ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ - сукупність процесів, які забезпечують потрапляння до організму їжі з речовинами, що необхідні для нормальної життєдіяльності. Це один з чинників середовища, який істотно впливає на здоров’я, працездатність і тривалість життя організму людини. У процесі харчування людина отримує готові органічні речовини. Більшість із них утворюються в рослинах, які використовують для цього сонячну енергію.
Функції харчування |
1. Енергетична |
2. Харчова |
3. Регуляторна |
4. Інформативна |
5. Захисна |
Яке ж значення має харчування для організму? Під час перетравлювання їжі виділяється енергія, яка затрачається на забезпечення життєдіяльності організму (енергетична функція). Речовини у складі їжі використовуються для побудови клітин, тканин, органів, їхнього оновлення (харчова функція). Їжа містить речовини (наприклад, вітаміни, клітковина), які беруть участь у регуляції обміну речовин (регуляторна функція). Хімічні речовини їжі несуть інформацію для організму, нехтування якою може призвести до отруєння. Це інформація про особливості їжі. Вона оцінюється смаковими рецепторами язика і впливає на поведінку людини (інформативна функція). В їжі досить часто наявні й лікувальні речовини, що захищають наш організм і перешкоджають розвитку хвороб (захисна функція). Яскравим прикладом такої їжі є бджолиний мед.
Іл. 14. Мед - природний ідеальний продукт харчування
Отже, харчування є початковим етапом обміну речовин, енергії та інформації організму із середовищем. Воно виконує енергетичну, харчову, регуляторну, інформативну та захисну функції.
Із чого складається їжа людини?
Харчові продукти - це компоненти їжі, що використовуються в натуральному або переробленому, зміненому або незмінному вигляді. За походженням харчові продукти поділяють на тваринні (м’ясні, молочні, рибні), рослинні (із зернових, фруктових, овочевих, прянощі із пряних рослин), мікробіологічні (яблучний оцет, лимонна кислота), мінеральні (кухонна сіль, йодована сіль). За хімічним складом розрізняють білкові, жирові, вуглеводні продукти. До харчових продуктів відносять також напої, кондитерські вироби, смакові (есенції, прянощі) та харчові (ароматизатори, розпушувачі) добавки.
За сучасною класифікацією харчові продукти поділяють на групи: 1) традиційні (натуральні незмінені рослинні й тваринні); 2) функціональні (змінені, що забезпечують активність органів, знижують ризик захворювань); 3) спеціальні (змінені дієтичні продукти, харчові добавки, продукти для спортсменів); 4) продукти для харчування дітей. Окрім того, в сучасній термінології для характеристики їжі існують ще й такі поняття, як органічні продукти, екологічно чисті продукти, генетично модифіковані продукти та ін.
Харчові продукти характеризує їхня харчова та енергетична цінність. Харчова цінність окремого продукту визначається наявністю й співвідношеннями в його складі поживних речовин. Калорійність їжі, або енергетична цінність харчових продуктів, - кількість енергії, яка утворюється в результаті окиснення жирів, білків, вуглеводів, що містяться в харчових продуктах, і затрачається на фізіологічні функції організму.
У складі харчових продуктів є поживні й додаткові речовини.
Таблиця 3. СКЛАД ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
Склад харчових продуктів | |
Поживні речовини (харчова та енергетична функції) | Додаткові речовини (захисна, регуляторна, інформативна функції) |
Білки (розщеплюються на амінокислоти) 1 г білків при окисненні виділяє 17,6 кДж енергії Жири (розщеплюються на жирні кислоти й гліцерол) 1 г жирів при окисненні виділяє 38,9 кДж енергії Вуглеводи (розщеплюються до моносахаридів) 1 г вуглеводів при окисненні виділяє 17,6 кДж енергії | Вода. Мінеральні речовини. Органічні кислоти. Клітковина. Пектини. Вітаміни. Харчові добавки. Смакові добавки |
Отже, компонентами їжі є харчові продукти різного походження, а складовими частинами харчових продуктів є поживні та додаткові речовини.
Які енергетичні та харчові потреби людини?
Загальна потреба людини в білках, жирах, вуглеводах залежить передусім від потреб в енергії. Ці енергетичні потреби виражають у кілоджоулях (кДж) чи кілокалоріях (1 кДж ≈ 0,24 ккал). Основними джерелами енергії для людини є вуглеводи та жири.
Організм людини затрачає енергію на забезпечення життєдіяльності в умовах спокою (основний обмін) та фізичної активності (функціональний обмін). Загальні енергетичні потреби залежать від статі, віку, зросту, маси тіла, навантаження на організм тощо. Наприклад, у жінок енергетичні потреби майже на 15 % нижчі, ніж у чоловіків.
Кількість енергії (основного обміну) в стані спокою (Еосн) у дорослих людей визначається з розрахунку Еосн = 4,2 кДж/кг/год. Так, для юнака віком 20 років, зростом 175 см і масою 70 кг необхідно близько Еосн = 7 060 кДж/кг/год на добу (1 700 ккал). Кількість енергії (функціонального обміну) за умови розумової діяльності упродовж 12 год із затратами 6,3 кДж/кг/год становить близько 5 300 кДж. Отже, загальні енергетичні затрати енергії (Езаг = Еосн + Ефіз) для юнака віком 20 років становитимуть: Езаг = 7 060 кДж + 5 300 кДж = 12 360 кДж на добу.
Кількість енергії (основного обміну) в дітей буде більшою: у віці до 5 років за 1 год на 1 кг маси тіла затрачається близько 14 кДж/кг/год, у віці 11-13 років - близько 9 кДж/кг/год, у віці 14-15 років - близько 6 кДж кДж/кг/год. Тоді, наприклад, у школяра віком 13 років, масою 40 кг загальні енергетичні затрати на добу для розумової діяльності становитимуть: Езаг = 8 640 кДж/кг/год + 3 020 кДж/кг/год = 1 660 кДж (2 800 ккал). Отже, незважаючи на більші енергетичні затрати основного обміну загальні енергетичні затрати у школяра 13 років будуть меншими через різницю у масі.
Крім енергетичних потреб організму існують харчові потреби в речовинах, що затрачаються на ріст та відновлення клітин, тканин та органів. Ці «будівельні» потреби в організмі людини пов’язані з білками. Потреба людини в білках визначається її масою, віком і рівнем активності. Чим менший вік, тим більше білка необхідно на 1 кг маси тіла. Так, грудній дитині потрібно на добу 4 г білка на 1 кг маси, підлітку - близько 2 г, а дорослому - лише 1,0-1,2 г. Фізична праця, заняття спортом потребують збільшення споживання білків на 20 % від загальної норми.
Отже, харчові та енергетичні потреби організму забезпечують речовини у складі їжі.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Біологія + Харчова промисловість
Рослинні жири, або олії (лат. oleum - оливкова олія) - цінний харчовий продукт, який добувають з насіння або плодів деяких рослин. Домішки пігментів зумовлюють колір олії: жовтий, бурштиновий, коричневий, зеленуватий. Усі рослинні олії за способом виробництва поділяють на 2 види - нерафіновані (натуральні) та рафіновані (дезодоровані). Останні в процесі очищення звільняються від усіх домішок і запаху, а разом із тим і від усього корисного. Найуживанішими натуральними оліями є соняшникова й оливкова. Що визначає високу харчову цінність олій?
Завдання на застосування знань
Визначення енергетичних та харчових потреб організму для складання харчового раціону
Завдання 1. Визначте загальні енергетичні потреби власного організму.
Розрахунок затрат основного обміну можна здійснити за формулою:
Ео = Егод х 24 год х маса організму.
Розрахунок енергетичних затрат функціонального обміну за умови певної діяльності проведіть за допомогою таблиці «Затрати енергії залежно від навантаження»:
Ефіз = витрати на вид діяльності (у кДж) х тривалість діяльності (у год) х маса вашого організму (у кг).
Розрахунок загальних енергетичних потреб власного організму виконайте за формулою:
Езаг = Еосн + Ефіз.
Завдання 2. Визначте харчові потреби вашого організму в поживних речовинах, необхідних для забезпечення енергією визначених енергетичних потреб вашого організму.
Масова частка білків, жирів і вуглеводів у забезпеченні енергетичних затрат становить 15 % : 30 % : 55 %. Визначте кількість енергії у ваших загальних енергетичних затратах, яка буде поповнюватися в результаті окиснення білків, жирів та вуглеводів:
Ебілків =...; Е жирів = ...; Е вуглеводів = ...
Енергетична цінність поживних речовин становить: 1 г білків = 17,6 кДж; 1 г жирів = 39 кДж; 1 г вуглеводів = 17,6 кДж. Скільки грамів білків, жирів та вуглеводів потрібно для забезпечення ваших загальних енергетичних витрат?
mбілків = ...; mжирів = ...; mвуглеводів = ...
джерело-ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ - сукупність процесів, які забезпечують потрапляння до організму їжі з речовинами, що необхідні для нормальної життєдіяльності. Це один з чинників середовища, який істотно впливає на здоров’я, працездатність і тривалість життя організму людини. У процесі харчування людина отримує готові органічні речовини. Більшість із них утворюються в рослинах, які використовують для цього сонячну енергію.
Функції харчування |
1. Енергетична |
2. Харчова |
3. Регуляторна |
4. Інформативна |
5. Захисна |
Яке ж значення має харчування для організму? Під час перетравлювання їжі виділяється енергія, яка затрачається на забезпечення життєдіяльності організму (енергетична функція). Речовини у складі їжі використовуються для побудови клітин, тканин, органів, їхнього оновлення (харчова функція). Їжа містить речовини (наприклад, вітаміни, клітковина), які беруть участь у регуляції обміну речовин (регуляторна функція). Хімічні речовини їжі несуть інформацію для організму, нехтування якою може призвести до отруєння. Це інформація про особливості їжі. Вона оцінюється смаковими рецепторами язика і впливає на поведінку людини (інформативна функція). В їжі досить часто наявні й лікувальні речовини, що захищають наш організм і перешкоджають розвитку хвороб (захисна функція). Яскравим прикладом такої їжі є бджолиний мед.
Іл. 14. Мед - природний ідеальний продукт харчування
Отже, харчування є початковим етапом обміну речовин, енергії та інформації організму із середовищем. Воно виконує енергетичну, харчову, регуляторну, інформативну та захисну функції.
Із чого складається їжа людини?
Харчові продукти - це компоненти їжі, що використовуються в натуральному або переробленому, зміненому або незмінному вигляді. За походженням харчові продукти поділяють на тваринні (м’ясні, молочні, рибні), рослинні (із зернових, фруктових, овочевих, прянощі із пряних рослин), мікробіологічні (яблучний оцет, лимонна кислота), мінеральні (кухонна сіль, йодована сіль). За хімічним складом розрізняють білкові, жирові, вуглеводні продукти. До харчових продуктів відносять також напої, кондитерські вироби, смакові (есенції, прянощі) та харчові (ароматизатори, розпушувачі) добавки.
За сучасною класифікацією харчові продукти поділяють на групи: 1) традиційні (натуральні незмінені рослинні й тваринні); 2) функціональні (змінені, що забезпечують активність органів, знижують ризик захворювань); 3) спеціальні (змінені дієтичні продукти, харчові добавки, продукти для спортсменів); 4) продукти для харчування дітей. Окрім того, в сучасній термінології для характеристики їжі існують ще й такі поняття, як органічні продукти, екологічно чисті продукти, генетично модифіковані продукти та ін.
Харчові продукти характеризує їхня харчова та енергетична цінність. Харчова цінність окремого продукту визначається наявністю й співвідношеннями в його складі поживних речовин. Калорійність їжі, або енергетична цінність харчових продуктів, - кількість енергії, яка утворюється в результаті окиснення жирів, білків, вуглеводів, що містяться в харчових продуктах, і затрачається на фізіологічні функції організму.
У складі харчових продуктів є поживні й додаткові речовини.
Таблиця 3. СКЛАД ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
Склад харчових продуктів | |
Поживні речовини (харчова та енергетична функції) | Додаткові речовини (захисна, регуляторна, інформативна функції) |
Білки (розщеплюються на амінокислоти) 1 г білків при окисненні виділяє 17,6 кДж енергії Жири (розщеплюються на жирні кислоти й гліцерол) 1 г жирів при окисненні виділяє 38,9 кДж енергії Вуглеводи (розщеплюються до моносахаридів) 1 г вуглеводів при окисненні виділяє 17,6 кДж енергії | Вода. Мінеральні речовини. Органічні кислоти. Клітковина. Пектини. Вітаміни. Харчові добавки. Смакові добавки |
Отже, компонентами їжі є харчові продукти різного походження, а складовими частинами харчових продуктів є поживні та додаткові речовини.
Які енергетичні та харчові потреби людини?
Загальна потреба людини в білках, жирах, вуглеводах залежить передусім від потреб в енергії. Ці енергетичні потреби виражають у кілоджоулях (кДж) чи кілокалоріях (1 кДж ≈ 0,24 ккал). Основними джерелами енергії для людини є вуглеводи та жири.
Організм людини затрачає енергію на забезпечення життєдіяльності в умовах спокою (основний обмін) та фізичної активності (функціональний обмін). Загальні енергетичні потреби залежать від статі, віку, зросту, маси тіла, навантаження на організм тощо. Наприклад, у жінок енергетичні потреби майже на 15 % нижчі, ніж у чоловіків.
Кількість енергії (основного обміну) в стані спокою (Еосн) у дорослих людей визначається з розрахунку Еосн = 4,2 кДж/кг/год. Так, для юнака віком 20 років, зростом 175 см і масою 70 кг необхідно близько Еосн = 7 060 кДж/кг/год на добу (1 700 ккал). Кількість енергії (функціонального обміну) за умови розумової діяльності упродовж 12 год із затратами 6,3 кДж/кг/год становить близько 5 300 кДж. Отже, загальні енергетичні затрати енергії (Езаг = Еосн + Ефіз) для юнака віком 20 років становитимуть: Езаг = 7 060 кДж + 5 300 кДж = 12 360 кДж на добу.
Кількість енергії (основного обміну) в дітей буде більшою: у віці до 5 років за 1 год на 1 кг маси тіла затрачається близько 14 кДж/кг/год, у віці 11-13 років - близько 9 кДж/кг/год, у віці 14-15 років - близько 6 кДж кДж/кг/год. Тоді, наприклад, у школяра віком 13 років, масою 40 кг загальні енергетичні затрати на добу для розумової діяльності становитимуть: Езаг = 8 640 кДж/кг/год + 3 020 кДж/кг/год = 1 660 кДж (2 800 ккал). Отже, незважаючи на більші енергетичні затрати основного обміну загальні енергетичні затрати у школяра 13 років будуть меншими через різницю у масі.
Крім енергетичних потреб організму існують харчові потреби в речовинах, що затрачаються на ріст та відновлення клітин, тканин та органів. Ці «будівельні» потреби в організмі людини пов’язані з білками. Потреба людини в білках визначається її масою, віком і рівнем активності. Чим менший вік, тим більше білка необхідно на 1 кг маси тіла. Так, грудній дитині потрібно на добу 4 г білка на 1 кг маси, підлітку - близько 2 г, а дорослому - лише 1,0-1,2 г. Фізична праця, заняття спортом потребують збільшення споживання білків на 20 % від загальної норми.
Отже, харчові та енергетичні потреби організму забезпечують речовини у складі їжі.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Біологія + Харчова промисловість
Рослинні жири, або олії (лат. oleum - оливкова олія) - цінний харчовий продукт, який добувають з насіння або плодів деяких рослин. Домішки пігментів зумовлюють колір олії: жовтий, бурштиновий, коричневий, зеленуватий. Усі рослинні олії за способом виробництва поділяють на 2 види - нерафіновані (натуральні) та рафіновані (дезодоровані). Останні в процесі очищення звільняються від усіх домішок і запаху, а разом із тим і від усього корисного. Найуживанішими натуральними оліями є соняшникова й оливкова. Що визначає високу харчову цінність олій?
Завдання на застосування знань
Визначення енергетичних та харчових потреб організму для складання харчового раціону
Завдання 1. Визначте загальні енергетичні потреби власного організму.
Розрахунок затрат основного обміну можна здійснити за формулою:
Ео = Егод х 24 год х маса організму.
Розрахунок енергетичних затрат функціонального обміну за умови певної діяльності проведіть за допомогою таблиці «Затрати енергії залежно від навантаження»:
Ефіз = витрати на вид діяльності (у кДж) х тривалість діяльності (у год) х маса вашого організму (у кг).
Розрахунок загальних енергетичних потреб власного організму виконайте за формулою:
Езаг = Еосн + Ефіз.
Завдання 2. Визначте харчові потреби вашого організму в поживних речовинах, необхідних для забезпечення енергією визначених енергетичних потреб вашого організму.
Масова частка білків, жирів і вуглеводів у забезпеченні енергетичних затрат становить 15 % : 30 % : 55 %. Визначте кількість енергії у ваших загальних енергетичних затратах, яка буде поповнюватися в результаті окиснення білків, жирів та вуглеводів:
Ебілків =...; Е жирів = ...; Е вуглеводів = ...
Енергетична цінність поживних речовин становить: 1 г білків = 17,6 кДж; 1 г жирів = 39 кДж; 1 г вуглеводів = 17,6 кДж. Скільки грамів білків, жирів та вуглеводів потрібно для забезпечення ваших загальних енергетичних витрат?
mбілків = ...; mжирів = ...; mвуглеводів = ...
ВИТРАТИ ЕНЕРГІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД НАВАНТАЖЕННЯ
Вид діяльності | Затрати енергії, кДЖ |
Спокійне лежання | 4,2 |
Спокійне сидіння | 5,9 |
Розумова діяльність | 6,3 |
Стояння | 8,4 |
Прогулянка, ходьба | 11,7 |
Легка фізична праця | 15,2 |
Легка домашня робота | 18,5 |
Важка фізична праця | 23,0 |
Плавання, їзда на велосипеді | 29,7 |
Біг | 35,6 |
РДЖЕРЕЛО-Підручник з Біології. 8 клас. Соболь -https://uahistory.co/pidruchniki/sobol-biology-8-class-2016-ua/7.php
Мінеральні речовини є структурною та функціональною основою існування живих систем, забезпечують нормальний перебіг метаболічних й енергетичних процесів, підтримання показників гомеостазу організму, стимулюють нормальне функціонування серцево-судинної, нервової, м'язової, кровотворної систем. Значення цих речовин для організму людини полягає в тому, що вони беруть участь у побудові тканин (кісток), підтримуванні кислотно-лужної рівноваги, нормалізації водно-сольового обміну, діяльності центральної нервової системи, входять до складу крові, є складовими ферментів та гормонів.
ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ – це компоненти їжі, що використовуються в натуральному чи переробленому вигляді як джерело енергії і будівельний матеріал.
КЛАСИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ.
За походженням харчові продукти:
• тваринні (м'ясні, молочні, рибні, яйця птахів);
• рослинні (із зернових, фруктових, овочевих, прянощі із пряних рослин);
• грибні;
• мікробіологічні (яблучний оцет, лимонна кислота, квашення);
• мінеральні (кухонна сіль, йодована сіль);
• комбіновані (страви).
За хімічним складом розрізняють: білкові, жирові, вуглеводні продукти.
За сучасною класифікацією розрізняють:
• традиційні (натуральні незмінені рослинні й тваринні);
• функціональні (змінені, що підтримують активність органів, знижують ризик захворювань);
• спеціальні (змінені дієтичні продукти, харчові добавки, продукти для спортсменів);
• продукти для харчування дітей.
У сучасній термінології для характеристики їжі існують ще й такі поняття, як органічні продукти, екологічно чисті продукти, генетично модифіковані продукти та ін.
У більшості продуктів харчування поживні речовини представлені у різних кількостях, наприклад, жири переважають у горіхах, олії, білки – у рибі, м'ясі, вуглеводи – у картоплі).
Значення продуктів тваринного походження:
• постачають повноцінні білки (мають незамінні амінокислот);
• вітаміни A, D, Е.
Значення продуктів рослинного походження:
• постачають передусім вуглеводи, мікроелементи, клітковину, вітаміни;
• білок зернових та бобових у незначній кількості та неповноцінний;
• овочі та фрукти мають сприятливий вплив на роботу шлунка і кишечнику (збуджують виділення травних соків, створюють масу кишкового вмісту і сприяють скороченню та випорожненню кишок; запобігають процесам гниття в кишках, нормалізують їхню мікрофлору);
• деякі білки продуктів із сої, рису, картоплі служать будівельним матеріалом для клітин людини, оскільки вони за будовою подібні до тваринних.
СКЛАД ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ.
Поживні речовини (пластична та енергетична функції)
| Додаткові речовини (захисна, регуляторна, інформаційна, моторна, транспортна, функції тощо) |
Складні (білки, жири і вуглеводи) та прості (амінокислоти, гліцерин та жирні кислоти, моносахариди) органічні речовини.
| Вода. Мінеральні речовини. Органічні кислоти. Клітковина (целюлоза). Пектини. Вітаміни. Смакові добавки. Харчові добавки.
|
Вуглеводи в продуктах харчування: крохмаль (борошно, крупи, картопля, кукурудза), цукроза (кристалічний цукор, який додають у чай та солодощі й солодкі напої), глюкоза, фруктоза (знаходяться у фруктах та овочах) і лактоза (молочний цукор у складі молочних продуктів).
Білок у тваринній їжі повноцінний (містить 20 амінокислот), у рослинній – неповноцінний.
Жири потрапляють у наш організм як з тваринною їжею (сало), так і з рослинною (олія).
Рослинні жири, або олії (лат. oleum - оливкова олія) - цінний харчовий продукт, який добувають з насіння або плодів деяких рослин (соняшника, олив, льону тощо), жовте, бурштинове, коричневе, зеленувате забарвлення яких обумовлюють домішки пігментів.
За способом виробництва олії розрізняють:
Нерафіновані (натуральні) | Не піддаються очистці від усіх домішок та запаху |
Рафіновані (дезоровані) | В процесі очищення звільняються від усіх домішок і запаху, а разом із тим - і від усього корисного. |
Найуживанішими натуральними оліями є соняшникова й оливкова.
Пектини забезпечують зв'язування та видалення з організму токсичних сполук, йонів важких металів (свинцю, кадмію, ртуті та ін.), радіонуклідів, пригнічують процеси гниття в кишках.
Клітковина (целюлоза) сприяє руховій активності та секреції кишкового тракту, є джерелом для синтезу мікроорганізмами кишечника вітамінів В1, В2, B12, К.
Смакові добавки – прянощі (різні види перцю, шафран, куркума), пряні овочі (цибуля, часник, кріп, хрін, петрушка тощо), есенції (оцет, лимонна кислота) можуть значно посилювати апетит.
Харчові добавки – це речовини, які додають у продукти з технологічних міркувань (отримання смакових якостей, подовження термінів зберігання, прискорення виробництва).
Консерванти | Застосовують з метою довготривалого зберігання продуктів харчування, у певних дозах вони шкідливі для організму |
Емульгатори | Додають до продуктів харчування для збереження їхньої консистенції (найпоширенішими є коди: Е400, Е559) |
Стабілізатори (камеді) | Ці желеподібні речовини додають з метою згущення консистенції продуктів (коди в діапазоні Е407 – Е449).
|
Барвники | Додають для зміни кольору |
Ароматизатори | Додають з метою надати певних смакових якостей |
Коди харчових добавок
№ | Найменування | Код |
1 | Заборонені | Е 103, 105, 111, 121, 123,125, 1526, 130, 152 |
2 | Небезпечні | Е 102, 110, 120, 124,127 |
3 | Підозрілі | Е 104, 122, 141,150, 171, 173, 180, 241,477 |
4 | Канцерогенні | Е 131, 210-217, 240, 330 |
5 | Призводять до розладів кишечнику | Е 221-226 |
6 | Шкідливі для шкіри | Е 230-232,239 |
7 | Призводять до порушення тиску | Е 250, 251 |
8 | Провокують появу висипу на шкірі | Е 31, 312 |
9 | Підвищують рівень холестерину | Е 320, 321, 322 |
10 | Призводять до розладів шлунку | Е 338-341, 407, 450, 461-466 |
ХАРАКТЕРИСТИКА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ.
Харчова цінність харчових продуктів | Наявність та співвідношення в його складі поживних речовин. |
Калорійність їжі або енергетична цінність харчових продуктів | Кількість енергії, яка утворюється при окисненні жирів, білків, вуглеводів, що містяться в продуктах харчування, і витрачається на фізіологічні функції організму. Джерелами енергії для людини є білки, жири, вуглеводи, основними з них є вуглеводи та жири. |
джерело-http://8next.com/bl/4918-bl_0154.html
Проте, організм рідко використовує велику кількість білків для покриття своїх енергетичних витрат, оскільки білки потрібні для виконання інших функцій (основна функція — будівельна). Організму людини потрібні не білки їжі, самі по собі, а амінокислоти, з яких вони складаються.
У процесі травлення білки їжі, розпадаючись у шлунково-кишковому тракті до окремих амінокислот, всмоктуються у тонкому кишечнику у кров'яне русло і розносяться до клітин, в яких відбувається синтез нових власних білків, властивих людині.
Рівень умісту амінокислот у крові регулює печінка. Розпадаючись, амінокислоти утворюють воду, вуглекислий газ і отруйний амоніак. У клітинах печінки з амоніаку, що утворився, синтезується сечовина (яка потім виводиться разом з водою нирками у складі сечі і частково шкірою), а вуглекислий газ видихається через легені.
Залишки амінокислот використовуються як енергетичний матеріал (перетворюються у глюкозу, надлишок якої перетворюється у глікоген).
Вуглеводи надходять в організм людини у вигляді різних сполук: крохмаль, глікоген, сахароза або фруктоза, тощо. Усі ці речовини розпадаються у процесі травлення до простого сахариду глюкози, всмоктуються ворсинками тонкого кишечника і потрапляють в кров.
Глюкоза є необхідною для нормальної роботи мозку. Зниження вмісту глюкози в плазмі крові з
Основна частина глюкози окиснюється в організмі до вуглекислого газу і води, які виводяться з організму через нирки (вода) і легені (вуглекислий газ).
Частина глюкози перетворюється у полісахарид глікоген і відкладається у печінці (може відкладатися до
Рівень глюкози у крові є постійний (
Інсулін також гальмує розпад глікогену і сприяє підвищенню його вмісту у печінці.
Інший гормон підшлункової залози — глюкагон — сприяє перетворенню глікогену у глюкозу, тим самим підвищуючи її вміст у крові (тобто має дію, протилежну інсуліну).
При великій кількості вуглеводів у їжі їх надлишок перетворюється на жири і відкладається в організмі людини.
Жири є сполуками, що включають у себе жирні кислоти і гліцерол. Жирні кислоти під дією ферментів підшлункової залози і тонкого кишечника, а також за участю жовчі, всмоктуються у лімфу у ворсинках тонкого кишечника. Далі зі струмом лімфи ліпіди потрапляють у потік крові, а потім у клітини.
Як і вуглеводи, жири розпадаються до вуглекислого газу і води і виводяться таким самим шляхом.
У гуморальній регуляції рівня жирів беруть участь залози внутрішньої секреції та їх гормони.
Значення жирів:
- Значна частина енергетичних потреб печінки, м'язів, нирок (але не мозку!) покривається за рахунок окиснення жирів.
- Ліпіди є структурними елементами клітинних мембран, входять до складу медіаторів, гормонів, утворюють підшкірні жирові відкладення і сальники.
- Відкладаючись у запас до сполучнотканинних оболонок, жири перешкоджають зміщенню і механічному пошкодженню органів.
- Підшкірний жир погано проводить тепло, що сприяє збереженню постійної температури тіла.
- Потреба у жирах визначається енергетичними потребами організму в цілому і становить у середньому
80 -100 г на добу. Надлишок жиру відкладається у підшкірній жировій клітковині, у тканинах деяких органів (наприклад печінки), а також на стінках кровоносних судин.
Якщо в організмі бракує одних речовин, то вони можуть утворюватися з інших. Білки можуть перетворюватися у жири і вуглеводи, а деякі вуглеводи — у жири. У свою чергу жири можуть стати джерелом вуглеводів, а нестача вуглеводів може поповнюватися за рахунок жирів і білків. Проте, ні жири, ні вуглеводи не можуть перетворюватися на білки.
Немає коментарів:
Дописати коментар