Клітинний цикл. Мітоз. Лабораторна робота

 

Тема: Клітинний цикл. Мітоз. Лабораторна робота №. Мітотичний поділ клітин

 

Мета:

Освітня. Продовжувати формувати знання в учнів про структурну і функціональну одиницю живого – клітину; розкрити особливості клітинного циклу та мітозу; дати поняття інтерфаза, профаза, метафаза, анафаза, телофаза, веретено поділу; звернути увагу на значення мітотичного поділу в розвитку організмів.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси, визначати особливості їх перебігу та біологічну роль; розвивати навички розпізнавання фаз мітозу; уміння виділяти головне та робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати почуття гордості за досягнення вчених у вивченні цитології та розуміння матеріальної єдності органічного світу і необхідність охорони природного середовища від забруднення.

Обладнання й матеріали:  підручник, робочі зошити

Тип уроку: комбінований

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Клітина – це ………………
2. Хромосоми містяться у …………………
3. Біосинтез білків відбувається на ………………
4. До одномембранних органел клітини належать ……………..
5. Мітохондрії називають енергетичними ……………..
6. Пластиди поділяють на лейкопласти ………., ……………..
7. Мономерами білків є …………, кількість яких …………
8. т-РНК має вигляд …………………
9. У центрі молекули хлорофілу знаходиться атом …………….

10. Каріотип – це...................

11. Хромосома – структурний елемент клітини, який містить..........

12. Набір хромосом може бути ...., ..., та....

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми і мети уроку

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

План:

1.        Клітинний цикл.

2.        Мітоз. Фази мітозу

3.        Лабораторна робота № 7. Мітотичний поділ клітин

 

Клітинний цикл – це період життя клітини від одного поділу до іншого, або до загибелі клітини

 

Клітинний цикл

 

(90%) Інтерфаза                                   Мітоз (10%)

 

 

Інтерфаза – період підготовки клітини до поділу

 

Періоди:

1.        Передсинтетичний – проміжок часу між завершенням поділу та синтетичним періодом

2.        Синтетичний період – період, під час якого відбувається реплікація ДНК, синтез білків тощо

3.        Постсинтетичний – процес завершення синтетичного періоду і початок поділу

 

Мітоз – це непрямий поділ ядра і клітини у результаті якого утворюються дві дочірні клітини з хромосомним набором ідентичним материнському

 

 

 

 

Фази мітозу:

Ознака	Мітоз	Малюнок
Інтерфаза	Підготовка клітини до поділу, подвоєння ДНК
Профаза	Спіралізація ДНК, зникає ядерце та ядерна оболонка, центріолі розходяться до полюсів
Метафаза (можна підрахувати кількість хромосом)	Формується веретено поділу, хромосоми «вишиковуються» в одній площині, хроматини відокремлюються одна від одної та прикріплюються до ниток веретена поділу
Анафаза	Нитки веретена поділу скорочуються і розтягують хроматиди до різних полюсів
Телофаза	Деспіралізація ДНК, поділ цитоплазми, утворення ядерної оболонки і ядерця, зникають нитки веретена поділу, утворюються дві диплоїдні дочірні клітини
Значення поділу	Стабільне існування виду, регенерація, генетична стабільність

 

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Лабораторна робота № 7. Мітотичний поділ клітин

 

V. Підведення підсумків уроку.

Обговорення та виставлення оцінок

 

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання

 

Лабораторна робота

Тема: Мітотичний поділ клітин

Мета: навчитися розрізняти фази мітозу у рослинних клітинах.

Обладнання : готові мікропрепарати,  мікроскопи.  

Хід роботи

Заповніть таблицю

          

Фази мітозу			Схема мітозу					Процеси, які відбуваються
Профаза								Спіралізація ДНК, зникає ядерце та ядерна оболонка, центріолі розходяться до полюсів
Метафаза (можна підрахувати кількість хромосом								Формується веретено поділу, хромосоми «вишиковуються» в одній площині, хроматини відокремлюються одна від одної та прикріплюються до ниток веретена поділу
Анафаза								Нитки веретена поділу скорочуються і розтягують хроматиди до різних полюсів
Телофаза								Деспіралізація ДНК, поділ цитоплазми, утворення ядерної оболонки і ядерця, зникають нитки веретена поділу, утворюються дві диплоїдні дочірні клітини

Висновок:    Яке значення має поділ клітини для організмів?- Стабільне існування виду, регенерація, генетична стабільність

 

Матеріали до вивчення будови птахів

 

Наш дім -Сонячна система

 Наш адреса – не дім і не вулиця, наша адреса…  А яка у нас адреса? Це ж просто:   Чумацький Шлях, Сонячна система, Земля; а далі: країна, місто, вулиця, дім, квартира

Матеріали до вивчення будови риб

 Матеріали до вивчення будови риб     

https://youtu.be/iICMT8fe2kY

Піранья звичайна (Pygocentrus nattereri), інші назви — червона піранья, піранья Наттерера, — хижа прісноводна риба родини харацинових, що мешкає у річках та стоячих водоймах Південної Америки. Вперше описана у 1858 році. Латинська назва дана на честь австрійського натураліста Йоганна Наттерера (1787–1843).

Один з найвідоміших видів піраній, має репутацію кровожерливого хижака, небезпечного для людей та тварин

  

 

ОПАЛЕ ЛИСТЯ: КОРИСТЬ ЧИ ШКОДА

Проблема.Як утилізувати листя ненашкодивши навколишньому середовищу?

 

		Цікаво, чому жовтіє та опадає листя з дерев?
		Осінь – дуже відповідальний період у житті природи, коли її сили мобілізовані для продовження життя. Одна з прикмет осені – листопад. Спершу зелене листя жовтіє і стає багряним, а тоді, легко занесене поривами вітру, злітає з дерева. Ви, певна річ, розумієте, що відбувається це не випадково. Листя рослин виконує, мабуть, одну з найважливіших функцій в біосфері: використовуючи енергію сонця, воно синтезує корисні речовини та виділяє кисень. Проте, це можливо лише в тому разі, коли сприяє погода – на вулиці тепло, волого і світло. Рослина, коли холоднішає, стає дуже вразливою. Оскільки для фотосинтезу потрібна велика кількість води, при зниженні температури повітря і ґрунту холод здатний згубити незахищену рослину, перетворивши воду в її клітинах на лід. Щоб цього не сталося, рослини позбуваються надмірної вологи і скидають листя.
		Уявіть, опале листя — це користь…
		Але опале листя приносить і шкоду…
		Не завжди листя приносить користь! В більшості випадків воно швидко змішується з різноманітним побутовим сміттям, яке протягом зими активно накопичується, і створює сприятливе місце існування для щурів і різних шкідників та збудників хвороб. А ще воно може забити водостоки та каналізації. Опале листя — це велике навантаження для двірників, тому що треба постійно його прибирати. У великих скупченнях листя може опинитися отруйна їжа, яку можуть з’їсти домашні тварини і загинути. Опале листя скривлює дорогу та робить непомітними ями – це може травмувати людей.
		То що ж робити?
		Стало зрозуміло, що в місцях, де листя створює незручності людям, його необхідно прибирати. Але як прибирати? Нажаль, більшість людей просто спалює його, навіть не розуміючи, що таким чином створює собі ще гірші проблеми.Запам’ятай, палити листя категорично заборонено законом і не лише…Дізнайся, які штрафи передбачено за паління листя? Розкажи про це знайомим.Спалене листя призводить до забруднення повітря, проблем зі здоров’ям та пожеж; при спалюванні листя у повітря виділяються дуже шкідливі речовини, які призводять до невиліковних хвороб; згорання листя призводить до забелі мікроорганізмів, які живуть у грунті; руйнує родючість грунту та домівки деяких тварин і спалює рослини; опале листя потрібно КОМПОСТУВАТИ!    Ті, хто запевняє, що спалювати минулорічну траву і чагарники – корисно, помиляються. Експерти наголошують – після таких пожеж нормальне життя рослин і ґрунту відновлюється лише через 5-6 років.
		Я — проти паління листя!

Трішки про жабок..

 

Шкіра безхвостих проникна для молекул кисню, вуглекислого газу і води. Кровоносні судини, розташовані прямо під шкірою, дозволяють їм дихати при повному зануренні у воду, оскільки кисень проходить з води крізь шкіру прямо в кров. На суходолі безхвості дихають за допомогою легень. У них відсутня система м'язів (черевних, діафрагми і міжреберних), яка забезпечує у ссавців механізм вдих-видих. Замість неї у безхвостих розтягується горло, повітря входить через ніздрі, а потім стиснення м'язів ротової порожнини вганяє повітря до легень. У серпні 2007 року був відкритий вид жаб Barbourula kalimantanensis, що ведуть повністю водний спосіб життя. Це перший відкритий вид безхвостих, що не має легень.

Безхвості мають трьохкамерне серце, як і інші тетраподи (за винятком ссавців, птахів і крокодилів, у яких серце чотирикамерне). Насичена киснем кров з легень і збагачена вуглекислим газом кров з тканин надходить в серце через різні передсердя. Спеціальний клапан регулює подачу крові зі шлуночка серця в аорту чи в легеневу артерію, в залежності від типу крові. Цей механізм забезпечує мінімальне змішування крові з підвищеною концентрацією кисню і крові, насиченою вуглекислим газом, і, таким чином, сприяє більш активному обміну речовин.

Деякі види безхвостих адаптовані до виживання у воді з пониженою концентрацію кисню. Так, наприклад, жаба Telmatobius culeus, що мешкає у високогірному озері Тітікака, має зморшкувату шкіру зі збільшеною площею поверхні, що сприяє обміну газів. Як правило, ця жаба не використовує свої рудиментарні легені. Спостереження показали, що представники цього виду, перебуваючи на дні озера, час від часу здійснюють ритмічні рухи вверх-вниз, що збільшує течію води навколо них.

джерела-https://www.facebook.com/groups/feed/