, не пересувайте, не розкривайте виявлений предмет;

  • зафіксуйте час виявлення предмету;

  • намагайтеся зробити усе можливе, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки;

  • обов'язково дочекайтеся прибуття оперативно-слідчої групи (пам'ятайте, що ви є свідком).


Пам'ятайте:

  • Зовнішній вигляд предмету може приховувати його справжнє призначення.  Для камуфляжу вибухових пристроїв використовуються звичайнісінькі побутові предмети: пакети, коробки, іграшки.

  • Не робіть самостійно жодних дій зі знахідками або підозрілими предметами, які можуть виявитися вибуховими пристроями - це може призвести до вибуху, численних жертв і руйнувань.

  • Роз'ясніть дітям, що предмет, знайдений на вулиці або в під'їзді, може бути небезпечним.

 


https://school10sumy.jimdofree.com/


середа, 12 жовтня 2022 р.

Ферменти, їхня роль у клітині. Лабораторні дослідження: Властивостей ферментів

v=JTFYI0JiXI8&ab_channel=%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0

Винайдення ферментів

          Вперше ферменти були відкриті у 1814 році рос. хіміком  К.С. Кірхгорфом. Російський фізіолог В.П. Павлов назвав ферменти – «Носіями життя».

           Вчення ферментів почалося з дослідження головним чином двох біологічних процесів – перетравлення їжі тваринами та бродіння цукру з утворенням спирту під дією дріжджів. Можна вважати, що вперше дію ферментів спостерігав у 1833 році А. Пайєн та Ж. Персо, які встановили, що спирт виділяє з солоду якусь речовину, що здатна перетворювати крохмаль в цукор, і показали, що вона руйнується при нагріванні.

         В кінці 19 ст. М .Бертло і Луї Пастер сперечалися про природу бродіння.

         Бертло вважав, що цей процес обумовлюється утворенням ферментів живими клітинами дріжджів.

        Пастер вважав, що здатність викликати бродіння притаманна тільки живим клітинам дріжджів, що діляться, та ніяк не відокремлена від них.

         У 1897 р. Е.Бухнер встановив, що якщо зруйнувати клітини дріжджів розтираючи їх піском, та віджати з них сік, цей сік може швидко зброджувати цукор. Це відкриття спричинило кінець дискусії між послідовниками Пастера та Бертло.


Ферменти — це білкові молекули, що є біологічними каталізаторами. Вони наявні у всіх живих клітинах і сприяють перетворенню одних речовин (субстратів) на інші (продукти). Ферменти виступають у ролі каталізаторів майже у всіх біохімічних реакціях, що протікають у живих організмах.

Ферменти називають також ензимами (від латин, fermentum — закваска, від грец. «єн» — всередині та «зіме» — дріжджі, закваска). Терміни «фермент» і «ензим» учені використовують як синоніми, однак наука про ферменти називається ензимологією, а не ферментологією.

Однак є й інші важливі властивості ферментів:

■усі ферменти — глобулярні білки;

■вони прискорюють швидкість реакції, але самі в цій реакції не витрачаються;

■ферменти високо специфічні: один фермент може каталізувати тільки одну реакцію;

■їхня наявність не впливає ні на властивості, ні на природу кінцевого продукту (або продуктів) реакції;

■фермент завжди більший, ніж субстрат (або субстрати), з якими він взаємодіє;

■фермент взаємодіє із субстратом за допомогою активного центру-спеціальної ділянки, що за формою відповідає субстрату;

■дуже мала кількість ферменту викликає перетворення великих кількостей субстрату;

■каталізуюча реакція зворотна;

■активність ферментів залежить від pH середовища, температури, тиску та від концентрацій як субстрату, так і самого ферменту;

■є речовини, які можуть впливати на фермент і сповільнювати швидкість протікання реакції, такі речовини називають інгібіторами ферментів.

Існують дві гіпотези, які пояснюють, як діють ферменти. Одна з них називається гіпотезою «ключа й замка», а інша гіпотезою «руки й рукавички».

Згідно з першою гіпотезою, субстрат — це «ключ», що точно підходить до «замка» — ферменту. Найважливішою частиною «замка» є активний центр. Саме з ним і зв’язується субстрат, оскільки форма субстрату відповідає формі активного центру. Утворюється фермент-субстратний комплекс.

Це активований стан, що веде до утворення продуктів реакції. Утворені продукти за формою вже не відповідають активному центру. Вони відокремлюються від нього (надходять у навколишнє середовище), після чого вільний активний центр може приймати нові молекули субстрату.

Інгібітори ферментів.

Інгібітор ферментів — це природна або синтетична речовина, що пригнічує активність ферментів або повністю припиняє їхню діяльність. Більшість інгібіторів ферментів діють зворотно, тобто не змінюють молекулу ферменту після своєї дисоціації. Однак існують також незворотні інгібітори ферментів, які незворотно модифікують цільовий фермент.

Розрізняють конкурентне й неконкурентне інгібування. Так звані аналоги субстрату мають властивості, подібні до властивостей субстрату цільового ферменту. Вони зворотно блокують частину молекул ферменту, але не можуть далі перетворюватися на продукт. Оскільки субстрат та інгібітор конкурують за місце зв’язування на ферменті, цей тип гальмування називають конкурентним.

Якщо інгібітор реагує з функціонально важливою групою ферменту, не перешкоджаючи зв’язуванню субстрату, таке інгібування називають не- конкурентним. Неконкурентні інгібітори діють, як правило, незворотно, оскільки вони модифікують функціональні групи цільового ферменту.

Інгібітори ферментів використовують для вивчення механізму дії ферментів, для лікування порушень обміну речовин, а також як пестициди.

Використання ферментів.

Людина активно використовує ферменти в промисловості. Перший патент на використання ферментних препаратів у промислових цілях був отриманий ще в 1891 році. Ферменти давно застосовують у харчовій та кондитерській промисловості для отримання тих чи інших продуктів, у текстильній промисловості — для вибілювання та обробки пряжі й бавовняних ниток.

Ферменти можна використовувати, не витягуючи їх із живих організмів, приміром, безпосередньо в бактеріальних клітинах. Цей спосіб, власне, є основою будь-якого мікробіологічного виробництва.

Біохіміки думали про те, як використовувати чисті препарати ферментів для того, щоб позбутися побічних реакцій, які супроводжують життєдіяльність мікроорганізмів. Створення виробництв, у яких використовуються ферменти в чистому вигляді як реактиви, дуже вигідне. Але є принципова складність: багато ферментів після їхнього витягування з клітини дуже швидко інактивуються, руйнуються.

Учені знайшли шляхи розв’язання цієї проблеми. Для того щоб зробити ферменти стійкими, придатними для багаторазового, тривалого промислового використання, їх приєднують за допомогою міцних хімічних зв’язків до нерозчинних або розчинних носіїв. Унаслідок цього ферменти стають стійкими й можуть бути використані багаторазово.

Створення таких ферментів — заслуга інженерної ензимології, одного з нових напрямів біотехнології. Сьогодні за допомогою методів інженерної ензимології в промисловості отримують, наприклад, глюкозо-фруктозні сиропи, напівсинтетичні пеніциліни, дієтичне безлактозне молоко.

Розповідь – легенда.
В 1941 році король Данії Христіан X вручав відомому біохіміку Линдерстрем-Лангувищу наукову нагороду за дослідження білків і ферментів. Король попрохав вченого пояснити йому і присутнім, що таке ферменти. Вчений розповів таку історію.
      Вмирав старий араб. Все його багатство складалося з 17 чарівних білих верблюдів. Він зібрав своїх синів і оголосив їм своє бажання: «Мій старший син повинен одержати після моєї смерті половину верблюдів. Середньому синові я заповідаю третину всіх верблюдів. Але і мій молодший син повинен
одержати половину верблюдів, середній – третину, але і мій молодший син повинен одержати свою частину – одну дев’яту частину череди.. Поховавши батька, три брати почали ділити верблюдів. Але виконати бажання батька вони не змогли: неможливо було поділити 17 верблюдів ні навпіл, ні на три частини, ні на дев'ять частин. Але тут крізь пустелю проходив дервіш. Бідний, як всі вчені, він вів чорного худого верблюда. Брати звернулися до нього за допомогою. І дервіш сказав: « Виконати бажання вашого батька дуже просто. Я дарую вам свого верблюда, а ви спробуйте розділити його спадок. У братів виявилося 18 верблюдів і все вирішилось. Старший син одержав половину верблюдів - 9, середній -третину череди - 6, молодший син одержав свою частину - 2 верблюди. Але 9, 6 і 2 дають 17, і після розподілу залишився зайвий верблюд - старий верблюд вченого. І дервіш сказав:
«Віддайте мені мого верблюда за те, що я допоміг розділити вам спадок».
«Ось цей чорний верблюд, - закінчив розповідь Линдерстрем - Панг, - і схожий на фермент. Він зробив можливим цей процес, який без нього був би неможливим, а сам залишився без змін».
•Від чого залежить активність ферментів?
Ферменти – білки, що беруть участь у всіх хімічних реакціях організму.

 Н2О2 – кінцевий продукт метаболізму клітини. Це токсична речовина, тому необхідно знешкоджувати в короткий термін. Деякі живі клітини синтезують високоспецифічний фермент – каталазу, який розщеплює Н2О2. В результаті цієї ферментативної реакції гідроген пероксид розкладається на воду та кисень.
Пероксид водню накопичується в живих клітинах рослин внаслідок окисно-відновних процесів. Він впливає токсично на життєдіяльність клітин. Цьому перешкоджає каталаза, яка прискорює розщеплення пероксиду водню. Про активність каталази можна робити висновок на підставі інтенсивного виділення з тканин кисню.
Каталаза – один із найбільш швидко працюючих ферментів: при нулі градусів за Цельсієм одна молекула каталази розкладає за одну секунду до 40000 молекул пероксиду Гідрогену! Давайте побачимо всі це наочно, налийте невелику кількість пероксиду гідрогену у пробірки з вареною та сирою картоплею та з вареним та сирим м’ясом. Що ви спостерігаєте? Чому саме так?
В результаті проведеного досліду зі шматочками сирої та вареної картоплі:
-зі шматочками вареної картоплі не було розщеплення пероксиду водню (кисень не виділявся), тому що під час варіння відбулася денатурація білка – ферменту каталази, порушилася третинна і вторинна структура молекули і це привело до руйнування активного центру ферменту;
-зі шматочками сирої – бурхливе виділення кисню, що свідчить про наявність в клітинах картоплі ферменту – каталази.

      
Ферменти, як і всі білки нестійкі сполуки, й легко розпадаються під впливом підвищення температури та певних хімічних речовин.
Теж відбувається, якщо перекис водню капнути  на рану чи прополоскати рот. Фермент розкладає пероксид водню на воду і кисень, при чому кисень вбиває мікроби, дезинфікує рану, або порожнину рота. Цією властивістю каталази користуються медики.








Лабораторне дослідження № 1

Тема: Властивості ферментів

Робота може виконуватися за одним з двох варіантів - з вивченням ферменту амілази слини або з вивченням ферменту каталази, що міститься у живих клітинах тварин та рослин.

. Вивчення ферменту каталази

Мета: вивчити основні властивості ферментів на прикладі ферменту каталази; дослідити дію ферменту каталази на гідроген пероксид; з’ясувати умови, потрібні для здійснення каталітичної функції ферменту.

Хід роботи:

Гідроген пероксид (перекис водню) Н2О2 є токсичним для живих клітин. Він накопичується в клітинах внаслідок окисно-відновних процесів.

Накопиченню гідроген пероксиду перешкоджає фермент каталаза, який прискорює розщеплення цієї речовини на воду Н2О та кисень О2↑.

Про активність каталази можна робити висновки на підставі того, наскільки інтенсивним є виділення кисню з тканин.

Дослідження активності каталази в клітинах запасної тканини рослини

1.  До пробірки № 1 помістіть цілий шматочок сирої картоплі,


 а до пробірки № 2 - шматочок вареної картоплі.


2. У кожну пробірку прилийте по 2 мл гідроген пероксиду Н2О2. Спостерігайте, в якій з пробірок відбудуться зміни. Результати занесіть до таблиці.

Дослідження активності каталази в клітинах тваринних тканин

1. До пробірки № 3 помістіть шматочок сирого м’яса (або печінки), 

а до пробірки № 4 - шматочок вареного.

2. У кожну пробірку прилийте по 2 мл гідроген пероксиду. Спостерігайте, в якій з пробірок відбудуться зміни. Результати занесіть до таблиці.

Результати дослідів занесіть до таблиці:

Вміст мікропрепарату, пробірки

Що спостерігали

Висновки


Шматочок сирої картоплі + 2 мл Н2О2


Шматочок вареної картоплі + 2 мл Н2О2


Шматочок сирого м’яса (печінки) + 2 мл Н2О2


Шматочок вареного м’яса (печінки) + 2 мл Н2О2


ВИСНОВОК-
https://uahistory.co/gdz/all-laboratory-works-6-11-class-2017/157.php

Лабораторне дослідження № 1

Тема: Властивості ферментів

Робота може виконуватися за одним з двох варіантів - з вивченням ферменту амілази слини або з вивченням ферменту каталази, що міститься у живих клітинах тварин та рослин.

ВАРІАНТ 1. Вивчення ферменту каталази

Мета: вивчити основні властивості ферментів на прикладі ферменту каталази; дослідити дію ферменту каталази на гідроген пероксид; з’ясувати умови, потрібні для здійснення каталітичної функції ферменту.

Обладнання і матеріали: мікроскопи, штатив з пробірками, фільтрувальний папір, піпетка, скляна паличка, пінцет, термометр, лійка, лабораторні піпетки, водяна баня, предметні та покривні скельця, препарувальна голка, дистильована вода Н2О, склянка зі снігом або льодом, 3 % розчин гідроген пероксиду Н2О2, 5 % спиртовий розчин йоду І2, рідкий 2 % крохмальний клейстер, сухий крохмаль, сира й варена картопля, листки елодеї (бальзаміну, пеларгонії або ін.), шматочки сирого і вареного м’яса (або печінки), пісок.

Хід роботи:

Гідроген пероксид (перекис водню) Н2О2 є токсичним для живих клітин. Він накопичується в клітинах внаслідок окисно-відновних процесів.

Накопиченню гідроген пероксиду перешкоджає фермент каталаза, який прискорює розщеплення цієї речовини на воду Н2О та кисень О2↑.

Про активність каталази можна робити висновки на підставі того, наскільки інтенсивним є виділення кисню з тканин.

Дослід 1. Дослідження активності каталази в клітинах листка рослини

1. Приготуйте мікропрепарат витриманого на світлі 8-10 годин листка елодеї (бальзаміну, пеларгонії) і розгляньте його під мікроскопом. Зверніть увагу на форму клітин, їхнє прилягання одна до одної та наявність або відсутність клітинних включень.

2. Нанесіть піпеткою на край покривного скла розчин гідроген пероксиду Н2О2, а з протилежного боку відтягніть воду фільтрувальним папером (до тих пір, доки розчин не опиниться під накривним скельцем).

3. Розгляньте мікропрепарат під мікроскопом. Опишіть стан клітин до додавання гідроген пероксиду та після нього. Результати занесіть до таблиці.

При додаванні гідроген пероксиду до клітин листка рослини відбувається бурхливе виділення бульбашок кисню.

Це свідчить про наявність ферменту каталази в живих рослинних клітинах.

Дослід 2. Дослідження активності каталази в клітинах запасної тканини рослини

1. Пронумеруйте п’ять пробірок. Дві з них будуть задіяні у досліді 2, три інші - у дослідах 3 та 4.

2. До пробірки № 1 помістіть цілий шматочок сирої картоплі, а до пробірки № 2 - шматочок вареної картоплі.

3. У кожну пробірку прилийте по 2 мл гідроген пероксиду Н2О2. Спостерігайте, в якій з пробірок відбудуться зміни. Результати занесіть до таблиці.

У досліді зі шматочками вареної картоплі розщеплення гідроген пероксиду не відбувається (кисень не виділяється), тому що під час приготування картоплі відбулася денатурація білка-ферменту каталази, порушилася третинна і вторинна структури молекули, і це привело до руйнування активного центру ферменту.

У досліді зі шматочками сирої картоплі відбувається бурхливе виділення кисню, що свідчить про наявність в клітинах картоплі ферменту каталази.

Дослід 3. Дослідження активності каталази в клітинах тваринних тканин

1. До пробірки № 3 помістіть шматочок сирого м’яса (або печінки), а до пробірки № 4 - шматочок вареного.

2. У кожну пробірку прилийте по 2 мл гідроген пероксиду. Спостерігайте, в якій з пробірок відбудуться зміни. Результати занесіть до таблиці.

У досліді зі шматочками вареного м’яса (печінки), як і в попередньому досліді, не було розщеплення гідроген пероксиду (кисень не виділяється), тому що під час термічної обробки м’яса (печінки) також відбулася денатурація білка-ферменту каталази, порушилася третинна і вторинна структури молекули, і це привело до руйнування активного центру ферменту.

У досліді зі шматочками сирого м’яса (печінки) відбувається бурхливе виділення кисню, що свідчить про наявність в клітинах м’яса (печінки) ферменту каталази.

Можете провести такі сам дослідження з іншими об’єктами - сирими та вареними фруктами або овочами.

Дослід 4. Дослідження наявності каталази в неживих об’єктах

1. В пробірку № 5 помістіть невелику кількість піску.

2. Прилийте 2 мл гідроген пероксиду. Чи спостерігаєте виділення газу?

Вміст пробірки залишається без змін. Розкладання гідроген пероксиду не відбувається. Пісок є неживим об’єктом і не містить ферменту каталази.

Результати дослідів занесіть до таблиці:

Вміст мікропрепарату, пробірки

Що спостерігали

Висновки

Листок рослини + кілька крапель Н2О2

Утворення бульбашок газу.

Клітини листа рослини містять фермент каталазу.

Шматочок сирої картоплі + 2 мл Н2О2

Утворення бульбашок газу.

Клітини сирої картоплі містять фермент каталазу.

Шматочок вареної картоплі + 2 мл Н2О2

Розкладання гідроген пероксиду не відбувається.

Під час приготування вареної картоплі відбулася денатурація ферменту.

Шматочок сирого м’яса (печінки) + 2 мл Н2О2

Утворення бульбашок газу.

Клітини сирого м’яса (печінки) містять фермент каталазу.

Шматочок вареного м’яса (печінки) + 2 мл Н2О2

Розкладання гідроген пероксиду не відбувається.

Під час приготування вареного м’яса (печінки) відбулася денатурація ферменту.

Пісок + 2 мл Н2О2

Розкладання гідроген пероксиду не відбувається.

Пісок є неживим об’єктом і не містить ферментів.

Отже, каталаза міститься лише в живих клітинах (листки рослин, сирі м’ясо, печінка) і відсутня в об’єктах неживої природи (пісок). За кип’ятіння молекули каталази змінюють свою структуру, фермент піддається денатурації і втрачає каталітичні властивості.

Висновки:

1. Фермент каталаза є біологічним каталізатором, міститься в живих клітинах тварин та рослин. Вона прискорює хімічні реакції і має білкову природу.

2. Каталаза виявляє свою дію лише за певних умов (кімнатна температура). За різкої зміни умов (кип’ятіння) піддається денатурації і втрачає каталітичні властивості.

3. Дія ферменту є специфічною: в дослідах відбувається розкладання лише однієї речовини - гідроген пероксиду.


Шаблони для здійснення формувального оцінювання

https://teach-hub.com/shablony-dlya-zdijsnennya-formuvalnoho-otsinyuvannya/

Правила для пішоходів



 https://sites.google.com/view/bezpekaidobrobut/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2


https://learningapps.org/watch?v=pmk56znin21&fbclid=IwAR1f7nEru9kOwcAOFqLDdt2ADj_20IaaEiTP-2xfsLD7hOzSwBLstOf7jV4

вівторок, 11 жовтня 2022 р.

Вимірювання та порівняння зросту (або довжини кроку) однокласників і однокласниць

 

Завдання 1.
 Визначення дистанції для досліджень. Виміряйте відстань для досліджень за допомогою рулетки. Для цього виміряйте відстань 5 або 10 м у шкільному коридорі чи на подвір’ї. Крейдою позначте стартову та фінішну позначки. Зверніть увагу на точність вимірювань. Порівняйте отри- 4 мані дані із показами GPS-навігатора. Увага, GPS-навігатор має суттєві похибки у визначенні положення в приміщенні!

 Завдання 2.

 Визначення розміру кроку. Для цього завдання учень / учениця повинен пройти намічену відстань, рахуючи кроки. Розмір визначається шляхом поділу відстані на кількість кроків:

 розмір кроку = відстань : кількість кроків



Від чого залежить довжина кроку людини? Запропонуй якомога більше чинників, що можуть впливати на довжину кроку._________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________

 Оціни свою роботу під час вимірювань
Самоаналіз

Познач V
(Як тобі було виконувати завдання?)

Мені було дуже легко

Мені була потрібна допомога вчителя чи однокласників

Мені було дуже важко

джерело-https://naurok.com.ua/prezentaciya-vimiryuvannya-zrostu-ta-dovzhini-kroku-lyudey-267847.html

Тема: «Плоди Духа Святого»