Сузір'я Велика та Мала Ведмедиця. Полярна зоря.

Сузір'я. Велика та Мала Ведмедиця. Полярна зоря.

Теорія:

Спостерігаючи за зоряним небом у давнину, люди помітили скупчення найбільш яскравих зірок. Ці скупчення нагадували «зоряні візерунки», обриси різних предметів чи істот.

Найбільш яскраві зірки складаються в групи, що називають сузір'ями.

 

 

Свої назви більшість сузір'їв отримали на честь міфічних персонажів, речей або тварин. Частина назв сузір'їв дійшла до нас через Давню Грецію від вавилонських та єгипетських астрономів, інші — створені давньогрецькими вченими.

Найяскравіша зірка, яку знають усі на світі — Полярна зоря.

Але насправді у списку найяскравіших зірок неба Полярна знаходиться тільки на 46 місці.

 

Унікальність Полярної зірки полягає в тому, що вона знаходиться ближче інших зірок, які можна побачити неозброєним оком, до північного полюса світу, на відстані 1°. Через це вона весь час знаходиться фактично на одному і тому ж місці, незалежно від часу доби і року. Вона вже півтори тисячі років є орієнтиром для мандрівників, мореплавців.

Особливе становище Полярна зірка має тільки на небі планети нашої планети — Землі. На небі інших планет важливу роль грають інші зірки.

Як відшукати Полярну зірку на небі?

Полярна зірка входить до складу невеликого сузір'я Малої Ведмедиці.

Це сузір'я не надто яскраве, найголовніша його частина складається з 7 зірок. На відміну від Великого Ківша до складу Малого входить тільки три більш-менш яскраві зірки. Тому розрізнити його на небі набагато важче.

Найвідоміші сузір'я, які всі знають — Великий та Малий Віз.

Осінніми вечорами ківш Великої Ведмедиці знаходиться низько над горизонтом в північній частині неба. Дивлячись, від нього наверх, можна легко знайти ківш Малої Ведмедиці. Ручка Малого Ковша вигнута в інший бік, ніж ручка Великого. Полярна зірка — крайня в ручці ковша Малої Ведмедиці.

Три найяскравіші зірки Малої Ведмедиці мають свої імена — Полярна зірка, а також зірки Кохаб і Феркад — крайні зірки самого ковша.

 

 

Як знайти на зоряному небі сузір'я Великої Ведмедиці?

Сузір’я Великої Ведмедиці в Україні ніколи не заходить за обрій, а тому його можна спостерігати в будь-яку пору року.

Що для цього потрібно? Ясне, безхмарне небо і, наприклад, вечірній час.
Для початку знайдемо найпомітнішу частину сузір’я — ківш Великої Ведмедиці. Це яскраве сузір'я треба вміти знаходити на зоряному небі кожній людині.
Ківш завжди лежить у північній ділянці неба, а тому насамперед потрібно визначити у вашому пункті спостережень напрямок на північ. Якщо знаєте його — добре, якщо ні — біда невелика: у будь-який сонячний день опівдні станьте так, щоб Сонце світило вам у спину — прямо перед вами північна ділянка неба.
Оскільки ківш Великої Ведмедиці восени і взимку звечора лежить на нашому небі не високо над горизонтом, то північна ділянка неба має бути, принаймні в ці пори року, відкритою в тому місці, де ви будете спостерігати зоряне небо.
Уважно подивимося на зоряне небо! Ти можеш побачити сім яскравих зір, які легко перетворюються в нашій уяві на фігуру велетенського ковша. Це і є знаменитий ківш Великої Ведмедиці.

У сиву давнину різні народи пов’язували з цим семизір’ям різноманітні уявні фігури (найчастіше ті, що стосувалися місцевої природи чи побуту).

Уявлення стародавніх греків (Велика Ведмедиця), арабів (кінь) і наших пращурів (віз).

Мала Ведмедиця

опубліковано 23 трав. 2015 р., 13:44 Людмила Пасічна   [ оновлено 23 трав. 2015 р., 18:34 ]

Мала Ведмедиця, Малий Віз — сузір'я у північній півкулі неба. Астеризм Малий Ківш утворює характерну фігуру на небі. Включає сім зірок — α (Полярна), β (Кохаб), γ (Феркад), δ, ε, ζ і η Малої Ведмедиці. Займає на небі площу в 255.9 квадратного градуса і містить 40 зірок, видимих неозброєним оком. Остання зірка в "хвості" Малої Ведмедиці – це відома всім Полярна, розташована в нашу епоху трохи менш ніж в 1 градусі від північного полюса миру. У 2102 Полярна зірка наблизиться до полюса на мінімальну відстань в 27'31" і потім віддалятиметься від нього. Блиск Полярною дорівнює 2,0 зоряній величині, а відстань від нас 470 світлових років. В давнину араби називали Полярну "козеням", а зірку b UMi називали Кохаб, що означає "північна зірка": дійсно, з 1500 до н.е. по 300 н.е. вона була найближчою до полюса; її блиск 2,1 зоряної величини.     Інколи це сузір'я називають Малий Ківш. Ймовірно, сузір'я було виділене фінікійцями як корисне для мореплавання.  Довгі роки Полярна зірка була відома астрономам як класична цефеїда, що змінювала свій блиск на 0,3 зоряних величин з періодом близько 4 діб. Проте в 1990-і роки коливання її блиску несподівано припинилися. джерело-https://miyklas.com.ua/p/prirodoznavstvo/4-klas/vsevit-i-soniachna-sistema-327190/zori-suzir-ia-velika-ta-mala-vedmeditcia-poliarna-zoria-molochnii-shliak_-334696/re-85f0fc8c-1fa8-4a44-ae97-94144286ef25

Велика Ведмедиця

опубліковано 22 трав. 2015 р., 21:30 Людмила Пасічна   [ оновлено 23 трав. 2015 р., 14:12 ]

Велика Ведмедиця — сузір'я північної небесної півкулі, яке складається з семи великих зірок (Великий Віз) та 80 малих. Сузір’я Великої Ведмедиці в Україні ніколи не заходить за обрій, а тому його можна спостерігати в будь-яку пору року.   Мал. Північна ділянка зоряного неба взимку (а), навесні (б), влітку (в) і восени (г). Зверніть увагу, що уявний пункт спостережень лежить на широті Києва.         Уважно подивимося на зоряне небо! Сім яскравих зір, які легко малюють в нашій уяві фігуру велетенського ковша. Це і є знаменитий ківш Великої Ведмедиці. У сиву давнину різні народи пов’язували з цим семизір’ям різноманітні уявні фігури (найчастіше ті, що стосувалися місцевої природи чи побуту). На малюнку показано уявлення стародавніх греків (Велика Ведмедиця), арабів (кінь) і наших пращурів (віз). Мал. Стародавні уявні фігури, в основі яких є ківш Великої Ведмедиці.         Нинішню офіційну назву сузір’я отримало за часів стародавніх греків. Згідно з грецькою міфологією, у Ведмедицю було перетворено красуню Каллісто, дочку Лікаона, царя країни Аркадії...        Уважніше подивімося на зорі, що дають нам змогу намалювати на небі ківш. Усі вони мають власні назви арабського походження. Назвемо їх, розпочинаючи з верхнього правого краю ківша і з тієї зорі, яку позначено першою літерою грецького алфавіту — α. Отже: α — Дубхе (1,8m, жовтого кольору, в перекладі «ведмідь»); β — Мерак (2,4m, біло-зеленого кольору, «хребет»); γ — Фекда (2,4m, жовто-біла, «стегно»); δ — Мегрец (3,4m, біла, «корінь хвоста»); ε — Аліот (1,8m, біла, «чорний кінь»); ζ — Міцар (2,4m, біла, «передник») і η — Бенетнаш (1,9m, білого кольору,  «поводир плакальників»).      Поряд з Міцаром міститься зоря п’ятої зоряної величини — Алькор. У перекладі з арабської це слово означає «вершник».     Для спостерігача зорі Алькор і Міцар цікаві тим, що це, можливо, найвідоміша оптична подвійна зоря (так називають зорі, що лежать близько одна біля одної на небесній сфері). За легендою у стародавній Спарті за цими зорями перевіряли зір у юнаків —  майбутніх воїнів. Людина з нормальним зором бачить ці зорі окремо.      Незважаючи на те, що Міцар і Алькор перебувають поряд на зоряному небі, у просторі вони лежать далеко одна від одної. Але сам Міцар, як з’ясували астрономи, є фізичною подвійною зорею. Обидва компонента Міцара пов’язані між собою взаємними силами тяжіння й рухаються навколо спільного центра мас на дуже близькій відстані один від одного. Кутова відстань між ними становить 14″ (кутових секунд). Мал. Зорі ківша Великої Ведмедиці.     Ківш хоча й найяскравіша частина сузір’я, але ним воно не обмежене. Велика Ведмедиця — третє за площею (1280 квадратних градусів) сузір’я на небесній сфері. У ньому є 125 зір, доступних неозброєному оку спостерігача, а це означає, що знаменитий ківш лише невелика, хоча й найвідоміша частина, дуже великого сузір’я. На мал. 4 подано частину зоряної мапи з сузір’ям Великої Ведмедиці у сучасних його межах.   Мал. Карта сузір’я Великої Ведмедиці.     У сузір’ї Велика Ведмедиця доволі багато цікавих небесних об’єктів. Ми зосередимо увагу лише на зоряних островах — галактиках. Причому тих, що мають видимі зоряні величини не нижче +8,5. Такі об’єкти можна знайти на небі в хороший бінокль чи простий телескоп.     Красивою є галактика М81 (NGC 3031). Її зоряна величина становить 7m. Поруч (на відстані у півградуса) з М81 у телескоп можна розгледіти галактику М82 (NGC 3034). Її зоряна величина 8,4m, тому в прості телескопи (діаметр об’єктива 100 мм) вона має вигляд тонкої витягнутої туманної смужки. Ця галактика — найяскравіша на північному небі представниця сімейства неправильних галактик.     М101 (NGC 5457) — ще одна відома спіральна галактика в сузір’ї Великої Ведмедиці. Її видима зоряна величина становить 7,5m, тому спостерігати галактику можна лише в телескоп. Мал. Місце знаходження галактики М101 (NGC 5457) у сузір’ї Велика Ведмедиця.     На фотографіях, отриманих за допомоги потужних телескопів, М101 має чудовий вигляд! Ми бачимо її розвернутою до нас у анфас — чітко видно спіральні рукави галактики.   джерело-https://sites.google.com/site/astronomiaschool19/sposterigaemo-za-nicnim-nebom