Способи протидії агресії та насильству в підлітковому середовищі

 

Способи протидії агресії та насильству в підлітковому середовищі https://youtu.be/YVH1vDC72jw Мета: розглянути чинники, що впливають на агресивну поведінку,  основні положення конвенції ООН про права дитини,  розвивати вміння протидіяти виявам насильства й агресії,  виховувати самоповагу та повагу до оточуючих.https://youtu.be/uMg-8ijfM-s Агресивність — це риса характеру, що виявляється у ворожому ставленні людини до інших людей,  до тварин, до навколишнього світу. Агресивними називаються такі дії,  що не спричинені будь-якими об’єктивними умовами, не можуть бути виправданими обставинами  що сталися (зокрема — необхідністю самооборони або захисту інших людей). Агресія часто є одним із захисних механізмів людини, за допомогою якого людина намагається  якось «скинути» негативні емоції й пристосуватися до навколишніх умов.  Але цей шлях не є правильним, і тому слід знаходити інші шляхи виходу зі складних життєвих ситуацій. Агресія — це фізична або словесна поведінка людини, спрямована на пошкодження або зруйнування.  У випадку, якщо агресія виявляється в найбільш екстремальній і соціально неприпустимій формі, вона nпереростає у насильство. Існує багато теорій пояснення агресії. Теорія відомого психолога Гобса, наприклад, ґрунтується на твердженні, що всі люди за своєю  природою егоїстичні й жорстокі, тобто агресія закладена у підсвідомості як інстинкт саме через «тваринну» сторону людської натури. Етнолог Кондрад Лоренс після довготривалого вивчення поведінки тварин розвинув теорію,  що агресія — це успадкована спонтанна готовність боротися за існування або захоплювати і  захищати власність. Наприклад, самець хатньої миші, виявивши на своїй території чужинця, нападає на нього й кусає , поки той не втече. Лісова миша найчастіше виганяє прибульця без бійки, лише демонструючи противникові свої агресивні наміри. Трохи пізніше була висунута альтернативна гіпотеза агресії, за якою агресія визначалася як набутий (а не інстинктивний) захисний механізм, спричинений зовнішніми чинниками, а не внутрішніми. Так, наприклад, діти в країнах, що перебувають у стані війни, починають набагато раніше й активніше виявляти агресію, ніж їх однолітки, які живуть у мирній країні. Взагалі, агресія часто виникає як захисний механізм йроти впливів ворожого оточення. Сьогодні великий вплив на психіку й поведінку дітей мають засоби масової інформації. Експериментально доведено, що діти, які часто переглядають передачі з елементами насильства, стають більш неврівноваженими й агресивними. Більше того, вони починають сприймати насильство як нормальне явище. Також не можна залишити поза увагою дію на поведінку людини алкоголю й наркотиків. Численні експерименти і статистика довели, що більшість злочинів скоюється в стані алкогольного сп’яніння.Чинники, що впливають на агресивну поведінку: стосунки в сім’ї, родинні звички; загальний рівень культури, традиції; поведінка кумирів; иск однолітків; шкідливі звички, ризикована поведінка; збуджений психологічний стан; вплив ЗМІ, телебачення тощо; агресивні комп’ютерні ігри. 3.Способи протидії агресії в підлітковому середовищі Кожна людина хоче відчувати себе в безпеці, прагне поваги з боку оточуючих. Особливо важливі ці відчуття безпеки її захищеності для підлітків, особистість яких формується. Негативні судження оточуючих у підлітковому віці можуть занизити самооцінку хлопчика чи дівчинки, завдати моральних страждань. Протистояння виявам агресії та ворожнечі в підлітковому середовищі перш за все досягається вихованням у підлітків духу толерантності. Чи вважаєте ви себе толерантною людиною? Толерантна людина з повагою та розумінням ставиться до інших людей, їхніх уподобань, смаків, поглядів, інтересів. І навіть на вияви агресії толерантна людина реагує з розумінням, намагається розібратися з причинами агресивності, не здійснює кроків, що можуть призвести до ескалації конфлікту. Агресія може виникнути й у спокійної, зваженої людини, якщо вона опиниться в небезпечній для себе ситуації або буде вважати, що їй загрожує якась неприємність або хтось намагається її образити. У таких ситуаціях краще за все допомагає добре слово, дружня розмова, у ході якої долаються непорозуміння. Агресивна поведінка з’являється в дитини зазвичай унаслідок копіювання її з інших джерел. Такими джерелами можуть бути: 1. Сім’я. Тут відбувається сприймання агресивної моделі поведінки та її закріплення. 2. Спілкування з однолітками. Тут найчастіше виявляється агресивна модель поведінки, оскільки в іграх «без правил» застосовується єдине правило: «я сильніший — мені все можна». 3. Символічні приклади. Сьогодні телебачення пропонує велику кількість негативної інформації, зокрема в художніх фільмах ми бачимо багато прикладів агресії. Якщо ви стикнулись з агресією з боку однолітка, то пам’ятайте, що відповідати агресією на агресію — це хибний шлях, який не призведе до конструктивного подолання проблемної ситуації. Щоб краще зрозуміти таку людину, необхідно спробувати зрозуміти її внутрішній стан. Варто знати, що підлітки з агресивною моделлю поведінки погано володіють своїми почуттями, окрім гніву. Вони сприймають навколишній світ як ворожий, не завжди розуміють, що їх поведінка агресивна, мають високий рівень тривожності, неадекватну самооцінку, відчувають себе відкинутими суспільством. Якщо є можливість, то спробуйте спокійно поговорити з «агресором», з’ясуйте причини такої поведінки. Але якщо ви бачите, що людина не налаштована на діалог, вияви агресії наростають, то найкраще в такому випадку спробувати уникнути спілкування, хоча б до моменту, коли ваш опонент заспокоїться та буде здатен до спокійної розмови. Для того щоб уникнути виявів агресії, ретельніше обирайте коло друзів, не спілкуйтесь з небезпечними та недружніми компаніями. Якщо ви потрапили в ситуацію, коли не можете подолати виявів агресії з боку інших підлітків самотужки, коли вас принижують, не поважають вашого відчуття гідності, порушують ваші права, образники не хочуть йти на конструктивний діалог, то ви можете звернутися по допомогу до компетентних дорослих (учителів, шкільного психолога, батьків). Адже ви маєте невід’ємне право на повагу, піклування та захист. Згадайте основні положення Конвенції ООН про права дитини? На що мають право всі діти, незалежно від місця проживання, віросповідання, кольору шкіри? Як протистояти насильству Наси́льство — це застосування силових методів, або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір. Тобто, будь-яке застосування сили по відношенню до беззахисних.  Якщо не вдалося розв’язати проблему шляхом обговорення, відбувається ескалація конфлікту. Учасники конфліктної ситуації можуть виявляти агресію одне до одного, вдатися до насилля.  Вияви агресивної поведінки й насильства однаково негативно впливають на поведінку жертви й агресора. Якщо не протистояти людям з агресивною поведінкою, вони можуть відчути безкарність, агресивна поведінка для них може стати звичною у спілкуванні. Нетерпимість і дратівливість, характерні для підліткового віку, можуть згодом стати рисами характеру. Такі люди можуть використовувати агресію і насильство як зручний для них спосіб розв’язування будь-яких непорозумінь. Під час спілкування часто сперечаються, звинувачують інших у власних помилках, навмисно дратують співрозмовників. Недоброзичлива поведінка може провокувати конфліктні ситуації. У людей, яких постійно ображають, може поглиблюватися відчуття образи. Вони часто можуть перебувати в поганому настрої, у них може порушитися сон. Може зростати ще й невпевненість у собі, а відтак і складнощі у спілкуванні з оточуючими. Такі люди можуть згодом стати надто пасивними, мати низьку самооцінку, втратити здатність до самозахисту. У життєвих ситуаціях важливо навчитися протидіяти агресії та насильству. Способи протидії агресії та насильству         Доброта, людяність, толерантність і терпимість допоможуть протистояти насильству й жорстокості.      Для самозахисту використовуй набуті навички прийняття зважених рішень, ефективного спілкування, конструктивного розв’язання конфліктів, упевненої поведінки.   Як протистояти насильству Грубість і образи в Інтернеті, знущання в школі, хуліганство на сусідніх вулицях - все це стає серйозною проблемою, викликаючи у людей страх і депресію. Якщо ти став жертвою постійних докучань хулігана або задираки, та часом відчуваєш себе безпорадним і нездатним протистояти насильству. Тим не менш, ти можеш дещо зробити, щоб знову відчути впевненість у собі і впоратися з ситуацією.   1.  Розкажи комусь про ситуації, що склалася. Якщо ти вже звертався до батьків або вчителів, але вони від тебе тільки відмахнулися, продовжуй звертатися знову і знову. Знайди серед друзів того, чиї батьки вникнуть в твої проблеми. Нарешті, коли хулігани починають вимагати у тебе гроші або загрожують побити, повідом про це в поліцію.   2.   Якщо до тебе прив'язався нахабний задирака, старайся звільнитися від нього без суєти, спокійно і рішуче. Хулігани схожі на собак. Вони відчувають, коли їх бояться, і продовжують приставати знову і знову, якщо жертва тікає або реагує занадто емоційно. Не показуй страху, говори рівним голосом, не відповідай на образи і покидай місце події якомога швидше.  3.  Намагайся завжди перебувати в компанії друзів. Особливо важливо не залишатися на самоті, якщо назріває бійка. Тому поясни ситуацію друзям і попроси у них підтримки і допомоги.   4. Не показуй переляку, розгубленості і взагалі будь-якого почуття, яке може підштовхнути хулігана до нових приставань. Чим помітніше твій страх, тим охочіше задирака продовжуватиме свої знущання. Якщо ти зробиш вигляд, що не звертаєш на хулігана уваги, він, швидше за все, переключиться на іншу, більш вразливу жертву.    5. Записуй все, що з тобою відбувається. Заведи щоденник, в якому день за днем відзначай знущання, погрози та інші хуліганські вчинки. Поіменно назви всіх хуліганів. Це може стати в нагоді пізніше, коли ти будеш розмовляти з представниками влади або іншими людьми, відповідальними за порядок. Твої щоденники стануть показаннями свідків, і відповідальні особи зрозуміють, наскільки серйозна ситуація, що склалася.   6. Запам'ятай: в тому, що відбувається немає твоєї провини. Хулігани чіпляються до людей через свій негативний досвід. Швидше за все, вони самі колись були жертвами насильства, походять з неблагополучних сімей, страждають комплексом неповноцінності або заздрісні. Часто вони вибирають жертв навмання, але згодом продовжують до них приставати через душевну черствість. Якщо ти це зрозумієш, то побачиш, яким жалюгідним і убогим є насправді твій кривдник. Це, безсумнівно, допоможе тобі тримати свої емоції під контролем.    Люди мають право жити в середовищі без агресії та насилля. Агресивна поведінка не сприяє доброзичливим стосункам серед однолітків. Вона шкодить здоров’ю всіх учасників суперечки. У підлітковому середовищі можуть трапитися вияви агресії та насилля. Задля безпеки і збереження здоров’я важливо навчитися протидіяти агресивній поведінці й припиняти насилля