Як ви розумієте народну мудрість: «Посієш учинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю»?

Роль життєвих цінностей у житті людини. Цінності кожної людини це цілий світ: складний, динамічний, суперечливий. Кожна людина щодня вирішує якісь проблеми. Щодня ми потрапляємо в обставини, які випробовують наше терпіння й характер. Тому величезного значення набувають наші життєві цінності, які дають змогу переконатися, що ми йдемо в правильному напрямку.

Що таке цінність? Цінністю називається те, що здатне задовольняти людські потреби. (Пригадайте вивчене раніше).

Запам’ятайте!

Життєві цінності — це ідеї, ідеали, цілі, до яких прагнуть людина й суспільство.

Ціннісні орієнтації — це ті стани, явища та процеси в навколишньому житті, які стають орієнтиром для людини, спрямовують формування її цілей, а також способи їх досягнення.

Ви вже знаєте, що цінності поділяють на матеріальні й духовні (мал. 47, с. 102). Здоров’я, цікава робота, цінності розвитку, пізнання, творчості, любові — це лише невеликий перелік життєвих цінностей для кожної людини. Обираючи ту чи іншу цінність, людина формує план своєї поведінки й діяльності, визначає життєву перспективу, дає відповідь на запитання, для чого вона діє певним ином, заради чого присвячує свою діяльність певному напрямку. Спрямованість особистості на ті чи інші цінності становить її ціннісні орієнтації.

Мал. 47. Матеріальні (а) і духовні (б) цінностіч

Я вважаю так. А ти?

Об’єднайтесь у групи та визначте в порядку значущості життєві цінності: матеріальне благополуччя, щасливе сімейне життя, здоров’я, розуміння, творчість, вірні друзі, повага до людей, свобода та незалежність у діях, любов, упевненість у собі, цікава робота, дисциплінованість, віра в інших, толерантність, краса природи та мистецтва, пізнання нового, активне життя.

Значення життєвих цінностей у формуванні характеру. На попередніх уроках ви дізналися, що важливу роль у формуванні характеру відіграє активна діяльність особистості, передусім праця як середовище її суспільного буття, спілкування як необхідна умова самопізнання та самореалізації.

Серед чинників, які мають для людини життєве значення та впливають на формування її характеру, особлива роль належить вихованню. Сформовані в процесі виховання потреби, ідеали, установки особистості стають підґрунтям її вимог як до зовнішніх умов життя, так і до себе. Людина сама починає організовувати своє життя та виховувати себе, керуючись при цьому як власними, так і суспільними ціннісними орієнтирами. Повного мірою здатність до самовиховання характеру виявляється тоді, коли особистість набуває життєвого досвіду, оволодіває засадами психологічної культури, коли в неї формується світогляд і остаточно складаються ідеали й життєві цінності, відповідно до яких вона починає свідомо планувати своє життя та визначати в ньому своє місце.

Які життєві цінності мають першочергове значення в житті людини й особливе значення для формування її характеру?

Висловлюємо свою думку

Прочитайте висловлювання, у яких ідеться про життєві загальнолюдські цінності. Як ви їх розумієте?

• При сонечку тепло, при матері добро.
• Там, де дружать, живуть — не тужать.
• Дружба — це золота нитка, що зв’язує всіх людей.
• Любов — це єдина сила, здатна перетворити будь-якого ворога на друга.
• Справжня щедрість — робити що-небудь хороше тому, хто ніколи про це не дізнається.

Цінності та якість життя. Дуже важливо визначитися з тим, що є найголовнішим для вас, адже життєві цінності допомагають формувати характер і контролювати вчинки, бажання й рішення. Одні цінності для людини мають більше значення, інші — менше. Так утворюється ієрархія цінностей. Чи існують вічні цінності? Деякі святині супроводжують історію людського роду від самих джерел. Без них людство не було б тим, чим воно є. Ці цінності зберігають статус загальнолюдських. Святість життя, достоїнство волі, велич любові, немеркнуче світло краси, невичерпне джерело добра... Однак є вічні цінності, які наукова думка людства виокремлювала за всіх часів своєї історії, і найвища серед них — життя та здоров’я людини. Тому для вас важливо визначити найвищу мету свого життя — так, щоб вона відповідала й суспільним потребам, і власним духовним нахилам і прагненням. Потрібно йти до цієї мети неухильно, не зупинятися на чомусь одному, мати широке коло інтересів — пізнавальних, естетичних та інших.

Працюємо разом

Об’єднайтесь у дві групи з умовними назвами «Негативні риси характеру» і «Позитивні риси характеру». Скористайтеся додатком 9 (с. 177-178) і складіть розповіді на теми «Життєвий шлях і життєві цінності людини, яка має негативні риси характеру» і «Життєві цінності людини, яка має позитивні риси характеру». Презентуйте їх та обговоріть.

Моральний розвиток особистості. Совість, чесність, доброта... Поняття, які завжди були важливими для людини, без яких немислиме уявлення про моральні й етичні засади людини.

Кожне суспільство має певну систему моральних цінностей — принципів, норм і правил поведінки, дотримання яких необхідне для його існування та функціонування. Мораль — це сукупність ідеалів, принципів, норм, які регулюють і спрямовують соціально значущу поведінку людини, тобто поведінку її щодо інших людей, соціальних груп, народу, людства в цілому. Моральність — це ще й усвідомлення, прийняття принципів і норм людьми, дотримання їх у вчинках і поведінці. Це також і ті стосунки між людьми, які формуються на ґрунті моральних ідей і норм.

Моральні (етичні) норми й цінності регулюють поведінку людини в усіх сферах життя, вони поширюються на всіх людей і ґрунтуються на самосвідомості людини. Вираженням моральної свідомості є совість. Якщо людина визнає безперечні цінності людства, уміє ототожнити іншу людину із собою, то її можна вважати морально зрілою особистістю.

Специфічними для морального розвитку особистості є такі оцінні категорії, як добро і зло, моральний обов’язок, совість, честь, моральна гідність, а також щастя й сенс життя, бо й вони мають свої моральні аспекти.

Як же співвідносяться між собою дві одвічні протилежності — добро і зло?

Добро виявляється в конкретних діях, у відповідальності людини за здійснене, визнанні нею своїх помилок, своєї провини, готовності та вмінні брати на себе відповідальність, відповідати за наслідки здійсненого.

Моральне зло — це все те, що перешкоджає єднанню людей, гармонізації суспільних відносин. Це насильство й злочинність, скупість і грубість, егоїзм, агресивність, злість. Зло є одним з основних понять моральної свідомості й категорією етики, у якій відтворюються негативні сенси, явища суспільного й морального життя людей та стосунків між ними.

Добро органічно пов’язане з любов’ю до людини.

Любов — це одна з форм подолання відчуженості між людьми, це вершина гуманного ставлення до людини. Кохати й бути коханим (коханою) — фундаментальні потреби людини.

Інтереси, потреби й почуття кожного, реалізовуючись у вчинках, іноді не збігаються з інтересами, потребами інших людей, навіть суспільства, створюючи небезпеку виникнення конфліктів. Чому одну поведінку суспільство схвалює, а іншу засуджує? Чому поганий учинок завдає страждань і негативно впливає на здоров’я, а добрий радує, додає життєвих сил та енергії?

Поміркуйте

Обговоріть список моральних якостей і визначте, які з них ви схвалюєте, а які — засуджуєте. Проаналізуйте їх стосовно себе.

Активність, життєва позиція, кар’єризм, свідомість, упевненість, честолюбство, правдивість, фарисейство, чесність, взаємодопомога, зарозумілість, гордовитість, заздрісність, самолюбство, терплячість, вимогливість, повага, цинізм, егоїзм, користолюбство, працелюбство, лінощі, вірність, відвертість, лицемірство, благородство, увічливість, злісність, скромність, боягузтво, зрадливість, скупість, марнославство, бережливість, сміливість, малодушність, щиросердність, відповідальність, ідейність, принциповість, грубість.

Самовиховання характеру. Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення позитивних рис і подолання негативних. Це процес, у якому взаємозв’язано проявляється весь духовний світ людини. Це вольове зусилля, яке регулює весь спосіб життя.

Самовиховання містить декілька складових.

Самопізнання — процес відкриття себе, пізнання свого внутрішнього світу, сильних і слабких проявів своєї особистості.

Самоставлення — ставлення людини до себе, яке виражається в самоповазі. Самоповага — це особисте оцінне судження, виражене в позитивному ставленні до себе (мал. 48). Самоповага формується на основі усвідомлення особистістю своїх чеснот, результатів діяльності, ставлення оточення та виявляється в самооцінці. Від самооцінки залежать взаємини людини з оточенням, її самокритичність, самовимогливість, ставлення до своїх успіхів і невдач. Вона впливає на ефективність діяльності людини й подальший розвиток її особистості.

Саморегуляція — здатність людини керувати собою на основі сприймання й усвідомлення своєї поведінки та психічних процесів. (Пригадайте вивчене раніше).

Мал. 48. У мене все відмінно!

Поміркуйте

Як ви розумієте вислів: «Як можна пізнати себе? Не шляхом споглядання, а лише шляхом діяльності. Спробуй виконати свій обов’язок — і ти пізнаєш, що в тобі є»? (Й. В. Ґете). У чому простежується взаємозв’язок слів поета з темою нашого уроку?

Кроки до успіху

На формування життєвих цінностей і рис характеру впливають усі події, що сталися у вашому житті, а також ваші батьки, близькі люди, сім’я, ставлення до релігії, освіта, художні вподобання, коло вашого спілкування та безліч інших чинників, від яких залежать життєвий досвід і формування світогляду кожної людини. Людина завжди може змінити негативні риси характеру на позитивні, але її бажання змінитися має бути внутрішнім та усвідомленим. Хорошим помічником у формуванні позитивних рис характеру стане проект самовиховання. І дуже скоро те, що вам не подобалося у вашому характері, уже не буде ускладнювати вам життя й спілкування з близькими.

Доведіть, що ви знаєте

• 1. Яку роль відіграють життєві цінності в житті людини?
• 2. Яке значення мають життєві цінності у формуванні характеру?
• 3. Що регулюють моральні норми й цінності?

Домашнє завдання

• 1. Обговоріть з батьками та близькими людьми проект самовиховання з рубрики «Удосконалюємо себе» і проаналізуйте його. Підготуйте міні-проект «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації».
• 2. Виконайте тест для дослідження самооцінки з рубрики «Пізнаємо себе» й обговоріть його результати.

Удосконалюємо себе

Проект самовиховання (за матеріалами А. Кочетова)

Етап 1. Визначте суспільну мету й значення свого життя. «Мій етичний ідеал».

1. Девіз життя. 2. Кінцева мета моїх прагнень і діяльності. 3. Що люблю в людях і що ненавиджу. 4. Духовні цінності людини.

Етап 2. Пізнайте самі себе. «Який (яка) я є».

1. Мої чесноти. 2. Мої недоліки. 3. Мої інтереси й захоплення. 4. Мета мого життя. 5. Ставлення до навчання. 6. Ставлення до праці. 7. Ставлення до людей. 8. Об’єктивна самооцінка.

Етап 3. Визначте програму самовиховання. «Якою людиною я маю стати».

1. Вимога до мене батьків і вчителів. 2. Вимоги до мене товаришів, колективу. 3. Вимоги до себе з позиції ідеалу й об’єктивної самооцінки. 4. Програма самовиховання.

Етап 4. Змініть свій спосіб життя. «Режим дня».

1. Розпорядок дня. 2. Дбайливе ставлення до часу. 3. Гігієна праці й відпочинку. 4. Правила життя.

Етап 5. Тренуйте себе, виробляйте необхідні якості, знання, уміння й навички. «Тренування, вправи».

1. Самозобов’язання. 2. Завдання собі на день, тиждень, місяць. 3. Самопереконання. 4. Самопримус. 5. Самовладання. 6. Самонаказ.

Етап 6. Оцініть результати роботи над собою, поставте нові завдання самовиховання. «Самоконтроль».

1. Самоаналіз і самооцінка роботи над собою. 2. Самозаохочення або самопокарання. 3. Удосконалення програми самовиховання.

Пізнаємо себе

Тест для дослідження самооцінки (модифікація Л. Пономаренко, 1999)

Інструкція. У таблиці наведено 15 властивостей характеру, що мають два полярних полюси. Визначте послідовно в кожній парі, як ця властивість у вас виявляється. Посередині бланка є стовпчики, що мають номери від 1 до 7. (За відсутності бланків можна працювати на аркушах паперу, попередньо розкресливши їх подібно до таблиці, наведеної нижче, або в робочому зошиті).

На прикладі першої пари розберемо, як працювати з методикою. Якщо ви вибираєте стовпчик 1, це означає, що ви на 100 % добра людина (у вас немає навіть 1 % злості). Якщо ви вважаєте себе на 100 % злою людиною, то повинні вибрати стовпчик 7. Стовпчик 4 означає середню позицію (тобто у вас 50 % «доброти» і 50 % «злості»). Стовпчик 3 — ви, напевно, добра людина, ніж зла (приблизно 65 % «доброти» і 35 % «злості»). Стовпчик 2 — приблизно на 80 % вам властива характеристика, зазначена ліворуч, і на 20 % — та, що праворуч. Вибір стовпчика 5, відповідно, означає, що у вас трохи більше виражена якість, представлена праворуч (у цьому разі — приблизно 65 % «злості» і 35 % «доброти»). Стовпчик 6 — приблизно на 80 % вам властива характеристика, зазначена праворуч, і на 20 % — та, що ліворуч. Отже, ви вже здогадалися: що ближче розташований стовпчик до правої або лівої колонки властивостей, то більше виражений цей полюс і, відповідно, менше — другий. На першому етапі роботи з кожної пари ви вибираєте номер стовпчика, що відповідає тому, як кожна з властивостей проявляється у вас насправді («реальне я»). Вибір позначте хрестиком («х») у відповідній клітинці.

Після того як ви виконали це завдання, можна розпочати другий етап роботи. Тепер потрібно знову повернутися до першої пари полярних характеристик та оцінити, як би ви хотіли, щоб ця риса була розвинена у вас, тобто яким би (якою б) ви хотіли бути. Наприклад, ви оцінили себе як людину, добру на 100 % (хрестик під стовпчиком 1), але вжитті це часто заважає, і ви хотіли б, щоб у вас порівно були представлені «злість» і «доброта». У такому разі ви на другому етапі вибираєте позицію стовпчика 4 й позначаєте свій вибір кружечком. Якщо ви задоволені тим станом, що є, тоді поставлений на першому етапі хрестик просто обведіть кружечком. Після того як ви ще раз переглянули всі 15 пар і в кожній з них зазначили кружечком позицію, що відповідає вашому «ідеальному я», приступаємо до третього етапу роботи.

Опрацювання результатів. У кожній парі полярних властивостей порахуйте різницю позицій «реального я» та «ідеального я». Для цього вираховують абсолютну різниця (без обліку знака) між номером стовпчика, де стоїть хрестик, і номером, де ви поставили кружечок. Наприклад, у першій парі ви оцінили себе як людину, добру на 80 % (хрестик у стовпчику 2), а хотіли б, щоб «доброти» і «злості» було 50 на 50 % (кружечок у стовпчику 4). У цьому разі різниця становитиме 4 - 2 = 2. Це число запишіть поруч із першою парою. Якщо хрестик — у стовпчику 7, а кружечок — 6, різниця буде 7-6 = 1. Якщо позиція хрестика й кружечка збігається, різниця буде 0. Це число також запишіть поруч із відповідною парою.

Заключний етап роботи полягає в підсумовуванні всіх 15 чисел, що становлять різницю позицій «реального я» та «ідеального я». Отримана сума порівнюється із ключем.

Інтерпретація результатів. Сума балів понад 25 свідчить про занижену самооцінку її власника. Низька самооцінка властива людям, схильним сумніватися в собі, вони вважають, що всі зауваження та невдоволення інших людей стосуються їх, переживають і тривожаться через дрібниці, причому переживання бувають глибокі й тривалі. Такі люди часто невпевнені в собі, їм важко дається прийняття рішень, необхідність наполягти на своєму. Порівнюючи себе з іншими, вони роблять невтішні висновки, не люблять отримувати компліменти, бачать у собі більше недоліків, ніж чеснот.

Треба сказати, що з такими людьми іншим добре, однак самі вони часто страждають. У деяких випадках занижена самооцінка породжує прагнення самоствердитися за рахунок інших, хворобливу схильність бачити за вчинками інших людей бажання вразити або скривдити. Іноді можуть виявлятися невмотивована агресивність і вибухи гніву.

Якщо ви набрали менше 25 балів, вам належить переглянути своє ставлення до себе. «Полюбіть себе!» — ось головне завдання для вас. Позбувайтеся негативних думок, частіше хваліть себе, знаходьте користь навіть у невдачах.

Кількість балів від 10 до 25 свідчить про адекватну самооцінку. Такі люди тверезо оцінюють себе, бачать у собі як чесноти, так і недоліки, здатні реагувати на обставини. Беручи до уваги сигнали ззовні, вони можуть змінюватися. Як невдачі, так і перемоги сприймають адекватно, роблять висновки, учаться на помилках і готові сприймати нове.

Результат менше 10 балів можна інтерпретувати по-різному. Іноді це свідчить про приховане небажання брати участь у тестуванні, формальне виконання завдання. Низький бал може означати захисну реакцію, а також демонстрацію високої самооцінки («У мене все добре, відчепіться») або свідчити про негативне ставлення до тестування, небажання бути відвертим. Такий бал набирають також люди, не схильні до самоаналізу й рефлексії, які не люблять зазирати всередину себе.

Якщо людина відповідала щиро й дійсно вважає, що її «реальне я» майже не відрізняється від «ідеального я», можна говорити про завищену самооцінку, тобто такі люди впевнені у власній непогрішності. Тоді з ними досить складно взаємодіяти, тому що вони не готові «чути» інших, сприймати сигнали ззовні, які вимагають якихось змін у їхній поведінці.

джерело-https://uahistory.co/pidruchniki/polishyk-health-basics-9-class-2017/18.php

Роль життєвих цінностей у формуванні характеру. Цінності і якість життя

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Гліб розповів другові Сергію про свої сумніви й переживання з приводу стосунків, що склалися в їхньому класі. Наступного дня більша частина класу вже знала зміст їхньої розмови. На уроці з основ здоров’я Гліб та Сергій відповідали на запитання щодо своїх життєвих цінностей, і обидва поставили на одне з перших місць таку цінність, як дружба. Оцініть їхню поведінку та їхню відповідь на уроці.

Роль життєвих цінностей у формуванні характеру

Кожна людина в процесі життя визначає для себе життєві цінності. Саме життєві цінності створюють фундамент особистості людини, оскільки це те, що людина вважає найголовнішим у своєму житті. Це переконання, ідеї, принципи, орієнтири, тобто ті цінності, що сповнюють наше життя сенсом, формують наш характер, визначають нашу долю. Це цінності, що дають людині можливість відповісти на запитання «Для чого я живу?».

Життєві цінності — це внутрішні зобов’язання людини перед собою, вона не може їх порушити, бо при цьому перестає існувати як особистість.

Характер людини формується під безпосереднім впливом життєвих цінностей, інколи людині легше померти, ніж відмовитися від них. І це не образний вислів, а реальність життя людей, їхні долі. Прикладом цього є життя видатного біолога, селекціонера, генетика, мандрівника Миколи Івановича Вавилова. У трагічні роки сталінських репресій він, зіткнувшись з аморальними людьми, для яких головним у житті було писання доносів, фабрикування судових справ проти невинних, руйнування науки, сказав: «Підемо на вогнище, будемо горіти, але від переконань своїх не відмовимося!». Кажучи це, вчений мав на увазі наукові переконання та базові людські цінності. Для Вавилова найголовнішими в житті були честь, гідність, мужність, справедливість, творчий науковий пошук, спрямований на благо всього людства. Ці цінності сформували основні риси його характеру — активність, працелюбність, сміливість, талановитість, порядність. Він загинув у сталінських катівнях 1943 року. Усе його життя — яскравий приклад людини, яка захистила свої переконання ціною свого життя, приклад характеру, що визначив долю.

Знайдіть необхідну інформацію і дайте відповідь на запитання. Микола Вавилов дуже любив казати: «Життя коротке, треба поспішати». А ще він писав: «Якщо ти став на шлях ученого, то пам'ятай, що прирік себе на вічні пошуки нового, на неспокійне життя аж до самої смерті. У кожного вченого має бути потужний ген занепокоєння. Він має бути одержимим». Для справжнього вченого великою цінністю життя є можливість відкривати нове. Як така життєва цінність може впливати на характер ученого?

Було б добре навчитися аналізувати свої життєві цінності. По-перше, визначитися з їх наявністю. По-друге, сформулювати їх у зрозумілій для себе формі. По-третє, пам’ятати, що життєві цінності виявляються не в словах, а в діях, у вашому повсякденному житті.

Цінності і якість життя

На жаль, є люди, які не замислюються над визначенням цінностей свого життя, вони просто живуть, пристосовуючись до обставин за будь-яку ціну. Вони можуть красиво говорити про цінності, але за їхніми діями та вчинками видно, що це лише слова. Насправді поведінка таких людей визначається не життєвими цінностями, а якимись іншими чинниками.

Кожен з вас сам формує себе як особистість, визначає риси свого характеру, обирає життєві пріоритети.

Основними життєвими цінностями, що формують ваш характер, є сім’я, навчання, любов, дружба, здоров’я, творчість, свобода, справедливість, самовдосконалення .

Життєві цінності починають формуватися в дитинстві та є підґрунтям усього подальшого життя, впливають на його якість.

Онука запитала у свого дідуся про цінності, які він уважає головними в житті. Дідусь відповів: «Головна цінність — це гідне життя. Тому, якщо в тебе є вибір, завжди обирай гідне життя». Якщо онука, як і дідусь, обере головною цінністю гідне життя, то як такий вибір вплине на її характер?

Чи може бути таке, що ваша найголовніша життєва цінність посідає останнє місце або взагалі відсутня в системі цінностей іншої людини? Чи збігатимуться ваші оцінки якості життя?

Якість життя — це сприйняття людиною свого становища в суспільстві залежно від її культурних особливостей, системи цінностей та у зв’язку з її цілями, очікуваннями, стандартами. Фактично якість життя — це ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини. Людина визначає якість свого життя, порівнюючи фактичний рівень задоволення потреб з очікуваним. Таке порівняння складається з об’єктивних і суб’єктивних критеріїв, що характеризують фізичний, психічний і соціальний добробут.

Суб’єктивно людина оцінює якість свого життя за системою власних цінностей. Якщо головною цінністю людини є, наприклад, творча робота, то саме її наявність сприймається як висока якість життя, а якщо людина вважає, що головне — це гроші, то високу якість життя визначають доходи, але аж ніяк не творча робота. Отже, наші цінності безпосередньо впливають на нашу суб’єктивну оцінку якості власного життя.

Опорні точки. Життєві цінності відіграють важливу роль у формуванні характеру людини і впливають на її оцінку якості власного життя.

Запитання для повторення й обговорення

I рівень

1. Що таке життєві цінності?

2. Що таке якість життя?

3. Коли починають формуватися життєві цінності?

II рівень

4. Яким чином формуються життєві цінності?

5. Які основні життєві цінності сформували ваш характер?

6. Як людина визначає якість свого життя?

III рівень

7. Чи можуть нам нав'язати чужі цінності, які ми не хочемо розділяти?

8. Чому люди інколи захищають свої переконання ціною власного життя?

9. Поясніть, чому люди обирають різні критерії для оцінювання якості свого життя?

IV рівень

10. Доведіть, що життєві цінності є фундаментом особистості людини.

11. Доведіть на прикладах, що характер людини формується під безпосереднім впливом життєвих цінностей.

12. Чому саме вчинки визначають дійсні життєві цінності людини?

джерело-https://uahistory.co/pidruchniki/taglina-health-basics-9-class-