Перша медична допомога: переломи та вивихи

 

https://youtu.be/03FIuWp_gL0 

Біологія 6 клас Мохи

https://youtu.be/GgOqMnmnh8E

https://youtu.be/959qr5r0nCs

https://youtu.be/lVK-6mQc-WQ

https://youtu.be/jklXjP_b5w4

 

Самооцінка характеру

 

Практичне завдання № 8. Самооцінка характеру. Проект самовиховання

І. Самооцінка характеру.

Риси характеру: доброта, жадібність, заздрість, щедрість, злість, милосердя, пихатість, порядність, егоїзм, оптимізм, жорстокість, акуратність, байдужість, ввічливість, безвідповідальність, витримка, боягузтво, уміння прощати, брехливість, уміння слухати, грубість, життєрадісність, лицемірство, мудрість, лінь, почуття гумору, нахабство, творчість, працьовитість, неохайність, гостинність, нерішучість, кмітливість, неорганізованість, сміливість.

Число власних позитивних рис, поділене на число позитивних рис ідеалу (15),  означає наступне: результат близький до одиниці – власна переоцінка; результат близький до нуля – власна недооцінка й підвищена самокритичність; результат близький до 0,5 – адекватна самооцінка.

Число власних негативних рис, поділене на число негативних рис, відсутніх в  ідеалу (15),  означає наступне: результат близький до нуля – завищена самооцінка; результат близький до одиниці – занижена самооцінка; результат близький до 0,5 – адекватна самооцінка.

Завдання 2. Мій ідеал людини має такі риси характеру: доброта, щедрість, порядність, оптимізм, акуратність, ввічливість, уміння прощати, уміння слухати, життєрадісність, мудрість, почуття гумору, творчість, працьовитість, гостинність, кмітливість.

Завдання 3. У мого ідеалу людини відсутні такі риси характеру: жадібність, заздрість, злість, пихатість, егоїзм, жорстокість, байдужість, безвідповідальність, боягузтво, брехливість, лицемірство, лінь, нахабство, нерішучість, неорганізованість.

СТОРІНКА 41.

Завдання 4. Мені властиві такі риси характеру: доброта, щедрість, порядність, оптимізм, акуратність, витримка, уміння прощати, уміння слухати, життєрадісність, кмітливість, лінь, нерішучість, неорганізованість, безвідповідальність, боягузтво, брехливість.

Завдання 6. Висновки.

Я навчився(-лася) формувати вміння здійснювати самооцінку характеру й адекватно оцінювати позитивні та негативні риси свого характеру. 9/15 = 0,6 – результат свідчить про адекватну самооцінку щодо позитивних рис характеру. 6/15 = 0,4 – результат свідчить про адекватну самооцінку щодо негативних рис характеру

 

 

Вчимося захищати себе від насильства

Насильство та      жорстоке   поводження – головні причини болю та страждань і навіть  смерті серед підлітків.

Насильство – це будь-які навмисні дії одної людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю. Воно       може бути фізичним, психологічним і сексуальним.

Фізичне насильство – це нанесення тілесних ушкоджень, які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я, чи навіть смерті; це штовхання і смикання; удари, стусани, побиття; знущання, викручування рук; жбурляння предметів; спроби задушити.

Емоційне або психологічне насильство – це тиск на психіку іншої людини, який проявляється у нанесенні словесних образ, погроз, залякуванні, переслідуванні, а саме :

- ігнорування твоїх почуттів і потреб;

- залякування;

- погрози;

- безпідставні покарання;

- нанесення шкоди твоїй домашній тварині;

- нищення особистих речей;

- навіювання почуття провини і страху;

- брехня, звинувачення, приниження, прізвиська;

- поводження з тобою як з слугою.

Сексуальне насильство – це зазіхання на статеву недоторканість особи, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього; небажані сексуальні дотики; домагання, згвалтування; неприродні сексуальні дії; примус до проституції; небажання застосовувати контрацепцію;

 Як дівчата,   так   і   хлопці  підліткового   віку можуть переживати всі форми насильства та жорстокого поводження. Вони можуть траплятися як удома, так і у школі чи на вулиці, і можуть походити від членів сім’ї, так само як і від інших дорослих і підлітків, які можуть бути знайомі або незнайомі підліткові.

Насильству  та  жорстокому  поводженню  можна запобігти, а у випадку коли вони трапляються, на них треба ефективно та негайно реагувати!

Що робити, якщо ти став жертвою шкільного насилля чи знаєш, що когось ображають?

1.     Розкажи про це дорослим – батькам, класному керівнику, директору школи, психологу.

2.     Уникайте місць, в яких можна стати жертвою шкільного насилля.

3.     Ходи разом з друзями.

4.     Нападнику важливо, щоб ти звернув на нього увагу, боявся його, то намагайся не помічати його ігноруй виклики у твою адресу.

Правила які допоможуть запобігти насильству в сім’ї:

1.     Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства вже відбувався і може повторитися знову;

2.     Розповідайте про насильство тим, кому ви довіряєте (друзям родичам);

3.     Знайдіть таке місце ,куди ви змогли б піти у випадку небезпеки;

4.     Підготуйте документи (паспорт,свідоцтво про народження, і т., д.) гроші та інші необхідні речі та покладіть їх в одне місце, так щоб у будь-який момент ви змогли б їх легко взяти і втекти з ними

5.     Якщо ситуація критична, то залишайте будинок негайно, навіть якщо вам не вдалося взяти необхідні речі;

6.     Заздалегідь довідайтесь телефони та адреси місцевих служб , які зможуть надати необхідну підтримку (соціальні служби, телефони довіри, телефон  дільничого  інспектора, служби у справах неповнолітніх).

Правила які допоможуть запобігти насильству на вулиці:

1.     В пізній час не ходіть одні по вулиці;

2.     Знайте елементарні прийоми самооборони;

3.     Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства можливий;

4.     Майте при собі один з засобів безпеки:  газовий балончик дезодорант, пилочку…. Та продумайте їх використання в разі здійснення акту насильства;

5.     Відчуваєте небезпеку – терміново тікайте;

6.     На вас напали – кричіть, біжіть, привертайте до себе увагу;

7.     Телефонуйте до міліції, швидкої ,

8.     Виключіть непорозуміння: будьте впевнені , що ваш знайомий друг знає межі дозволеного;

9.     Не впускайте в будинок незнайомців особливо, якщо ви почуваєте себе не спокійно;

10.      Не сідайте з незнайомцями до ліфту;

Повідомлення для підлітків

1. Поговори зі своїми батьками або іншими відповідальними дорослими про те, що ти можеш зробити для того, щоб не піддаватися насильству.

2. Наскільки це можливо, намагайся не бувати в місцях, де ти можеш піддатися насильству.

3. Якщо ти опинився (опинилася) у середовищі, в якому ти відчуваєш небезпеку, піди з цього місця якнайшвидше.

4. Якщо хтось намагається схилити тебе до сексуального контакту, чітко дай зрозумітисвоїми словами та діями, що ти цього не хочеш. У разі потреби поклич на допомогу.

5. Розбіжності та суперечки можуть траплятися час від часу. Якщо вони трапляються, намагайся  зберігати  спокій  і  вирішувати  їх  ненасильницькими  методами.  Докладай усіх зусиль для того, щоб не провокувати насильства та не відповідати на провокацію насильством.

6. Якщо до тебе було застосовано фізичне чи сексуальне насильство або тебе змусили зробити щось, чого ти не хотів (не хотіла), негайно повідом про це своїх друзів, батьків або інших відповідних служб. Вони можуть надати тобі необхідний допомогу і підтримку, запобігти повторним актам насильства та притягнути зловмисників до відповідальності.

Повідомлення для батьків

Що вам потрібно знати:

1. Обговорення проблеми насильства з вашим сином або донькою може допомогти

їм захиститися себе. При цьому підвищується вірогідність того, що вони звернуться по допомогу у разі, якщо стануть жертвами насильства.

2.  Співпраця  з  іншими  батьками  та  окремо  взятими  людьми  з  метою  боротьби  з насильством можуть змінити життя вашого сина або доньки, так само як і багатьох інших дітей і підлітків.

Що вам потрібно робити:

1. Говоріть зі своїм сином або донькою про те, як уникнути насильства, і куди звернутись, якщо вони стали жертвами насильства.

2. Ви можете підняти такі питання:

- Важливість мирного вирішення розбіжностей і суперечок, якщо вони виникають;

- Небезпека носіння зброї, погроз людям зброєю або використання її;

- Важливість уникнення місць, де до них може бути застосоване насильство;

- Вибір піти, якщо вони опинилися у загрозливій ситуації;

- Як чітко відмовити в небажаному сексуальному контакті за допомогою слів і дій та як покликати на допомогу у разі потреби;

- Наскільки важливо повідомити вас або інших відповідних служб, якщо і коли вони пережили насильство;

3. Давайте приклад власною поведінкою -   не застосовуйте насильства у вирішенні питань з вашим сином або донькою, а також з іншими людьми.

4. Співпрацюйте з членами суспільства з метою інформування про небезпеки насильства, докладайте  зусиль  для  того,  щоб  запобігти  йому  та  притягнути  зловмисників  до відповідальності.

 

Віктимна поведінка

Віктимна поведінка – це вчинки або дії людини, що так чи інакше провокують заподіяти яку- небудь шкоду. Як правило, таку поведінку людина використовує для того, щоб:

  – спровокувати злочинця на вчинення певних дій;

  – створити обстановку вигідну для нападу;

  – привернути увагу.

  В певних ситуаціях людина починає вести себе зухвало, навіть не підозрюючи про те, що сама провокує небезпеку. Характер небезпеки є поняттям абстрактним. Суть в тому, що різні люди сприймають її по-різному: одні починають боятися при появі навіть незначної небезпеки, інші – залишаються спокійними, навіть тоді, коли ситуація стає надзвичайно напруженою і серйозною. Також варто відзначити, що хтось сам шукає небезпеки, а хтось всіляко її уникає. Стандартна поведінка однієї особи може здатися віктимною іншим людям.

  Поняття віктимології використовується не тільки в психології, але і в криміналістиці. Основи віктимної поведінки лежать у свідомості. Так чи інакше люди усвідомлюють, що їх модель поведінки суперечить якимось нормам. Також багато людей чітко розуміють і те, що рано чи пізно може статися велика біда.

  При прийнятті рішення про віктимну поведінку людина керується аж ніяк не здоровим глуздом і логікою, а швидкоплинними позивами і емоційними спалахами.

  Люди можуть свідомо чи несвідомо провокувати злочинця (потенційного злочинця) на вчинення протиправного діяння. Спровокувати можна:

• словами або інтонацією висловлювань;
• жестами, діями, манерами поведінки;
• застосуванням сили.

  Віктимна поведінка , яка заснована на інтонації, жестах, діях ділиться на три види:

• дії жертв показують її невпевненість, переляк, страх і так далі. Злочинець у такій ситуації бачить перед собою легку здобич. Від цього він відчуває себе рішучим і владним;
• дії, які привертають увагу і провокують;
• дії, що підсилюють емоційну напругу, викликають лють, злість, агресію. Жертва сипле образами, погрозами.

  Віктимна поведінка, пов’язана із застосуванням сили частіше властиво чоловікам, ніж жінкам.

  Представники сильної статі часто починають бійки, перемогти в яких у них немає ніяких шансів. Звичайно ж, застосування сили провокує протилежну сторону і спонукає її до дій.

  Жінка, яка вдається до фізичної сили, робить дуже ризиковано. Справа в тому, що після нанесення удару вона перестає представлятися в свідомості чоловіка саме представницею протилежної статі, яку не можна бити. Після застосування сили вона буде сприйматися як супротивник.

  Важливо зрозуміти, що:

• значна кількість жертв до самого останнього моменту не розуміють те, що дійсно знаходяться у великій небезпеці.
• нормальна на вигляд людина може виявитися небезпечним злочинцем. Зовнішність і поведінка людини часто не розкривають його справжніх намірів;
• унаслідок страху людина губиться і починає погано міркувати. Страх сковує тіло і робить людину беззахисною. Необхідно навчитися його контролювати – цілком можливо, що це одного разу врятує вам життя.

  Віктимна поведінка – це те, що потрібно зрозуміти, усвідомити і навчитися контролювати. Проаналізуйте себе – визначитеся з тим, чи правильно чините в небезпечних ситуаціях.

 

Лабораторне дослідження

 

Тема: Розвиток втоми при статичному та динамічному навантаженні. Вплив ритму й навантаження на розвиток втоми

 

Мета: визначити, при якому навантаженні – статичному чи динамічному – раніше наступає стомлення; з'ясувати вплив навантаження й ритму на розвиток стомлення Обладнання: годинник, гантелі різної ваги..

Обладнання: секундомір, гантелі.

 

Хід роботи

 

1.       Виконати завдання за інструкцією та заповнити таблицю.

 

НАСТАННЯ ВТОМИ ПРИ ДИНАМІЧНІЙ І СТАТИЧНІЙ РОБОТІ
Інструктивна картка	Вага (кг)	Вид роботи	Початок втоми
1. Візьми вантаж вагою 3кг і утримуй в руці, яка відведена горизонтально (на рівні плеча). 2. Зафіксуй час (у секундах), коли рука почне опускатися, тремтіти.	3
3. Після відпочинку візьми цей самий вантаж в руку і піднімай його на той самий рівень, що в попередньому досліді, але тепер поперемінно опускай. 4. Зафіксуй час, коли настане втома у цьому випадку.	3

 

 

2.       Виконати завдання за інструкцією та заповнити таблицю.

 

ВПЛИВ ВЕЛИЧИНИ НАВАНТАЖЕННЯ НА РОБОТУ М’ЯЗІВ
Інструктивна картка	Вага (кг)	Кількість рухів	Початок втоми
Послідовно згинай і розгинай руку з вантажем (1,2,3 кг ) з однаковою швидкістю. У кожному випадку лічіть кількість рухів і фіксуйте настання втоми (у секундах)	1
	2
	3

 

 

3.       Виконати завдання за інструкцією та заповнити таблицю.

 

ВПЛИВ ТЕМПУ НА РОБОТУ М’ЯЗІВ
Інструктивна картка	Темп	Кількість рухів	Початок втоми
Згинай та розгинай руку з вантажем 2 кг у різному темпі, фіксуючи настання втоми (у секундах)	Повільний
	Середній
	Швидкий

 

4.       Зробіть висновки відповівши на запитання:

1.       За якої роботи (динамічної чи статичної) швидше настає втома? Чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2.       За якого навантаження м’язи почали втомлюватись? Чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3.       Як впливає темп скорочення м’язів на їх роботу? Чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Функції і будова скелетних м’язів. Робота м’язів

https://youtu.be/dxv1Sp_YhuA

https://youtu.be/0WHYpmRLOCE 

https://youtu.be/bBKnCyJiVs4

https://youtu.be/0WHYpmRLOCE

Будова скелета людини

 

З’єднання кісток. Огляд будови скелета людини

Пригадайте особливості будови скелета ссавців.

З’єднання кісток. Кістки, якими утворений скелет, з’єднані між собою. Розрізняють три типи з’єднань кісток: нерухоме, напіврухоме й рухоме. Нерухоме з’єднання утворюється внаслідок зростання кісток. Наприклад, кістки черепної коробки з’єднані за допомогою швів (іл. 81 а).

Іл. 81. Типи з’єднання кісток: а — нерухоме; б — напіврухоме; в — рухоме

Іл. 82. Типи суглобів

Напіврухоме з’єднання забезпечують хрящові прошарки, наприклад, міжхребцеві диски між тілами хребців (іл. 81 б). Оскільки хрящова тканина є еластичною, диски можуть стискатись і розтягуватись. Тим самим вони забезпечують рухомість хребта, амортизацію поштовхів, що виникають під час стрибків, бігу тощо.

Суглоб — це рухоме з’єднання кісток. Здебільшого він складається із двох кісток (іл. 81 в), одна з яких має суглобову западину, куди входить головка іншої. Суглобова западина і головка відповідають одна одній за формою та розміром, а їхні поверхні вкриті тонким шаром гіалінового хряща. Суглобові поверхні кісток тісно прилягають одна до одної. Це забезпечується наявністю суглобових зв’язок — тяжів зі щільної сполучної тканини. Суглоб оточений суглобовою сумкою, зовнішній шар якої переходить в окістя. Внутрішній її шар виділяє в порожнину суглобову рідину, яка зменшує тертя між кістками та полегшує ковзання головки однієї кістки в суглобовій западині іншої (іл. 81 в).

Кожен рух тієї чи іншої частини тіла людини зумовлений відповідною формою суглобів. Характер руху залежить від кількості осей, навколо яких можуть відбуватися рухи (іл. 82). Тому розрізняють такі типи суглобів: кулясті (плечовий), сідлоподібні (один із суглобів великого пальця руки), циліндричні (один із суглобів передпліччя) тощо.

Будова скелета людини. Скелет людини подібний за будовою до скелета ссавців. Він утворений скелетом голови — черепом, скелетом тулуба — грудною кліткою та хребтом, скелетом вільних кінцівок та їх поясів (іл. 86).

Череп людини (іл. 83) має великий об’єм черепної, або мозкової, коробки.

Іл. 83. Череп

Череп складається з двох відділів: мозкового та лицьового. Мозковий відділ утворений парними (тім’яна, скронева) й непарними (лобова, потилична) кістками. Лицьовий відділ утворений дрібними кістками, з яких найбільші — верхньощелепна, вилична (парні кістки) та нижньощелепна (непарна кістка). Частина кісток, що утворюють череп, зрослися.

Осьовою частиною скелета тулуба є хребет (іл. 84 а), який має п’ять відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і куприковий. У шийному відділі хребта, як і в усіх ссавців, 7 хребців.

Хребці грудного відділу хребта, грудина та дванадцять пар ребер утворюють грудну клітку. Ребра — це плоскі дугоподібні кістки, які задніми кінцями рухомо з’єднані з грудними хребцями. Перші сім пар ребер (I-VII) передніми кінцями за допомогою хрящів з’єднані з грудиною. Наступні три пари (VIII-X), з’єднуючись хрящами між собою, утворюють реберну дугу, якою кріпляться до грудини. Передні кінці останніх двох пар ребер (ХІ-ХІІ) вільно лежать у товщі м’язів (іл. 85). Крижові хребці зрослись у крижі, а куприкові — у куприк.

Іл. 84. Будова хребта: а — відділи хребта; б — будова грудного хребця

Хребет утворений 33-34 хребцями. Хребець (іл. 84 б) складається з тіла, дуги та кількох відростків, до яких кріпляться м’язи. Тіло та дуга замикаються в кільце й утворюють отвір. Отвори всіх хребців утворюють хребетний канал, у якому міститься спинний мозок.

Пояс верхніх кінцівок, або плечовий пояс, складається з парних кісток (лопатки та ключиці). До нього кріпиться скелет вільних верхніх кінцівок (іл. 86). Він утворений плечовою кісткою, двома кістками передпліччя (ліктьова й променева) та кістками кисті.

Пояс нижніх кінцівок, або тазовий пояс, складається із трьох пар великих кісток (сідничні, лобкові й клубові). Як і в більшості ссавців, ці кістки зростаються з крижовими хребцями. До поясу нижніх кінцівок кріпиться скелет вільних нижніх кінцівок (іл. 86), утворений стегновою кісткою, великою і малою гомілковими кістками та кістками стопи.

Особливості скелета людини. Порівняно із ссавцями будова скелета людини має специфічні особливості. Вони пов’язані передусім із прямоходінням. Тіло людини займає вертикальне положення та спирається на нижні кінцівки.

Хребет має 4 нормальні фізіологічні вигини (близько 4 см): два вперед — шийний і поперековий та два назад — грудний і крижовий (іл. 84 а). Завдяки цим вигинам хребет має S-подібну форму, що забезпечує його пружність під час ходіння та пом’якшує поштовхи тіла. Тіла хребців збільшуються за розмірами та масою, починаючи від шийного та закінчуючи крижовим відділом. Це пов’язано зі збільшенням навантаження на нижні відділи хребта.

За вертикального положення тіла внутрішні органи тиснуть своєю масою в напрямку, протилежному грудині. Це спричинило розвиток плоскої та широкої грудної клітки.

Пояс нижніх кінцівок людини широкий, чашоподібний. Він є опорою для внутрішніх органів черевної порожнини. Кістки нижніх кінцівок масивні, довші й міцніші, ніж кістки верхніх кінцівок.

Іл. 85. Скелет грудної клітки

Іл. 86. Скелет людини

Стопа та пальці ноги під час ходьби та бігу витримують масу тіла, пересувають його та зберігають рівновагу. Пружні подушечки стопи та її склепіння пом’якшують поштовхи тіла під час ходіння, бігу, стрибків.

Одна з найхарактерніших рис скелета людини — будова руки, що є органом праці. Великий палець кисті руки протиставлений іншим. Рухи пальців є диференційованими. За допомогою кисті руки людина виконує різноманітні дії, у тому числі найточніші маніпуляції.

Типи з’єднань кісток. Скелет. Будова відділів скелета. Особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням

У скелеті людини діють певні залежності між різними частинами тіла. Так, довжина долоні приблизно дорівнює довжині обличчя. Довжина передпліччя дорівнює довжині стопи. Переконатись, чи підходить вам шкарпетка, можна, обернувши її навколо кисті, стиснутої в кулак, а дібрати необхідний розмір взуття — порівнявши довжину підошви взуття з довжиною передпліччя. Віддаль між кистями розведених рук дорівнює сумі довжини ніг.

 

Цікаві факти про кістки та скелет людини

Ви знали що:
✅в тілі дорослої людини налічується 206 кісток;
✅стопа складається з 26 кісток, тобто в ній зосереджено 12% всього кісткового матеріалу скелета;
✅рука, разом із зап'ястям, складається з 54 кісток;
✅ найдовшою кісткою людського тіла є стегнова кістка. Вона також сама "сильна" - здатна витримувати великі навантаження;
✅ найменша і легка кісточка захована в середньому вусі - це стремено або слухова кістка;
✅ згідно зі статистикою, кістки рук ламаються найчастіше. На них припадає половина всіх переломів. Найбільш часто від цього страждають діти. Також 50-70% звернень до ортопеда трапляється через травми коліна;
✅ кістки ростуть в тілі людини аж до статевого дозрівання. Однак, склад і щільність кісткової тканини змінюються протягом усього життя. Це залежить від способу життя: харчування та рухової активності;
✅ всі кістки в тілі пов'язані між собою, крім однієї - під'язикової. Вона має V-подібну форму і розташована біля основи язика не стикаючись з жодною іншою кісткою в тілі;
✅ основою кісткового матеріалу є мінерали: кальцій, фосфор, натрій. У ньому також міститься білок колаген.

✅ крім функції пересування, скелет також виконує інші завдання: наприклад, захищає органи від ушкоджень, виробляє червоні і білі клітини крові.

Кістковий мозок

Розрізняють два типи кісткового мозку: червоний кістковий мозок (складається в основному з мієлоїдної тканини) та жовтий кістковий мозок (складається головним чином з жирової тканини, яка й визначає його колір). Еритроцити, тромбоцити та більшість лейкоцитів утворюються в червоному кістковому мозку; частина лейкоцитів — у жовтому. Обидва типи кісткового мозку містять розгалужену систему капілярів.

https://youtu.be/SRhtdKmqNrEОсобливості скелета людини, зумовлені прямоходінням

Прямоходіння й трудова діяльність істотно вплинули на будову ске­лета людини. Вертикальне положення тіла, що спирається тільки на ниж­ні кінцівки, звільнило руки від необхідності спиратися на землю під час ходьби. Рука стала органом праці, пальці руки рухливі. Великий палець протиставлений іншим пальцям. Така будова руки дає можливість людині здійснювати й розмашисті рухи, й дрібні маніпуляції.

Масивні кістки нижніх кінцівок людини набагато товщі й міцніші, аніж кістки рук, тому що ноги несуть на собі всю вагу тіла. Склепінчаста стопа людини при ходьбі, бігові, стрибках пружинить, пом'якшуючи по­штовхи. 

У зв'язку з вертикальним положенням тіла людини пояс її нижніх Кінцівок дуже широкий і має вигляд чаші, на відміну від ссавців, таз яких значно вужчий. У такому положенні таз підтримує внутрішні органи черевної порожнини.    

Хребет утворює чотири плавних вигини, які пружинять і пом'якшують поштовхи під час швидких різких рухів, що зазнає тіло. У ссавців, які спираються на чотири кінцівки, хребет таких вигинів не має.

Грудна клітка людини стиснута в спинно-черевному напрямку, а ні з боків, як у решти ссавців.

У зв'язку з прямоходінням об'єм мозкового відділу черепа людині переважає об'єм лицьового. У тварин, навпаки, лицьовий відділ черепа розвинений значно більше, ніж мозковий, тому що головний мозок у них відносно невеликий, а щелепи добре розвинені, оскільки є органами здобування їжі й захисту.

 

Роль рухової активності для збереження здоров'я

Рухова активність призводить до посилення функцій опорно-рухового апарату, активізації обміну речовин, підвищення стійкості організму до хвороб. Значення рухової активності в життєдіяльності людей має важливі роль. Наприклад, розвиток дрібної моторики рук у дитини сприяє функції зональному розвитку структур мозку.

Лише фізично активна людина є здоровою. Малорухливий спосіб життя (гіподинамія) може сприяти розвитку низки захворювань, порушений роботи опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, кровообігу, дихання, травлення.

 

Анатомо-фізіологічні відмінності організмів жінок і чоловіків 

Будова чоловічого і жіночого організмів має багато спільного і в той  же час значно відрізняється. Ця відмінність спостерігається ще в ранньому дитинстві, але найвиразніше проявляється при досягненні статевої зрілості.

Жінки зазвичай мають менший зріст і масу тіла, більш розвинений
підшкірно-жировий шар живота і стегон. Тіло дорослої жінки ширше в області тазу, чоловіка - в плечах. Кістки тазу у жінки тонші і з'єднані більш рухливо.         

У жінок переважає грудний тип дихання, грудна клітка коротша, у чоловіків - черевний тип дихання (діафрагмальний), відповідно грудна клітка більша, ніж у жінок.

Загалом анатомо-фізіологічні відмінності організмів жінок і чоловіків і пов'язані з їх різними функціями в процесі репродукції.