Сторінки
середа, 10 грудня 2025 р.
пʼятниця, 21 листопада 2025 р.
Розмальовка Притча про загублену вівцю
3 А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:
4 Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?
5 А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.
6 І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.
7 Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...
https://www.supercoloring.com/ua/rozmalovky/prytcha-pro-zagublenu-vivcyu
https://www.biblegateway.com/passage/?search=%D0%92%D1%96%D0%B4%20%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B8%2015%3A3-7&version=UKR
https://joymylife.org.ua/ukr/kataloh_failiv/category.php?category=category14
субота, 15 листопада 2025 р.
середа, 5 листопада 2025 р.
Конспект заняття з БЖД Тема: «Вогонь — не іграшка!»
Конспект заняття з БЖД
Тема: «Вогонь — не іграшка!»
Мета:
Ознайомити дітей з корисними і небезпечними властивостями вогню.
Формувати уявлення про безпечне поводження з вогнем.
Вчити дітей розрізняти, коли вогонь допомагає людині, а коли шкодить.
Виховувати обережність, уважність, відповідальність.
Обладнання:Ілюстрації з вогнем, свічка, сірники (муляж), картинки з пожежниками, макет будиночка, два персонажі — вогники-братики (іграшки або картинки)
Хід заняття
1. Організаційний момент
Вихователь:
— Діти, сьогодні до нас у гості завітали два братики-вогники.
(Показує або вивішує дві фігурки вогників — червоний і жовтий.)
— Познайомтесь, це Вогник-Теплик і Вогник-Пустунець.
2. Бесіда
Вихователь:
— Вогник-Теплик дуже чемний. Він гріє людей, варить їжу, світить у темряві.
— А ось його братик, Вогник-Пустунець, любить бешкетувати — запалює сірники, може спричинити пожежу.
— Як ви гадаєте, чому кажуть:«Вогонь — не іграшка»? (Відповіді дітей)
3. Ігрова вправа “Добрий чи злий вогонь”
Вихователь показує картинки:
– багаття, плита, свічка на торті, сірники, палаючий ліс, пожежа в домі.
Діти визначають, де вогонь допомагає, а де шкодить.
4. Розігрування сценки
Вихователь розігрують сценку:
-Вогник-Теплик: “Я люблю гріти людей, варити суп, світити в лампі.”
-Вогник-Пустунець: “А я люблю стрибати по шторах і гратись із сірниками!”
Вихователь: “Ой, небезпечно! Тебе потрібно зупинити — бо пожежа може знищити все!”
Після сценки обговорюють, як потрібно діяти, якщо бачиш вогонь.
5. Правила безпеки (узагальнення)
Сірники — не іграшка!
Не можна запалювати свічки без дорослих.
Якщо бачиш дим або вогонь — поклич дорослих або телефонуй 101.
Не ховайся під ліжко чи у шафу, якщо пожежа — потрібно вибігти з дому.
6. Творча діяльність
Аплікація або малювання:
“Добрий вогник гріє, злий — шкодить”
Діти створюють малюнки з двома вогниками — Теплик (усміхається, біля чайника, лампи) і Пустунець (злий, біля диму чи палаючого предмета).
7. Підсумок
Вихователь:
— То які у нас братики-вогники?
— Чим вони різняться?
— Чому не можна бавитись з вогнем?
Разом повторюють гасло:
🔥 «Вогонь — не іграшка! З ним потрібно бути обережним!»
пʼятниця, 24 жовтня 2025 р.
пʼятниця, 17 травня 2024 р.
Єдиний урок : «Безпека на дорозі- безпека життя!»
Єдиний урок : «Безпека на дорозі- безпека життя!»
У 9 класі ми пригадали основні дорожні знаки,переглянули відео
Давайте перевіримо як ви знаєте дорожні знаки!Для цього пнрнйдіть за посиланням
https://barnews.city/tests/48883/gra-ti-dobre-znaesh-dorozhni-znaki-perevirimo
З УЧНЯМИ 7 КЛАСУ МИ ПЕРЕГЛЯНУЛИ ВІДЕО https://youtu.be/N4NxWkgoFGI
та пригадали правила безпеки на дорозі!
https://youtu.be/DCbPhzc4wIQ?list=LL
Тож Будьте уважні і пильні! Безпека на дорозі – безпека життя! Безпека вашого життя! Пам'ятайте про це! Адже немає нічого найціннішого за ваші здоров'я та життя. Не порушуйте правила дорожнього руху, дотримуйтесь їх!
Вимоги до велосипедистів
6.1Рухатися по дорозі на велосипедах дозволяється особам, які досягли 14-річного віку.
6.2Велосипедист має право керувати велосипедом, який обладнаний звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду — білого кольору, по боках — оранжевого, позаду — червоного.
Для руху в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на велосипеді повинен бути встановлений та увімкнений ліхтар (фара).
6.3Велосипедисти, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
Колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80–100 м.
6.4Велосипедист може перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати велосипедом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
6.5Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедисти зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.
6.6Велосипедисту забороняється:
a | а)керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості — з вимкненим ліхтарем (фарою) чи без світлоповертачів; |
б | б)рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд облаштовано велосипедну доріжку; |
в | в)рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих); |
г | г)під час руху триматися за інший транспортний засіб; |
ґ | д)їздити, не тримаючись за руль, та знімати ноги з педалей (підніжок); |
д | е)перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7 років, які перевозяться на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками); |
е | є)буксирувати велосипеди; |
є | ж)буксирувати причеп, не передбачений для експлуатації з велосипедом. |
6.7Велосипедисти повинні виконувати вимоги цих Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.
Дії пасажирів автомобіля під час дорожньо-транспортних пригод.
Якщо зіткнення неминуче:
- не залишати машину до її зупинки. Дослідження показали, що шансів вижити, перебуваючи всередині автомобіля, у 10 разів більше, ніж при катапультуванні;
- керувати автомобілем до останньої можливості, зберігаючи самовладання;
- ужити всіх заходів, щоб уникнути зустрічного удару: кювет, паркан, кущі, дерево — кращі від автомобіля, що мчить на вас;
- якщо немає іншої можливості, перевести зустрічний удар у ковзний, бічний;
- якщо зіткнення неминуче, головне — перешкодити своєму переміщенню вперед і захистити голову. Упертися ногами в підлогу, нахилити голову вперед і, напружуючи всі м'язи тіла, впертися руками в кермове колесо;
- пасажир повинен закрити голову руками й завалитися набік;
- якщо поруч із вами дитина, її потрібно міцно притиснути, накрити собою і також упасти набік;
- після того, як удар стався, необхідно зорієнтуватися, де, у якому місці автомобіля ви перебуваєте й в якому положенні, чи не підтікає пальне та чи не горить автомобіль;
- залежно від ситуації, намагайтеся вибратися через двері або вікно. Якщо двері не відчиняються, значить, їх заклинило, тому потрібно не намагатися їх відкрити, а евакуюватися з автомобіля через вікно.
Дії свідка ДТП.
Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:
- за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;
- негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників — претензій одне до одного);
- намагатися максимально зберегти всі сліди пригоди;
- свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, слід запам'ятати та записати номер, марку, колір і будь-які прикмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.
- вікторинаДати відповіді на питання вікторини « Безпека дорожнього руху».
- Має три різних ока, та ще дивиться звисока. Ними він весь час моргає.
- По ньому краще переходити багато смугову дорогу.
- Що не можна переходити перед поїздом, який наближається?
- Дорога, яка має більше, ніж дві смуги.
- Небезпека на залізничних коліях – електричний…
- Транспортний засіб, улюбленець дітей.
- Є в будь – якому населеному пункті, де їздять автобуси, тролейбуси, трамваї.
- Складова частина потяга.
- За містом завжди біля проїжджої частини.
- Перехід буває…
- Острівець на дуже широких дорогах.
- Пристрій, що регулює перехід через залізничний переїзд.
- Безпечне місце для пішохода.
- Деталь велосипеда, що крутять ногами під час руху.
- Елемент дороги, поздовжня лінія, яка розділяє суміжні проїжджі частини.
- Пристрій для звукового сигналу велосипеда.
- Потік, коли автомобілі їдуть один за одним по смугах.
- Конструктивна деталь велосипеда, що допомагає ним керувати.
- Вона буває і довга, і коротка, і далека, і близька.
Відповіді на питання вікторини
- Світлофор
- Перехід
- Колію
- Багато смугова
- Струм
- Велосипед
- Зупинка
- Вагон
- Узбіччя
- Підземний, надземний
- Безпеки
- Шлагбаум
- Тротуар
- Педаль
- Смуга
- Дзвінок
- Транспортний
- Кермо
- Дорога
- https://naurok.com.ua/vihovna-godina-bezpeka-dorozhnogo-ruhu-129991.html
- https://vseosvita.ua/library/edinij-urok-bezpeka-na-dorozi-bezpeka-zitta-198906.html
- https://naurok.com.ua/vihovna-godina-bezpeka-dorozhnogo-ruhu-129991.html
неділя, 21 квітня 2024 р.
Дослідження твердості матеріалів







Відносні та абсолютні шкали вимірювань
Різниця між наведеними прикладами у тому, що з оцінки результатів тут використовують різні шкали. Шкала вимірювання – це ті, з чим порівнюють результат вимірювання. Згадайте, на 9-й неділі (с. 75) ми розглядали шкалу Бофорта для вимірювання сили вітру!
Під час вимірів за відносною шкалою відображається порядок результатів: від більшого до меншого чи від кращого до гіршого тощо. Перелік місць переможців змагань є відносною шкалою. Інше місце — гірше за перше та краще за третє, але цей порядок не відображає, на скільки результати переможців відрізняються одне від одного.
Щоб визначити результат за відносною шкалою, потрібно порівняти два зразки. Так, щоб певно визначити, яка тенісистка з двох є сильнішою, вони мають зіграти одна з одною.
За допомогою абсолютної шкалі ми порівнюємо результати вимірювання певної властивості, що виражені у вигляді числа. Шкала швидкості бігу в кілометрах за годину є абсолютною. Ми спочатку визначаємо швидкість бігу різних тварин, а потім порівнюємо ці результати. Щоб визначити, хто швидше, вилоріг чи гну, нам не потрібні перегони між ними. Вони мешкають на різних континентах, але ми виміряли їхню швидкість.
Таким чином, користуючись відносною шкалою вимірювань, ми можемо сказати, хто отримує кращі, а хто – гірші результати, але не можемо визначити, на скільки. У разі абсолютних вимірювань ми набуваємо числового значення. Ми можемо не лише встановити, хто є кращим, а й розрахувати, на скільки саме відрізняються результати.
Чи тільки у спорті використовують відносні шкали? Розглянемо приклад, яку використовують у природничих науках.
Абсолютне вимірювання твердості
Ми вже обговорювали, що таке твердість (наприклад, під час розмови про матеріали у 15-й неділі, на с. 118). А як визначити твердість? Зрівняйте дві фотографії.

На цих фото — дві різні форми того самого речовини. Ліворуч — шматок базальту, гірської породи. Справа — базальтова мінеральна вата, штучний будівельний матеріал, зроблений з базальту.
В якому разі базальтовий матеріал твердий, а в якому м'який? Відповідь легко знайти, але цікаво, щоб ви замислилися та зрозуміли, за якими ознаками ви її знайшли.
Як не стискатиме пальці людина, що тримає камінець, форма каміння не зміниться, лише пальці побіліють та сплюснуться. Камінь твердіший за пальці. Базальтова вата у таких самих пальцях змінює свою форму, змінюється. Вата м'якша за пальці.
Таким чином, твердість матеріалу — це здатність чинити опір силі, що змінює його форму. Якщо ми надали таке визначення твердості, то ми можемо знайти, як її виміряти. Потрібно натиснути на зразок чимось твердим і виміряти зміну його форми. Це — абсолютне вимірювання твердості.

Абсолютне вимірювання твердості. Прилад з певною силою втискає в досліджувань зразок дуже твердий наконечник та визначає, наскільки він заглибився
До речі, показане на малюнку випробування — це спостереження чи експеримент? Звісно, експеримент, адже в його процесі відбувається втручання в природний стан того, що досліджувалося.
Відносне вимірювання твердості: шкала Моосу
Абсолютне вимірювання твердості потребує спеціальної техніки, а відносне — доступне вам. Прикладом такого вимірювання є досвід із двома формами базальту, показаних на фото на с. 180. Втім, людські пальці — це не найкращий взірець для порівняння. Як покращити відносні вимірювання твердості?
Найпоширеніше рішення на початку ХІХ ст. запропонував німецький навчання Фрідріх Моос. Він вибрав 10 мінералів, що відрізняються за твердістю від дуже м'якого тальку до найтвердішого алмазу, і вибудував із них шкалу.

Шкала Моосу. 10 мінералів утворюють ряд. Об'єкт дослідження порівнюють зі зразками з цього ряду: які зразки можуть почепити об'єкт? На яких зразках об'єкт може залишити царапину?
Як визначити за шкалою Мооса твердість, припустимо, людського нігтя? Ніготь може залишити царапину на тальку, може — на гіпсі, і не може поцарапати кальцит. Наоборот, кальцитом можна поцарапати ніготь. Таким чином, твердість нігтя більша за 2 (гіпс) та менша за 3 (кальцит). Її можна умовно позначити, як 2,5.
Як гадаєте, яке вимірювання твердості є простішим? Відносно, за Моосом! Дослідникові в польових умовах не потрібно мати складних приладів, йому достатньо мати невелику коробку зі зразками та бути готовим почати змагання між мінералами у здатності поцарапати один одного.
Головні думки
• Для порівняння результатів вимірювання використовуються шкали вимірювання.
• Відносні шкали вимірювання відображають відношення більш-менше або краще-гірше, але не дають змоги виміряти різницю між двома результатами.
• Абсолютні шкали слугують для порівняння результатів вимірювань у числовій формі. За ними можна розрахувати, на скільки саме відрізняються різні результати.
• Прикладом відносної шкали є шкала Моосу для визначення твердості мінералів. Існують також способи абсолютного визначення твердості.
Практична частина
Дослідження твердості матеріалів і створення шкалі твердості
Навіть у повсякденній життя виникає потреба порівнювати різні матеріали за твердістю. Чи можна побудувати шкалу твердості для матеріалів, які можна знайти навколо? Спробуємо!
Мета роботи: побудувати шкалу твердості для матеріалів із навколишнього середовища.
Матеріал та обладнання: різні матеріали, наприклад вата, скло, кирпич, гранітний гравій, мел, залізний гвоздь тощо, робочі рукавички.
Завдання 1. Визначення твердості вибраних матеріалів на ощупь.
Для визначення твердості матеріалу на ощупь, стиснімо зразки пальцями. Отримані результати занесемо до таблиці, позначаючи плюсом чи мінусом піддатливість матеріалу.
Матеріал | Вата | Стекло | Кирпич | Гравій | Мел | Цвях |
Чи піддається стисненню пальцями? |
Завдання 2. Порівняння твердості вибраних матеріалів.
Оберемо метод порівняння матеріалів, подібний до того, який Моос використав для побудови своєї шкалі. Для цього потрібно порівняти, які матеріали (якими випробовують) здатні залишати слід царапини на іншому (який випробовують). «ХХХХХ» у таблиці показує ті комірки, де потрібно було б випробовувати матеріал на самому собі. Нам це не потрібно, оскільки завдання полягає у порівнянні різних матеріалів. Вату не включаємо до дослідження на основі результатів попереднього завдання.
Будьте обережні! Виконуйте роботу в захисних рукавичках та у присутності дорослих!
Матеріал, що випробовують | Стекло | Кирпич | Гравій | Мел | Цвях |
Матеріал, яким випробовують | |||||
Стекло | ХХХХХ | ||||
Кирпич | ХХХХХ | ||||
Гравій | ХХХХХ | ||||
Мел | ХХХХХ | ||||
Цвях | ХХХХХ |
Завдання 3. Побудова відносної шкали твердості для дібраних матеріалів.
За результатами виконання попереднього завдання вишикуємо матеріали в порядку зростання стійкості до впливу, тобто твердості.
Висновок. Сформулюйте висновок у вигляді опису, в якому зазначте, який із матеріалів має найменшу твердість, а який — найбільшу.
-
Самореалізація особистості Самореалізація у підлітковому та юнацькому віці. Складові самореалізації.Самореалізація – це здатність людини пізнати себе і здійснити своє покликання. Кожна людина має потребу у самореалізації, однак не всі ус...



















