Будова скелета людини

 

З’єднання кісток. Огляд будови скелета людини

Пригадайте особливості будови скелета ссавців.

З’єднання кісток. Кістки, якими утворений скелет, з’єднані між собою. Розрізняють три типи з’єднань кісток: нерухоме, напіврухоме й рухоме. Нерухоме з’єднання утворюється внаслідок зростання кісток. Наприклад, кістки черепної коробки з’єднані за допомогою швів (іл. 81 а).

Іл. 81. Типи з’єднання кісток: а — нерухоме; б — напіврухоме; в — рухоме

Іл. 82. Типи суглобів

Напіврухоме з’єднання забезпечують хрящові прошарки, наприклад, міжхребцеві диски між тілами хребців (іл. 81 б). Оскільки хрящова тканина є еластичною, диски можуть стискатись і розтягуватись. Тим самим вони забезпечують рухомість хребта, амортизацію поштовхів, що виникають під час стрибків, бігу тощо.

Суглоб — це рухоме з’єднання кісток. Здебільшого він складається із двох кісток (іл. 81 в), одна з яких має суглобову западину, куди входить головка іншої. Суглобова западина і головка відповідають одна одній за формою та розміром, а їхні поверхні вкриті тонким шаром гіалінового хряща. Суглобові поверхні кісток тісно прилягають одна до одної. Це забезпечується наявністю суглобових зв’язок — тяжів зі щільної сполучної тканини. Суглоб оточений суглобовою сумкою, зовнішній шар якої переходить в окістя. Внутрішній її шар виділяє в порожнину суглобову рідину, яка зменшує тертя між кістками та полегшує ковзання головки однієї кістки в суглобовій западині іншої (іл. 81 в).

Кожен рух тієї чи іншої частини тіла людини зумовлений відповідною формою суглобів. Характер руху залежить від кількості осей, навколо яких можуть відбуватися рухи (іл. 82). Тому розрізняють такі типи суглобів: кулясті (плечовий), сідлоподібні (один із суглобів великого пальця руки), циліндричні (один із суглобів передпліччя) тощо.

Будова скелета людини. Скелет людини подібний за будовою до скелета ссавців. Він утворений скелетом голови — черепом, скелетом тулуба — грудною кліткою та хребтом, скелетом вільних кінцівок та їх поясів (іл. 86).

Череп людини (іл. 83) має великий об’єм черепної, або мозкової, коробки.

Іл. 83. Череп

Череп складається з двох відділів: мозкового та лицьового. Мозковий відділ утворений парними (тім’яна, скронева) й непарними (лобова, потилична) кістками. Лицьовий відділ утворений дрібними кістками, з яких найбільші — верхньощелепна, вилична (парні кістки) та нижньощелепна (непарна кістка). Частина кісток, що утворюють череп, зрослися.

Осьовою частиною скелета тулуба є хребет (іл. 84 а), який має п’ять відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і куприковий. У шийному відділі хребта, як і в усіх ссавців, 7 хребців.

Хребці грудного відділу хребта, грудина та дванадцять пар ребер утворюють грудну клітку. Ребра — це плоскі дугоподібні кістки, які задніми кінцями рухомо з’єднані з грудними хребцями. Перші сім пар ребер (I-VII) передніми кінцями за допомогою хрящів з’єднані з грудиною. Наступні три пари (VIII-X), з’єднуючись хрящами між собою, утворюють реберну дугу, якою кріпляться до грудини. Передні кінці останніх двох пар ребер (ХІ-ХІІ) вільно лежать у товщі м’язів (іл. 85). Крижові хребці зрослись у крижі, а куприкові — у куприк.

Іл. 84. Будова хребта: а — відділи хребта; б — будова грудного хребця

Хребет утворений 33-34 хребцями. Хребець (іл. 84 б) складається з тіла, дуги та кількох відростків, до яких кріпляться м’язи. Тіло та дуга замикаються в кільце й утворюють отвір. Отвори всіх хребців утворюють хребетний канал, у якому міститься спинний мозок.

Пояс верхніх кінцівок, або плечовий пояс, складається з парних кісток (лопатки та ключиці). До нього кріпиться скелет вільних верхніх кінцівок (іл. 86). Він утворений плечовою кісткою, двома кістками передпліччя (ліктьова й променева) та кістками кисті.

Пояс нижніх кінцівок, або тазовий пояс, складається із трьох пар великих кісток (сідничні, лобкові й клубові). Як і в більшості ссавців, ці кістки зростаються з крижовими хребцями. До поясу нижніх кінцівок кріпиться скелет вільних нижніх кінцівок (іл. 86), утворений стегновою кісткою, великою і малою гомілковими кістками та кістками стопи.

Особливості скелета людини. Порівняно із ссавцями будова скелета людини має специфічні особливості. Вони пов’язані передусім із прямоходінням. Тіло людини займає вертикальне положення та спирається на нижні кінцівки.

Хребет має 4 нормальні фізіологічні вигини (близько 4 см): два вперед — шийний і поперековий та два назад — грудний і крижовий (іл. 84 а). Завдяки цим вигинам хребет має S-подібну форму, що забезпечує його пружність під час ходіння та пом’якшує поштовхи тіла. Тіла хребців збільшуються за розмірами та масою, починаючи від шийного та закінчуючи крижовим відділом. Це пов’язано зі збільшенням навантаження на нижні відділи хребта.

За вертикального положення тіла внутрішні органи тиснуть своєю масою в напрямку, протилежному грудині. Це спричинило розвиток плоскої та широкої грудної клітки.

Пояс нижніх кінцівок людини широкий, чашоподібний. Він є опорою для внутрішніх органів черевної порожнини. Кістки нижніх кінцівок масивні, довші й міцніші, ніж кістки верхніх кінцівок.

Іл. 85. Скелет грудної клітки

Іл. 86. Скелет людини

Стопа та пальці ноги під час ходьби та бігу витримують масу тіла, пересувають його та зберігають рівновагу. Пружні подушечки стопи та її склепіння пом’якшують поштовхи тіла під час ходіння, бігу, стрибків.

Одна з найхарактерніших рис скелета людини — будова руки, що є органом праці. Великий палець кисті руки протиставлений іншим. Рухи пальців є диференційованими. За допомогою кисті руки людина виконує різноманітні дії, у тому числі найточніші маніпуляції.

Типи з’єднань кісток. Скелет. Будова відділів скелета. Особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням

У скелеті людини діють певні залежності між різними частинами тіла. Так, довжина долоні приблизно дорівнює довжині обличчя. Довжина передпліччя дорівнює довжині стопи. Переконатись, чи підходить вам шкарпетка, можна, обернувши її навколо кисті, стиснутої в кулак, а дібрати необхідний розмір взуття — порівнявши довжину підошви взуття з довжиною передпліччя. Віддаль між кистями розведених рук дорівнює сумі довжини ніг.

 

Цікаві факти про кістки та скелет людини

Ви знали що:
✅в тілі дорослої людини налічується 206 кісток;
✅стопа складається з 26 кісток, тобто в ній зосереджено 12% всього кісткового матеріалу скелета;
✅рука, разом із зап'ястям, складається з 54 кісток;
✅ найдовшою кісткою людського тіла є стегнова кістка. Вона також сама "сильна" - здатна витримувати великі навантаження;
✅ найменша і легка кісточка захована в середньому вусі - це стремено або слухова кістка;
✅ згідно зі статистикою, кістки рук ламаються найчастіше. На них припадає половина всіх переломів. Найбільш часто від цього страждають діти. Також 50-70% звернень до ортопеда трапляється через травми коліна;
✅ кістки ростуть в тілі людини аж до статевого дозрівання. Однак, склад і щільність кісткової тканини змінюються протягом усього життя. Це залежить від способу життя: харчування та рухової активності;
✅ всі кістки в тілі пов'язані між собою, крім однієї - під'язикової. Вона має V-подібну форму і розташована біля основи язика не стикаючись з жодною іншою кісткою в тілі;
✅ основою кісткового матеріалу є мінерали: кальцій, фосфор, натрій. У ньому також міститься білок колаген.

✅ крім функції пересування, скелет також виконує інші завдання: наприклад, захищає органи від ушкоджень, виробляє червоні і білі клітини крові.

Кістковий мозок

Розрізняють два типи кісткового мозку: червоний кістковий мозок (складається в основному з мієлоїдної тканини) та жовтий кістковий мозок (складається головним чином з жирової тканини, яка й визначає його колір). Еритроцити, тромбоцити та більшість лейкоцитів утворюються в червоному кістковому мозку; частина лейкоцитів — у жовтому. Обидва типи кісткового мозку містять розгалужену систему капілярів.

https://youtu.be/SRhtdKmqNrEОсобливості скелета людини, зумовлені прямоходінням

Прямоходіння й трудова діяльність істотно вплинули на будову ске­лета людини. Вертикальне положення тіла, що спирається тільки на ниж­ні кінцівки, звільнило руки від необхідності спиратися на землю під час ходьби. Рука стала органом праці, пальці руки рухливі. Великий палець протиставлений іншим пальцям. Така будова руки дає можливість людині здійснювати й розмашисті рухи, й дрібні маніпуляції.

Масивні кістки нижніх кінцівок людини набагато товщі й міцніші, аніж кістки рук, тому що ноги несуть на собі всю вагу тіла. Склепінчаста стопа людини при ходьбі, бігові, стрибках пружинить, пом'якшуючи по­штовхи. 

У зв'язку з вертикальним положенням тіла людини пояс її нижніх Кінцівок дуже широкий і має вигляд чаші, на відміну від ссавців, таз яких значно вужчий. У такому положенні таз підтримує внутрішні органи черевної порожнини.    

Хребет утворює чотири плавних вигини, які пружинять і пом'якшують поштовхи під час швидких різких рухів, що зазнає тіло. У ссавців, які спираються на чотири кінцівки, хребет таких вигинів не має.

Грудна клітка людини стиснута в спинно-черевному напрямку, а ні з боків, як у решти ссавців.

У зв'язку з прямоходінням об'єм мозкового відділу черепа людині переважає об'єм лицьового. У тварин, навпаки, лицьовий відділ черепа розвинений значно більше, ніж мозковий, тому що головний мозок у них відносно невеликий, а щелепи добре розвинені, оскільки є органами здобування їжі й захисту.

 

Роль рухової активності для збереження здоров'я

Рухова активність призводить до посилення функцій опорно-рухового апарату, активізації обміну речовин, підвищення стійкості організму до хвороб. Значення рухової активності в життєдіяльності людей має важливі роль. Наприклад, розвиток дрібної моторики рук у дитини сприяє функції зональному розвитку структур мозку.

Лише фізично активна людина є здоровою. Малорухливий спосіб життя (гіподинамія) може сприяти розвитку низки захворювань, порушений роботи опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, кровообігу, дихання, травлення.

 

Анатомо-фізіологічні відмінності організмів жінок і чоловіків 

Будова чоловічого і жіночого організмів має багато спільного і в той  же час значно відрізняється. Ця відмінність спостерігається ще в ранньому дитинстві, але найвиразніше проявляється при досягненні статевої зрілості.

Жінки зазвичай мають менший зріст і масу тіла, більш розвинений
підшкірно-жировий шар живота і стегон. Тіло дорослої жінки ширше в області тазу, чоловіка - в плечах. Кістки тазу у жінки тонші і з'єднані більш рухливо.         

У жінок переважає грудний тип дихання, грудна клітка коротша, у чоловіків - черевний тип дихання (діафрагмальний), відповідно грудна клітка більша, ніж у жінок.

Загалом анатомо-фізіологічні відмінності організмів жінок і чоловіків і пов'язані з їх різними функціями в процесі репродукції.