Прості та Складні речовини

 Усі хімічні речовини поділяються на прості і складні.

Простими називаються речовини, утворені атомами одного хімічного елемента.

Деякі прості речовини складаються з молекул.

 

Одноатомні молекули утворюють інертні гази гелій He, неон Ne, аргон Ar та інші.

 

З двохатомних молекул складаються водень H2, кисень O2, азот N2, галогени F2, Cl2, Br2, I2.

 

Три атоми — у молекулах озону O3, чотири — у молекулах білого фосфору P4, вісім — у молекулах сірки S8.

 

Моделі молекул водню і азоту

  

Модель молекули білого фосфору

 

Інша група простих речовин має немолекулярну будову. До таких речовин відносяться усі метали, а також червоний фосфор, алмаз, графіт, силіцій та інші.

 

Їх хімічні формули записують хімічним символом елемента без індексу: Fe, P, C, Si, тощо.

 

Модель кристалу заліза

Алотропія

Відомо 118 хімічних елементів, а простих речовин — більше, ніж 400. Один хімічний елемент може утворити кілька простих речовин.

Явище існування декількох простих речовин, утворених атомами одного хімічного елемента, називається алотропією.

Прості речовини, що складаються з атомів одного хімічного елемента — алотропні модифікації (алотропні видозміни).

Приклад:

хімічний елемент Оксиген утворює прості речовини, що відрізняються складом молекул: кисень O2 і озон O3. Кисень — газ без запаху, він є необхідним живим організмам для дихання. Озон має запах, отруйний.

Хімічний елемент Фосфор утворює молекулярну речовину — білий фосфор P4 і немолекулярну — червоний фосфор P. Ці речовини відрізняються не лише будовою, а й властивостями. Білий фосфор має запах, самозаймається на повітрі. Червоний фосфор без запаху, горить лише при нагріванні.

 

Хімічний елемент Карбон утворює немолекулярні речовини алмаз і графіт. Вони позначаються однаковою формулою — C, але мають різну будову і відрізняються властивостями. Алмаз є прозорою, безбарвною, дуже твердою речовиною. Графіт — непрозорий, темно-сірий, м'який.

 

Алмаз і графіт

Хімічний елемент і проста речовина

Назви хімічного елемента і простої речовини у більшості випадків збігаються, тому слід розрізняти ці два поняття.

 

Хімічний елемент — це певний вид атомів. Атоми хімічного елемента можуть входити до складу простих і складних речовин. Можна охарактеризувати поширеність і форми знаходження хімічного елемента в природі, а також властивості його атомів (масу, розміри, будову).

 

Проста речовина — це одна з форм існування хімічного елемента в природі. Проста речовина характеризується певним складом, будовою, фізичними і хімічними властивостями. Її використовують для отримання інших речовин.

 

Приклад:

Хімічний елемент	Проста речовина
Відносна атомна маса Оксигену дорівнює 16	Кисень погано розчиняється у воді
Нітроген входить до складу білків	Азот використовують для отримання аміаку
Атоми Гідрогену входять до складу молекул води	Водень легший за повітря

Хімічні елементи входять до складу складних речовин (хімічних сполук).

Складними називаються речовини, до складу яких входять атоми різних хімічних елементів.

Більшість хімічних речовин є складними.

 

Багато складних речовин мають молекулярну будову. До молекулярних відносяться метан CH4, вода H2O, вуглекислий газ CO2, сульфатна кислота H2SO4, глюкоза C6H12O6. Пластмаси, білки, жири, крохмаль теж є складними речовинами, що складаються з молекул.

 

Модель молекули води

  

Модель молекули глюкози

 

Немолекулярну будову мають пісок SiO2, а також усі складні речовини, до складу яких входять метали: кухонна сіль NaCl, крейда CaCO3, питна сода NaHCO3 тощо. Зі складних речовин немолекулярної будови складаються мінерали і гірські породи.

 

Модель кристала кухонної солі

 

За певних умов складні речовини можна розкласти на кілька нових речовин. Так, під дією електричного струму вода розкладається на водень і кисень, а цукор при нагріванні перетворюється на вугілля і воду.

Водень і кисень зовсім не схожі на воду. За нормальних умов водень і кисень є газами, а вода — рідина. Вугілля і вода нічим не нагадують цукор.

Зверни увагу!

Властивості складної речовини не є сумою властивостей речовин, що утворюються при її розкладанні.

 ДЖЕРЕЛО- https://miyklas.com.ua/p/himija/7-klas/pochatkovi-khimichni-poniattia-39391/prosti-i-skladni-rechovini-39174/re-d186b87b-0de8-441a-9144-a5598f9aec65

ПРОСТІ ТА СКЛАДНІ РЕЧОВИНИ

Якщо хімічних елементів 116, то речовин - понад 10 мільйонів! 

Мета вивчення речовин: створення нових та безпечне використання речовин.

 

 

ПРОСТІ РЕЧОВИНИ утворені атомами одного хімічного елемента.

Приклади простих речовин: кисень, водень, азот, озон, залізо, графіт, алюміній, сірка.

Речовина	Хімічна формула, модель	Читаємо	Кількість атомів
Кисень	О2	«о-два»	два атоми Оксигену
Водень	H2	«аш-два»	два атоми Гідрогену
озон	О3	«о-три»	три атоми Оксигену
Графіт	C	«це»	один атом Карбону
Залізо	Fe	«ферум»	один атом Феруму
Азот	N2	«ен-два»	два атоми Нітрогену

 

 

СКЛАДНІ РЕЧОВИНИ утворені з атомів двох і більше хімічних елементів. Атоми різних хімічних елементів здатні сполучатися один з одним у різній кількості та послідовності, тому складних речовин більше, ніж простих.

Приклади складних речовин: вуглекислий газ, вода, метан, пероксид водню, сіль, питна сода, органічні речовини.

Речовина	Хімічна формула, модель	Читаємо	Кількість атомів
Вода	Н2О	«аш-два-о»	два атоми Гідрогену та один атом Оксигену
Вуглекислий газ	СО2	«це-о-два»	один атом  Карбону і два атоми Оксигену
метан	СН4	«це-аш-чотири»	один атом Карбону і чотири атоми Гідрогену
Гідроген пероксиду (перекис водню)	H2О2	«аш-два-о-два»	два атоми Гідрогену і два атоми Оксигену
Органічні речовини (курячий білок, олія, крохмаль, пластмаса, гума, поліетилен)

 

 

Спільні ознаки простих і складних речовин:  складаються з хімічних елементів

Відмінні ознаки:

Прості речовини	Складні речовини
Будуються з атомів одного хімічного елементу	Будуються з атомів двох і більше хімічних елементів
Не розкладаються з утворенням нових речовин	Розкладаються з утворенням нових речовин
Поділяють на метали і неметали	Поділяють на органічні та неорганічні

http://8next.com/pr/3210-pr_10.html

Грунт – невичерпний дар природи.

 Грунти – органо-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих

організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Це природні утворення, які

характеризуються родючістю – здатністю забезпечувати рослини речовинами,

необхідними для їх життєдіяльності. Найродючіші та найпотужніші грунти –

чорноземи – формувалися протягом багатьох тисячоліть у зонах лугових степів, де був

сприятливий клімат (тепле літо, опади) і оптимальні умови для розвитку багатої

трав´яної рослинності. Найбільші в світі запаси чорноземів зосереджені на території

України. Крім них, в Україні поширені такі основні типи грунтів: дерново-підзолисті,

дернові; буроземи; сірі, ясно сірі, темно сірі лісові; каштанові; коричневі; лучні і

болотні; солонці, солончаки і солодкі. Загалом, під час грунтового картографування,

що проводилося в останні роки, виявлено 650 видів грунтів.

Основні види антропогенного впливу на грунти:

 Ерозія (вітрова і водна);

 Забруднення;

 Повторне засолення і заболочення;

 Опустелення; відчудження земель для промислового і комунального

будівництва.

Для збереження грунтів в області в належному стані необхідно:

 Забезпечити раціональне, невиснажливе, ґрунтозахисне, екологічно безпечне

землеробство;

 Забезпечити комплексний науково обґрунтований підхід до процесів

використання, збереження та відтворення родючості сільськогосподарських

угідь, здійснення збалансованих земле меліоративних і земле охоронних

заходів;

 Сприяти формуванню в усіх землероб них районах високопродуктивних,

екобезпечних ландшафтів, які мали б належні рівні саморегуляції і були

збалансовані з довкіллям завдяки оптимальним співвідношенням між різними

елементами природного середовища та його основними екосистемами

(лісовими, водними, тощо);

 Удосконалювати структуру сільськогосподарських угідь посівів вирощуваних

культур у напрямку істотного зменшення негативних антропогенних

навантажень на навколишнє при родне середовище і підвищення його

відновлювального та асиміляційного потенціалів.

Берегти землю – це означає розумно, по-господарськи її використовувати, щоб

служила вона довго, багатьом прийдешнім поколінням.

Не ображай землі насінням кволим,

Сліпим огріхом, клопотом мізерним,

Хто чисту совість має перед полем,

Тому вона віддячить чистим зерном.

Сучасна екологія грунтів.

Грунти є основним джерелом виробництва продуктів харчування і значною мірою

джерелом сировини для багатьох галузей промисловості. Грунтовий покрив утворює

на поверхні суші особливий органо-мінеральний тонкий шар, через який відбуваються

всі складні процеси обміну речовин та енергії між літосферою, грунтовими водами,

атмосферою та живими істотами, в тому числі і людиною. Отже, якщо грунт

забруднений або отруєний хімічними сполуками, це становить серйозну небезпеку для

всього живого на землі. Тому охорона, раціональне використання грунтів, всебічне

підвищення їхньої родючості мають першочергове значення. У наш час на великих

площах відбувається зниження продуктивності грунтів через зменшення вмісту

гумусу, щорічні втрати якого в чорноземах налічують 0,5 – 1 т/га. Справжньою

проблемою грунтів сьогодення є відходи. Загальна кількість накопичених у країні

становить близько 50 млрд тонн, щороку утворюється понад 4,5 млрд тонн, під

складування зайнято 250 тисяч га. Величезна кількість токсичних відходів зберігається

і захоронюється у непристосованих місцях, основний їх об´єм розміщується на

смітниках, у відвалах і полігонах. Майже 60 тисяч га зайнято відвалами породи і

шламом від переробки корисних копалин (в тому числі і радіоактивних). У країні

утворюється ще й понад 130 млн. тонн твердих побутових відходів. Грунти навколо

великих міст і великих підприємств в радіусі кількох десятків кілометрів забруднені

важкими металами, нафтопродуктами, сполуками фтору та іншими токсичними

речовинами. З обстежених 85 міст України найбільшому забрудненню піддаються

грунти поблизу міст Івано-Франківськ, Львів, Чернівці. Загальні втрати

сільськогосподарських угідь через їх залучення в сфери промислової діяльності,

будівництва, урбанізації становлять більше 2 млн га за останні 30 років.

Однією з важливих екологічних проблем області є ерозія грунтів, особливо водна. За

підрахунками спеціалістів, з кожних 5 га землі два піддаються змиву дощовими і

талими водами. Щорічно з кожного гектара ріллі змивається 9,8 тонн грунту. Значна

частина площ, крім того, зазнає ерозії. Внаслідок ерозійних процесів знижується

родючість грунту, а слідом за цим і урожайність. Замулюються ставки і водосховища,

зникають джерела, утворюються нові яри. Замулені і ріки Кіровоградщини. Порушує

родючість грунту і людина. Невміле застосування добрив, отрутохімікатів,

забруднення навколишнього середовища відходами виробництва, сміттям знищує

грунт, заважає його обробці, призводить до загибелі грунтових організмів, ерозії

грунту. Значно забруднюється грунт у місцях видобування корисних копалин. Грунти

руйнуються під дією транспорту, землерийних машин, сільськогосподарської техніки.

Сучасні важкі трактори і самохідні сільськогосподарські машини сильно ущільнюють

грунт, знижуючи його родючість. Крім того, великої шкоди завдає грунтам

забруднення їх мінеральними добривами, нафтопродуктами, важкими металами,

пестицидами. Нафта і нафтопродукти здатні ізолювати поживні речовини від коренів

рослин, роблять грунтову масу водонепроникною, а при запустінні можуть

утворювати асфальтоподібну масу на поверхні грунту, що згубно діє на рослини і живі

організми. Для запобігання водної ерозії оранка має проводитися поперек схилів;

новоутворені талими чи дощовими водами ерозійні яри своєчасно мають засипатися,

заорюватися, в окремих випадках обсаджуватися деревами. (В Україні водній ерозії

піддається 29% ріллі). Для запобігання вітрової ерозії (дефляції), необхідна заборона

вирубки дерев в лісопосадках, насадження нових лісосмуг, заборона спалювання

стерні. Дуже важливим є також дотримання сівозмін, регламентоване внесення

мінеральних добрив (краще повна заміна їх на органічні) та заборона використання

пестицидів. Необхідно також оберігати схили, луки, береги від пере випасання. На

жаль, в Україні ще наявна промислова ерозія (руйнування земель внаслідок

будівництва і розробки кар´єрів), військова ерозія (воронки, траншеї, полігони),

іригаційна ерозія (порушення норм поливів). Щоправда, грунти нашої місцевості поки

що здатні до самоочищення і відновлення.

Для збереження грунтів необхідно:

 Заборонити поздовжнє розорювання схилів;

 Заборонити створення стихійних сміттєзвалищ;

 Дотримуватися норм використання мінеральних добрив та отрутохімікатів, а ще

краще, заміна їх органічними добривами та біологічними методами боротьби з

шкідниками;

 Заміна глибокої оранки поверхневою (запобігання вітрової ерозії);

 Запобігання забрудненню грунтів паливно-мастильними матеріалами;

 Дотримання агрономічно виправданих сівозмін;

 Заборона спалювання стерні;

 Заборонити вирубування лісосмуг;

 Насаджувати лісосмуги для кращого збереження вологи в грунті, та захисту

грунту від ерозії.

 Запобігати ерозії грунтів;

 Оберігати грунти від забруднень нечистотами;

 Лише доцільне і раціональне відчудження земель сільськогосподарського

використання;

джерело-https://drive.google.com/file/d/1UwWh-Bo8iPaBKuAjeXcH-RdCxzEUadzI/view

вода

 

ВОДА - ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ

 

Доступ до чистої та якісної питної води є правом кожної людини на повноцінне і безпечне життя. Вода – це не просто хімічна сполука кисню і водню, а найпоширеніша і найважливіша речовина на Землі, яка  має унікальні хімічні та фізичні властивості. Для живих організмів її неможливо нічим замінити, але води  стає все менше. У річках Тернопільщини рівень води за останні роки знизився більше ніж на половину, багато дрібних річок висохло. Україна є однією з найменш забезпечених водою країн Європи, а проблема доступу до якісної питної води є катастрофічна.

 Питна вода призначена для споживання людиною повинна відповідати гігієнічним вимогам та бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні. Споживання недоброякісної питної води може призвести до виникнення у людини інфекційних захворювань, таких як гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, лептоспіроз, можливе отруєння та виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії та інші.

джерело-https://naurok.com.ua/prezentaciya-vpliv-zabrudnennya-vodi-na-zdorov-ya-lyudini-150571.html

повітря

 ПОВІТРЯ

https://youtu.be/WS3VA9tHgxA

Нас оточує прозоре покривало з повітря. Це покривало захищає всі живі

істоти від небезпечного сонячного та космічного випромінювання. Щодень

тонни космічних часток (метеорів) згоряють, не долітаючи до поверхні Землі.

Без цієї повітряної оболонки наша планета була б неживою – сонячні промені

сильно нагрівали б освітлений бік, а неосвітлений був би надзвичайно

холодним. Які ж фізичні явища можна спостерігати в атмосфері? Як же

людина відноситься до свого захисного покривала?

І. Фізичні явища, які ми спостерігаємо в атмосфері.

а) Дифузія.Завдяки дифузії ми маємо однорідне повітря, крім того, воно

здатне до самоочищення.Розсіювання диму, смогу над містами відбувається

завдяки дифузії.

б)Броунівський рух.Дрібні пилові частинки постійно потрапляють у повітря

як при пилових бурях, так і під час руху транспорту чи викидах залишків

горіння. Якби не явище, що дістало назву броунівського руху, ці частинки

постійно знаходилися б на одному місці, що спричиняло б великі незручності

для усього живого на планеті.

в) Конвекція.В основі атмосферної циркуляції лежить конвекція –

теплообмінний процес, що супроводжується перенесенням речовини. Саме

він зумовлює утворення вітру.

г)Випаровування. Конденсація. Кристалізація.Вранішній туман з появою

перших променів Сонця розсіюється. Фізична суть явища така. Туман – це

завислі в повітрі найдрібніші краплинки води. Водяна пара, яка є в повітрі

невидима. Але при охолодженні вона конденсується, при цьому утворюється

видимий туман – найдрібніші краплинки води, які можуть довго триматися в

повітрі. Коли сходить Сонце, під дією тепла його променів краплинки туману

випаровуються, переходячи знову в невидиму водяну пару, і туман

розсіюється.Внаслідок конвекції певна маса вологого повітря піднімається

вгору. Залежно від підйому буде відбуватися розширення повітря, при цьому

температура його знижується, і вологе повітря охолоджується, стає

можливою конденсація водяної пари. Так формуються хмари. Хмара –

завись у повітрі дрібних крапельок води. Разом з крапельками води у хмарі

можуть міститися дрібні кристалики льоду. Вітри переносять хмари, що

покривають біля половини всього небозводу. У них у зваженому стані

міститься 10¹² кг води (льоду). Коли випадає град, температура повітря трохи

знижується і відбувається це тому, що при таненні град забирає з

навколишніх тіл значну кількість тепла.

д)Теплопровідність.Повітря – поганий провідник тепла (холоду). Воно, ніби

ковдра, вкриває Землю і не дає їй перегрітися від сонячного проміння чи

переохолодитися в той час, коли Сонце не освітлює Землю. Це пояснюється

тим, що відстань між молекулами газу значна і зіткнення частинок і

відповідно перенесення енергії від однієї частинки до іншої відбуваються

рідко.

е) Електричний розряд.Блискавка – це гігантська електрична іскра, яка

проскакує між різнойменно зарядженими хмарами і Землею, тобто блискавка

являє собою напрямлений рух електричних зарядів – електричний струм.

Причиною виникнення електричних зарядів на хмарах є йонізація повітря під

дією випромінювання радіоактивних речовин, які містяться в земній корі і

космічних променів, які надходять з глибини Всесвіту, а іноді також під дією

сонячних ультрафіолетових променів.

є) Коливання. Одним з видів коливань є звук, який передається лише в

речовині, одним з видів якої є повітря; тому ми і чуємо спів птахів, шелест

листя, різні голоси, той самий розкот грому, фізична суть якого така.

Оскільки температура повітря в каналі блискавки різко підвищується, то

повітря в каналі швидко розширюється, причому це розширення має характер

вибуху, який і спричиняє явище грому. Розкоти грому пояснюються тим, що

після удару блискавки звукова хвиля багаторазово відбивається від хмар,

лісу, гір тощо, утворюється луна, чого не буває при близькій блискавці, коли

ми чуємо різкий оглушливий удар. В туман гудки тепловозів, пароплавів

чути на більшу відстань, ніж у сонячну погоду – цьому сприяє і те, що

швидкість звуку збільшується зі збільшенням густини речовини, і те, що

повітря стає більш однорідне, оскільки в ньому немає конвекційних течій,

які розсіюють звук.

джерело-https://drive.google.com/file/d/1_WR0gY9KLU_PvWmWe3VAdQ6NWaU-q4ud/view  

https://drive.google.com/file/d/188OAuJMTGYVGW_5zdvK5otJJ6DgIq5sR/view  

 

 Зазвичай, вирує думка, що будинок – це надійне укриття від екологічних небезпек, забрудненого навколишнього середовища за вікном. Таке твердження є великою помилкою. Несприятливі для здоров'я фактори можна зустріти й у власному домі. 

     На щастя, вирішити екологічні проблеми житлових приміщень не так вже й важко, було б бажання. 

    Небезпечні для здоров'я хімікати, забруднення та інші реагенти зустрічаються скрізь. Навіть просто сидячи на дивані і дивлячись телевізор людина піддається небезпеці. Вся справа в тому, що частинки тканини, що покриває цей диван, можуть відриватися і попадати в дихальні шляхи людини, що, звичайно, добре на неї не впливає.

 

 

Загальна характеристика класу Ракоподібних

 Ракоподібні — в основному морські тварини, представники ряду видів мешкають у прісних водах і на суші. Серед ракоподібних є сидячі, прикріплені види, є паразити, але більшість — вільноживучі.

Зовнішня будова, відділи тіла

Число відділів тіла ракоподібних є різним, проте майже в усіх можна виділити голову, груди і черевце. Часто відділи тіла зростаються, утворюючи головогруди (наприклад, у річкового рака).
 

 

Добре розвинені органи чуття: дотику, нюху, рівноваги, слуху, зору.
Очі складні, фасеточні, розташовані на стеблинках.

У рака дві пари вусиків. Довгі вусики — є органами дотику, а короткі — органами нюху і дотику.

Нижче вусиків містяться ротові органи — видозмінені кінцівки.
Перша пара видозмінених кінцівок утворює верхні щелепи, а друга і третя пари — нижні щелепи. За допомогою ще трьох пар видозмінених кінцівок — ногощелеп — рак спрямовує здобич до рота.

 
 
Після ногощелеп на головогрудях рака розташовано п'ять пар ходильних ніг.
Перша пара ніг є найбільшою, закінчується сильно розвиненими клешнями (вони є органами нападу, захисту та захоплення їжі).
На членистому черевці є ще черевні ніжки. На них самки виношують ікру (яйця).

 

Тіло рака вкрите міцним твердим хітиновим панциром, який виконує функцію зовнішнього скелета. 
 

До травної системи  належать ротовий отвір (до якого щелепи спрямовують подрібнену їжу), стравохід (по якому їжа потрапляє у шлунок), шлунок (де відбувається подальше подрібнення їжі), кишечник (відбувається перетравлення їжі завдяки ферментам печінки), анальний отвір.

  

Дихають ракоподібні за допомогою зябер, які знаходяться під захистом панцира головогрудей.

Кровоносна система є незамкнутою. Мішкоподібне серце і судини, що відходять від нього, містяться у грудному відділі на спинній стороні тіла.
Видільні органи — зелені залози, які містяться у головогрудях і відкриваються назовні біля основи довгих вусиків.
Нервова система раків, як і в інших членистоногих — навкологлоткове нервове кільце і черевний нервовий ланцюжок, від яких відходять окремі нерви.

Розмноження відбувається тільки статевим шляхом.
 
Клас Ракоподібні налічує майже 

70000 видів, більшість з яких веде водний спосіб життя.

Деякі ряди Ракоподібних:

• Гіллястовусі (400 видів, наприклад: дафнія) ;
• Веслоногі (8500 видів, наприклад: циклоп);
• Коропоїди (125 видів, наприклад: коропоїд звичайний);
• Зяброногі (200 видів, наприклад: артемія);
• Щитні (9 видів, наприклад: літній щитень);
• Різноногі (6000 видів, наприклад: бокоплав);
• Рівноногі (10000 видів, наприклад: мокриця);
• Десятиногі (10000 видів, наприклад: раки, краби, омари, креветки), тощо.

Представники багатьох видів Ракоподібних входять до складу планктону і є чудовим кормом для риб та інших тварин, що мешкають у воді або біля неї — це дрібні рачки: дафнії, циклопи, бокоплави.
 

Дафнія

  

Велика кількість ракоподібних використовуються людиною в їжу (особливо представники ряду Десятиногих), серед них — креветки, краби, омари, лангусти, раки.

Річковий рак
 

Камчатський краб
 

Креветка
 

джерело-https://miyklas.com.ua/p/biologiya/7-klas/riznomanitnist-tvarin-323580/klas-rakopodibni-tipu-chlenistonogi-325728/re-8184daa6-284a-4fb3-878c-085d731fae3f