Одна з форм руху матерії – переміщення тіл у просторі. Рухаються частинки в ядрах атомів, комахи і тварини, річки і гори, планети і зірки, частинки піску і галактики – все перебуває в безперервному русі. Швидкість світла дорівнює 299792458 ± 1,2 м/с(приблизно 300 000 км/с) Швидкість, з якою рухається Земля по навколосонячній орбіті - 29800 м/с. Швидкість, з якою в ході обертання Землі рухається точка земної екватора - 465 м/с. Швидкість, з якою Сонце обертається навколо центру Галактики - 250000 м/с. Один з найбільш помітних рухів людини - ходьба.  Швидкість розміреного неквапливого кроку - близько одного метра в секунду.Швидкість бігу наближається до 10 м/с, а щоб керувати таким рухом, нервові імпульси поширюються по нейроволокнах зі швидкістю, що досягає 120 м/с. Бігун на короткі дистанції розвиває швидкість 10 м/с, бігун на довгі - 7 м/с, стрибуна в довжину - 9,5 м/с, стрибун у висоту - 6,7 м/с, плавець - 2 м/с.  У перший рік життя, коли людина росте найшвидше, дитина додає у зростанні чверть метра - іншими словами, швидкість її зростання вимірюється величиною порядку 10-8 м/с. З кожним наступним роком зростання сповільнюється і до пори повноліття припиняється зовсім. Втім, про процеси, що неперервно йдуть в організмі, нам постійно нагадує ріст нігтів (10-9 м/с =2 мм/на місяць) і волосся (4·10-9 м/с = 0,35 мм/добу).  Швидше за всіх землі пересувається гепард (120 км/год =33 м/с), а у воді - меч-риба (135 км/год = 37 м/с). Серед жителів повітряного океану рекорд швидкості належить золотистому орлу, при пікіруванні він розвиває швидкість до 160 км/год (44 м/с). Чемпіонами за швидкістю зростання серед рослин у нас вважаються гриби (до 2·10-7 м/с. Це майже до 1,7мм/добу). Їм поступаються і трави (до 1·10-7 м/с) і дерева (до 4·10-9 м/с). Відзначивши рекорди великих швидкостей, торкнемося і малі швидкості.  У приказку увійшла повільність черепахи (0,05 м/с) і равлики (0,016 м/с).Якби людина могла бачити крізь землю, вона б зарахувала в ту ж компанію земляного хробака і крота.  Рухаються річки (до 7 м/c) і морські течії (до 3 м/с), приливні хвилі на морях і океанах: їх швидкості порівнянні з тими, які у своєму русі розвиває чоловік (до 5 м/с).Приблизно з такими ж порядку величини швидкостями падають з хмар сніг (до 0,2 м/с, дощ (до 8 м/с).  Однак швидкість самих хмар до 20 м/с, лавин до 30 м/с, вітру до 70 м/с при ураган, а камені при виверження вулкана летять зі швидкістю до 300 м/с.
Ну, а швидкості, з якими ростуть гори (до 6·10-10 м/с) і переміщуються материки (до 1,5·10-9 м/с), тобто, змінюється форма нашої планети, можна порівняти зі швидкостями росту дерев і тварин. Формула залежності часу, швидкості та відстані Заєць тікав від Вовка і пробіг до своєї нори 3 кілометри. Він подолав цю відстань за 3 хвилини. З якою швидкістю біг Заєць? Підставляємо відомі дані і вирішуємо завдання: Відстань до нори — 3 кілометри Час, за який Заєць добіг до нори — 3 хвилини Швидкість — невідома Запишемо ці відомі дані математичними знаками S — 3 кілометри t — 3 хвилини v — ? Записуємо формулу для знаходження швидкості v = S : t Тепер запишемо розв'язання задачі цифрами: v = 3 : 3 = 1 км/хв Заєць тікав від Вовка зі швидкістю 1 кілометр за хвилину . Він пробіг до своєї нори 3 кілометри.за який час Заєць добіг до нори? Відстань до нори — 3 кілометри Швидкість Зайця — 1 кілометр за 1 хвилину Час — невідомо Тепер запишемо те ж саме математичними знаками: S — 3 кілометри V — 1 км/хв t — ? Згадуємо і записуємо в зошит формулу для знаходження часу: t = S : v Тепер запишемо розв'язання задачі цифрами: t = 3 : 1 = 3 хвилини Заєць тікав від Вовка зі швидкістю 1 кілометр за 1 хвилину. Щоб добігти до нори йому знадобилося три хвилини. Яку відстань пробіг Заєць? Швидкість Зайця — 1 кілометр за 1 хвилину Час, який Заєць втік до нори — 3 хвилини Відстань — невідомо Тепер, те ж саме запишемо математичними знаками: v — 1 км/хв t — 3 хвилини S — ? Згадуємо формулу для знаходження відстані: S = v ⋅ t Тепер запишемо розв'язання задачі цифрами: S = 3 ⋅ 1 = 3 км Відстань від А до В дорівнює 120 км. Відстань від А до В автомобіль проїхав зі швидкістю 40 км/год, а від В до А — зі швидкістю 60 км/год. Яка середня швидкість його руху? Розв’язання Щоб знайти середню швидкість автомобіля, треба весь шлях поділити на весь час. 1) 2) 3) 4) 5) Відповідь: середня швидкість автомобіля 48 км/год. Далі розглянемо задачі, в яких рухаються два об’єкти. https://subject.com.ua/dovidnik/math/29.html
|
(год) — час на шлях від А до В;
(год) — час на шлях від В до А;
(км) — весь шлях;
(год) — весь час;
(км/год) — середня швидкість руху.
https://www.youtube.com/watch?v=UPGwvV2MYfU&ab_channel=MONUKRAINE
https://www.youtube.com/watch?v=1R_GagmwlNE&ab_channel=VladisLoveTV
https://www.youtube.com/watch?v=yfB1EcGqQTE&ab_channel=KozakTV
Утворення вітру. Хоча повітря й невидиме для ока, ми завжди відчуваємо його рух – вітер. Головною причиною виникнення вітру є різниця в атмосферному тиску над ділянками земної поверхні. Варто лише тиску де-небудь зменшитися або збільшитися, як повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого. А рівновага тиску порушується неоднаковим нагріванням різних ділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається і повітря.
Спробуємо уявити як це відбувається на прикладі вітру, що виникає на узбережжях морів і називається бризом. Ділянки земної поверхні – суходіл і вода – нагріваються неоднаково. Суходіл нагрівається швидше. Тому й повітря над ним нагріється швидше. Воно підніметься вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря переміщується на суходіл на місце теплого. Ось і подув вітер – денний бриз. Вночі все відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго зберігає тепло і охолоджується повільно, тиск буде нижчий. Холодніше повітря з суходолу з області вищого тиску переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз.
Отже, різниця в атмосферному тиску діє як сила, що викликає горизонтальний рух повітря з області високого тиску до області низького тиску. Так народжується вітер.
Визначення напрямку й швидкості вітру. Напрямок вітру визначають за тією стороною горизонту, звідки він дме. Якщо, наприклад, вітер дме із заходу, його називають західним. Це означає, що повітря переміщується із заходу на схід.
Швидкість вітру залежить від атмосферного тиску: чим більша різниця в тиску між ділянками земної поверхні, тим сильніший вітер. Вона вимірюється в метрах за секунду. Біля земної поверхні вітри найчастіше дмуть зі швидкістю 4–8 м/с. У давні часи, коли ще не було приладів, швидкість і силу вітру визначали за місцевими ознаками: в морі – за дією вітру на воду і вітрила суден, на суходолі – за верхівками дерев, відхиленням диму з труб. За багатьма ознаками була розроблена 12-бальна шкала. Вона дозволяє визначити силу вітру в балах, а потім і його швидкість. Якщо вітру немає, тобто його сила і швидкість рівні нулю, то це штиль. Вітер силою в 1 бал, що ледь колише листя дерев, називають тихим. Далі за шкалою: 4 бали – помірний вітер (5 м/с), 6 балів – сильний вітер (10 м/с), 9 балів – шторм (18 м/с), 12 балів – ураган (понад 29 м/с). На метеостанціях силу і напрямок вітру визначають за допомогою флюгера, а швидкість – анемометра.
Найсильніші вітри біля земної поверхні дмуть в Антарктиді: 87 м/с (окремі пориви сягали 90 м/с). Найбільша швидкість вітру в Україні зафіксована в Криму на горі Ай-Петрі – 50 м/с.
Змінні та постійні вітри. Змінні вітри міняють свій напрямок. Такими є вже відомі вам бризи (з французької “бриз” – легкий вітер). Вони змінюють свій напрямок двічі на добу (вдень і вночі). Бризи виникають не тільки на узбережжях морів, а й на берегах великих озер і річок. Проте вони охоплюють лише вузьку смужку узбережжя, проникаючи в глиб суходолу або моря на декілька кілометрів.
Мусони утворюються так само, як і бризи. Але вони змінюють свій напрямок двічі на рік за сезонами (влітку і взимку). У перекладі з арабської “мусон” означає “сезон”. Влітку, коли повітря над океаном нагрівається повільно і тиск над ним більший, вологе морське повітря проникає на суходіл. Це – літній мусон, який несе щоденні грозові зливи. А взимку, коли високий тиск повітря встановлюється над суходолом, починає діяти зимовий мусон. Він дме з суходолу в бік океану і приносить холодну суху погоду. Отже, причиною утворення мусонів є не добові, а сезонні коливання температури повітря і атмосферного тиску над материком і океаном. Мусони проникають на суходіл і океан на сотні і тисячі кілометрів. Вони особливо поширені на південно-східному узбережжі Євразії.
На відміну від змінних, постійні вітри дмуть в одному напрямку протягом року. Їх утворення пов’язане з поясами високого і низького тиску на Землі.
Пасати – вітри, що протягом усього року дмуть від поясів високого тиску поблизу 30-х тропічних широт кожної півкулі до поясу низького тиску на екваторі. Під впливом обертання Землі навколо осі вони спрямовані не прямо до екватора, а відхиляються і дмуть з північного-сходу в Північній півкулі і з південного-сходу – в Південній. Пасати, що відрізняються рівномірною швидкістю і дивовижною постійністю, були улюбленими вітрами мореплавців.
Від тропічних поясів високого тиску вітри дмуть не тільки до екватора, а й у протилежний бік – до 60-х широт з низьким тиском. Під впливом відхиляючої сили обертання Землі з віддаленням від тропічних широт вони поступово відхиляються на схід. Так виникає переміщення повітря із заходу на схід і ці вітри в помірних широтах стають західними.
джерело-https://geomap.com.ua/uk-g6/765.html
Щоб виміряти напрям і швидкість вітру використовують спеціальний прилад - флюгер. Стрілки флюгера обертаються за напрямом вітру і вказують з якої сторони дує вітер. Наприклад, якщо вітер дує з півночі, то його називають північним, якщо з півдня - то південним, і т.д. Також, до конструкції флюгера прикріплена металева пластина, яка відхиляється, коли на неї дує вітер. Таким чином визначають швидкість вітру. вплив вітру на людину залежить від його швидкості, ця характеристика була в основі перших класифікацій вітру.Вітер може бути як легкий, так і сильний чи штормовий. Все залежить від його сили. Але існує пряма залежність сили вітру та його швидкості. Цю залежність дослідив британець Френсіс Бофорт. Наведемо шкалу Бофорта, відповідну швидкість вітру та фізичний вплив вітру на оточення. ·0 балів - 0 - 0.3 м/с, штиль - відсутність вітру, листя дерев не рухаються, дим від вогню піднімається вгору без відхилень. ·1 бал - 0.3 - 1 м/с, тихий вітер - дим від вогню трішки скошується, флюгер не обертається. ·2 бали - 1 - 3 м/с, легкий вітер - вітер відчувається обличчям, можуть рухатися листя, флюгер обертається. ·3 бали - 3 - 5 м/с, слабкий вітер - листя дерев хитаються, помітний рух дрібних гілочок. ·4 бали - 5 - 8 м/с, помірний вітер - хитаються невеликі гілки дерев, вітер вже достатньо сильний, аби піднімати пил та папір із землі. ·5 балів - 8 - 11 м/с, свіжий вітер - розхитуються великі гілки дерев, на воді з’являються хвилі. ·6 балів - 11 - 14 м/с, сильний вітер - хитаються стовбури дерев середньої товщини та великі гілки, на морі з’являються пінисті білі хвилі. ·7 балів - 14 - 17 м/с, міцний вітер - можуть хитатися грубі дерева, море вкривається хвилями. ·8 балів - 17 - 20 м/с, дуже міцний вітер - ламаються гілки дерев, ускладнюється ходьба людини проти вітру. ·9 балів - 20 - 24 м/с, шторм - ламаються дерева, невеликі руйнування, може зриватися черепиця. ·10 балів - 24 - 28 м/с, сильний шторм - дерева вириваються з корінням, сильний шторм спричиняє значні руйнування. ·11 балів - 28 - 32 м/с, жорсткий шторм - величезні руйнування. ·12 балів - понад 32 м/с, ураган - це вітер швидкістю понад 115 км/год, який спричиняє великі спустошення. ·висновок Вітер може бути різної сили, тобто дути з різною швидкістю. Часом відчуваємо безтурботний легкий вітерець, інколи - сильний поривчастий вітер або й штормовий вітер. Якщо його швидкість перевищує 15 м/с, то варто бути вкрай обережними. Однак, люди навчилися приборкувати вітер та отримувати з нього колосальну користь, як от, наприклад, побудова вітрових електростанцій та їхніх мереж. Природа дуже різноманітна і треба знати, як з нею впоратися. джерело-https://goodhouse.com.ua/poradi/14442-formula-zalezhnosti-chasu-shvidkosti-ta-vidstani-4-klas-yak-znajti-chas-znayuchi-shvidkist-i-vidstan-yak-znajti-shvidkist-yakshho-vidomo-chas-i-vidstan-yak-znajti-vidstan-yakshho-vidomo-chas.html https://www.pogoda24.in.ua/ https://scoolphysics.ucoz.ua/publ/8_klas/shvidkist_u_prirodi/11-1-0-72 https://naurok.com.ua/traektoriya-ruhu-shlyah-peremischennya-249366.html |
