https://www.youtube.com/watch?v=wINptixpgKQ&t=72s&ab_channel=%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9TV
ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ.
Поява багатоклітинності (клітини взаємозв’язані, спеціалізуються за будовою та функціями, життєві функції - живлення, подразливість, розмноження тощо - виконують групи клітин, а не кожна клітина окремо) стала важливим етапом у розвитку організмів на нашій планеті.
ЕВДОРИНА – багатоклітинна зелена водорість, клітини розташовані в п'ять рядів у грудочці слизу. Клітини мають по два джгутики, дві скоротливі вакуолі, хлоропласти з вічком, одне ядро, цитоплазму, клітинну оболонку та мембрану, клітини контактують між собою за допомогою власних оболонок. На одному з полюсів організму розташовані дрібніші клітини, які не здатні до поділу, тому не розмножуються.
ВОЛЬВОКС – багатоклітинна зелена водорість, клітини мають по два джгутики, дві скоротливі вакуолі, хлоропласти з вічком, одне ядро, цитоплазму, клітинну оболонку та мембрану, оболонки сусідніх клітин зростаються між собою. Розмноження нестатеве: великі клітини здатні до поділу (через руйнування оболонки материнської клітини дочірні виходять назовні); статеве розмноження (одні великі клітини дають початок дрібним чоловічим статевим клітинам, інші великі клітини дають початок єдиній великій жіночій клітині – яйцеклітині, після злиття чоловічої і жіночої клітин запліднена яйцеклітина із часом дає початок новій особині).
УЛЬВА – багатоклітинна зелена водорість (морський салат), мешкає у морях, здебільшого на мілководді, адже ульва - теплолюбна та світлолюбна рослина.
Ззовні яскраво-зелена пластинка з гофрованими краями завдовжки до 18 см і більше, в основі тіла рослини утворюються вирости – ризоїди (прикріплюють ульву до різних поверхонь), клітини зібрані у два шари, кожна клітина має клітинну оболонку, клітинну мембрану, у цитоплазмі одне ядро та один пластинчастий хлоропласт, клітини спеціалізуються на певних функціях: одні забезпечують процеси фотосинтезу, інші - прикріплення до поверхонь тощо.
вольвокс колоніальний організм
Спільний колоніальний спосіб життя клітин збільшує їх шанс
вижити. Обмін поживними речовинами через цитоплазматичні містки,
захист, примітивний розподіл функцій клітин дає переваги у виживанні.
Давні колоніальні форми одноклітинних вчені розглядають як щабель
на шляху до багатоклітинності, проміжну ланку між одноклітинними
й багатоклітинними організмами.
Примітивна багатоклітинна зелена водорість, колонія водоростей, що має форму кулі діаметром до З мм, може нараховувати до 50 тисяч клітин.
Будова клітини вольвокс.Основна маса кульки вольвоксу — напіврідка драглиста речовина. Клітини занурені в неї дуже близько до поверхні, так що їхні джгутики стирчать назовні. Рухаючи джгутиками, вольвокс перекочується у воді («вольвокс» означає «той, що котиться»). Всі джгутики вольвоксу працюють надзвичайно узгоджено.
Усередині колонії — гель, що об’єднує всі клітини колонії в єдине ціле. Кожна клітинка має зелений хроматофор, колонія має примітивні вічка — стигми, краще розвинені на одному з полюсів кулі. Колонія рухається в той бік, де розташовані краще розвинені вічка.
Кожна клітина колонії може виконувати всі функції живого
організму й, відокремившись від колонії, здатна вести самостійний
спосіб життя, утворити нову колонію одноклітинних організмів. Разом
з тим колоніальний спосіб життя сприяє виживанню одноклітинних.
Сприятливим середовищем існування для таких водоростей є прісні водойми. Ці мікроорганізми зустрічається в ставках, канавах і навіть в глибоких калюжах. Водорості вольвокс є одними з найдавніших на планеті. За припущеннями вчених, такий колоніальний спосіб життя вони вели ще 200 мільйонів років тому
Розмноження вольвоксу:
• Нестатевий спосіб поділом великих клітин (через руйнування оболонки материнської клітини дочірні виходять назовні), дрібні клітини не діляться.
• Статевий спосіб (запліднення – одні великі клітини дають початок дрібним чоловічим статевим клітинам, інші великі клітини дають початок єдиній великій жіночій клітині – яйцеклітині, після злиття чоловічої і жіночої клітин запліднена яйцеклітина із часом дає початок новій особині).
ДЖЕРЕЛО-https://naurok.com.ua/prezentaciya-volvoks-do-uroku-biologi-v-6-klasi-bagatoklitinni-organizmi-1373.html
http://8next.com/botan/5626-botan_016.html
Виберіть одну правильну відповідь.
1. Укажіть водорість, яка належить до багатоклітинних: а) хламідомонада;
б) хлорела; в) ульва.
2. Укажіть водорість, що належить до одноклітинних: а) ульва; б) вольвокс;
в) хлорела; г) евдорина.
3. Назвіть органелу водоростей, яка містить хлорофіл: а) мітохондрія; б) хлоропласт; в) ядро; г) вакуоля з клітинним соком.
Дайте відповідь на запитання.
1. У чому полягає явище спеціалізації клітин?
Воно полягає в тому, що виникають різні типи клітин, які різняться за будовою і функціями, одні відповідають за фотосинтез, інші за прикріплення організму чи розмноження.
2. Чому ульву відносять до багатоклітинних водоростей?
Організм складається з багатьох клітин, які взаємодіють між собою спостерігається спеціалізація клітин (одні забезпечують процеси фотосинтезу, інші - прикріплення до поверхонь чи розмноження).
3. Де людина використовує ульву?
Її вживають в їжу в Японії та Кореї. Водорість багата на вітаміни та хімічні елементи, як Ферум, Манган, Йод.
Поміркуйте. Що спільного та відмінного в будові одноклітинних та багатоклітинних водоростей? Відповідь дайте на прикладі хламідомонади, вольвоксу та ульви. Спільне для хламідомонади та вольвоксу: клітини мають клітинну оболонку, мембрану, ядро та хлоропласт. Відмінне. Хламідомонада – одноклітинна зелена водорість, усі життєві функції (живлення, подразливість, розмноження тощо) виконує одна клітина. Вольвокс та ульва – багатоклітинні зелені водорості, клітини з’єднані між собою, багато клітин виконує всі життєві функції, але є такі, що спеціалізуються на виконанні певних функцій (наприклад, розмноження).
Немає коментарів:
Дописати коментар