Організми та середовище існування(інклюзія)
https://vseosvita.ua/test/start/sce611
Правила поведінки в умовах викиду (виливу) аміаку:
Як психоактивні речовини впливають на репродуктивне здоров'я
Репродуктивне здоров’я, як і здоров’я в цілому, визначається різними чинниками. По-перше, спадковістю. Батьки передали нам свої ознаки й властивості, зокрема й ті, що визначають репродуктивне здоров’я. По-друге, репродуктивне здоров’я залежить від способу життя, який ми ведемо, наявності корисних і шкідливих звичок.
До порушення репродуктивного здоров’я можуть призвести безвідповідальне ставлення до себе і свого партнера, відсутність аналізу наслідків своїх дій, неправильне інформування про способи й методи профілактики небажаної вагітності, про запобігання інфекцій, що передаються статевим шляхом.
До чинників ризику для репродуктивного здоров’я належать:
- несприятливий для здоров’я спосіб життя (хронічний стрес, низька фізична активність, безладні статеві зв’язки, нераціональне харчування, відсутність режиму праці й відпочинку тощо);
- уживання шкідливих речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків);
- чинники екологічного середовища (забруднення навколишнього середовища, високий рівень радіації тощо);
- негативні чинники соціального середовища (низький рівень життя, безробіття тощо);
- негативні спадкові чинники;
- недоступність медичних послуг;
- недоступність послуг з консультування та інформування.
Зупинімося докладніше на деяких із них.
Вплив нікотину на репродуктивне здоров’я підлітків
Навіть звичайна застуда, викликана тим, що дівчинка-підліток одяглася не за погодою, може призвести до проблем з репродуктивним здоров’ям. Ще більш негативно впливають на репродуктивну систему алкоголь, нікотин та наркотики. Паління в підлітковому віці негативно впливає на всі фізіологічні системи, зокрема й на процес дозрівання репродуктивної системи. Ситуація ускладнюється тим, що наслідки цього підліткового паління можуть позначитися пізніше, тоді, коли вже дозрілі чоловік та жінка вирішують народити дитину. Можливо, у цей час вони вже кинули курити, але наслідки підліткового паління негативно впливають на них самих та на здоров’я їхньої майбутньої дитини. Наслідки паління становлять загрозу й на генетичному рівні, оскільки позначаються на потомстві в другому й третьому поколінні
Вплив алкоголю на репродуктивне здоров’я підлітків
Алкоголь також негативно впливає на репродуктивне здоров’я. Насамперед, алкоголь порушує спадковий матеріал статевих клітин, що призводить до важких наслідків для потомства — розумової відсталості, анатомічних каліцтв, захворювань внутрішніх органів та систем. Ще видатний лікар Гіппократ зазначав, що причиною ідіотизму, епілепсії та інших нервово-психічних захворювань у дітей є пияцтво їхніх батьків. Підліток, який вживає алкоголь, зазвичай не замислюється про віддалені наслідки цієї дії. А тим часом в організмі дівчинки-підлітка вже є всі ті клітини, що передадуть майбутньому потомству генетичну інформацію. І вже в підлітковому віці на них впливає алкоголь. Чинники, що руйнують здоров’я, діють не ізольовано, а разом, вони взаємопов’язані. Це істотно підсилює їхній несприятливий ефект. Так, паління підвищує ризик появи хворого потомства в 1,5 рази, зловживання алкоголем — в 1,3 рази, а спільний вплив цих чинників підвищує ризик у 6 разів. Алкоголь порушує роботу ендокринних залоз, що особливо небезпечно в підлітковому віці, оскільки від нормального функціонування ендокринної системи залежать ріст, розвиток і статеве дозрівання.
Слід знати про таке:
- жіночий організм більш чутливий до алкоголю, аніж чоловічий; у жінок швидше виникає алкогольна залежність;
- під впливами алкоголю в ранній період вагітності зародок або гине, або порушується його розвиток;
- новонароджені діти алкоголіків відрізняються маленькою масою і довжиною, розміри їхнього мозку зменшені;
- діти алкоголіків погано розвиваються і вчаться, часто хворіють;
- плід може успадкувати пристрасть матері до спиртного, у нього може виникнути підвищена чутливість до алкоголю;
- у питущої жінки згасає інстинкт материнства, не зрідка вона перестає піклуватися про дітей і відмовляється від них.
Алкоголь справляє на організм майбутніх батьків сильну отруйну дію. Він порушує обмін речовин, знижує опірність до інфекцій, уражає майже всі фізіологічні системи, зокрема й репродуктивну. Алкоголь завдає шкоди структурі й генетичному матеріалу статевих клітин — яйцеклітинам у жінок і сперматозоїдам у чоловіків. Ці ушкодження передаються потомству й стають причиною важких захворювань.
Вплив наркотиків на репродуктивне здоров’я підлітків
Наркотики ще більше, ніж нікотин та алкоголь, порушують генетичний апарат статевих клітин. Потомство наркоманів страждає від усіляких каліцтв, порушень роботи нервової системи та інших фізіологічних систем організму. Але найчастіше це потомство просто не народжується, оскільки гине на ранніх стадіях ембріогенезу.
Не випадково кажуть, що наркотики можуть стати стратегічною зброєю для знищення цілої країни. Наркотики діють на ендокринну систему, порушують нормальний синтез гормонів і припиняють процеси розвитку в підлітковому віці. Наркоман — це людина, яка непоправно руйнує своє здоров’я, зокрема й репродуктивне. Наркоман, як правило, має цілий букет захворювань: гастрит, гепатит, слабкість серцевого м’яза, виснаження. У нього знижується рівень статевих гормонів і здатність до зачаття. Швидко згасає статевий потяг. Наркомани дуже рідко мають дітей. Отруєння потомства наркотиками ще у внутрішньоутробному періоді розвитку призводить до різних пороків, аномалій і хвороб у новонароджених. У наркоманів часто народжуються мертві діти або діти зі зниженою життєздатністю. Особливою небезпекою для потомства є зловживання наркотичними препаратами під час вагітності. Наркотичні речовини потрапляють у плід і отруюють його. Наркотики потрапляють і в материнське молоко, тому мати-наркоманка не може годувати свою дитину. Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), наркоманія віднесена до розряду психічних захворювань, при яких у хворого з’являється прагнення до саморуйнування. Звісно, людина, яка руйнує сама себе, не може фізіологічно залишати потомство, думати й тим більше піклуватися про нього.
Вплив раннього статевого життя на репродуктивне здоров’я
Раннє статеве життя призводить до багатьох негативних наслідків. Організм підлітка не готовий до цього фізіологічно й психологічно. Підліток не може брати на себе відповідальність за складні стосунки, оскільки соціально й економічно він залежить від батьків.
До ризиків, пов’язаних з раннім статевим життям, належать:
- рання вагітність, що наражає на небезпеку здоров’я матерів-підлітків та їхніх дітей;
- нервові стреси й невдачі, пов’язані з неготовністю нервової системи підлітка до таких стосунків;
- зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), зокрема ВІЛ/СНІДом.
Рання вагітність шкідлива для організму підлітка, вона важко протікає, пологи стають справжньою медичною проблемою. Крім того, з’являється й інша проблема — соціальна. Підліток не готовий ростити свою дитину, виховувати її, оскільки він іще сам потребує батьківської опіки. Важко переноситься рання вагітність і психологічно. Раннє статеве життя часто призводить до захворювань, що передаються статевим шляхом. Раннє статеве життя пов’язане з великим ризиком і для власного здоров’я, і для здоров’я майбутнього покоління. Тільки доросла, фізіологічно й соціально дозріла людина може створювати родину, народжувати й виховувати своїх дітей. Материнство буде щасливим тільки в тому разі, коли жінка сформувалася для цього фізіологічно, психологічно й соціально. Відмова від раннього статевого життя не означає відмови від стосунків із протилежною статтю. Якраз навпаки, така поведінка є запорукою нормального статевого життя в зрілості.
джерело-https://school-internat5.kiev.ua/r/post/osnovi-zdorov-ya-29042020#:
Ознаки основних груп організмів: рослин, тварин, грибів, бактерій
Рослини
Тварини
Гриби
Бактерії
Рослини
Різноманітність рослин
Ознаки рослин:
• рослинні клітини вкриті твердою клітинною стінкою з целюлози (клітковини);
• більшість рослин прикріплені до субстрату і в цілому нерухомі (щоправда, окремі частини можуть здійснювати рухи: листки — при зміні освітлення, пелюстки багатьох квіток закриваються або відкриваються на ніч тощо);
• поширення рослин відбувається спорами і насінням, що знаходяться у стані спокою;
• за способом живлення рослини належать до автотрофів (тобто самостійно утворюють поживні речовини);
• необмежений ріст;
• запасна речовина у клітинах — вуглевод крохмаль;
• чергування поколінь: гаметофіт — спорофіт. На гаметофіті формуються гамети (статеві клітини), на спорофіті — спори.
Тварини
Різноманітність тварин
Ознаки тварин:
• тваринні клітини відмежовані від навколишнього середовища лише плазматичною мембраною (за винятком хітинових покривів, черепашок);
• у переважної більшості тварин розвинулися різні органи пересування (плавці, ласти, ноги, крила), що сприяють активним рухам у пошуках корму, укриття від ворогів і негоди;
• за способом живлення тварини належать до гетеротрофів (тобто живляться готовими поживними речовинами);
• переважно обмежений ріст;
• запасна речовина у клітинах тварин — вуглевод глікоген;
• розмноження у переважної більшості статеве.
Гриби
Різноманітність грибів
Їстівні шапкові гриби: 1 — боровики; 2 — маслюки; 3 — печериці; 4 — лисички справжні; 5 — підосичники
Отруйні гриби: 1 — поганка бліда; 2 — опеньки несправжні; 3 — лисичка несправжня; 4 — мухомор
Ознаки грибів:
• рослинні клітини вкриті твердою клітинною стінкою, до складу якої входить хітин (іноді целюлоза);
• вегетативне тіло утворене міцелієм (грибницею) — системою тонких, зазвичай розгалужених гіф із верхівковим ростом;
• зазвичай прикріплені до субстрату і в цілому нерухомі;
• за способом живлення гриби належать до гетеротрофів (тобто живляться готовими органічними речовинами);
• запасні речовини у клітинах грибів — вуглевод глікоген, жири.
Отже, гриби поєднують ознаки рослин і тварин, займаючи проміжне положення.
Гриби | |
ознаки рослин | ознаки тварин |
• Наявність добре вираженої клітинної стінки. • Нерухомість у вегетативному стані. • Розмноження спорами. • Необмежений ріст. • Поглинання поживних речовин шляхом осмосу | • Гетеротрофність. • Наявність у клітинній стінці хітину. • Відсутність у клітині пластид і фотосинтезуючих пігментів. • Запасаюча речовина — глікоген. • Утворення і виділення продукту життєдіяльності — сечовини |
Ці ознаки грибів дозволяють вважати їх давньою групою організмів, що утворилася до поділу єдиного стовбуру життя на дві частини — рослини і тварин.
Бактерії
Різноманітність бактерій
Ознаки бактерій:
• одноклітинні організми, клітини яких не мають ядра;
• спадкова речовина (кільцева «хромосома») міститься безпосередньо в цитоплазмі (не відмежована мембраною);
• клітини вкриті клітинною стінкою, що містить муреїн. У багатьох бактерій клітинна стінка зверху вкрита шаром слизу;
• клітини не мають мембранних органел. Єдині органели клітини — рибосоми (не мають мембран);
• за способом живлення — гетеротрофи і автотрофи;
• багато бактерій несприятливі умови переносять у формі спори;
• розмножуються прямим поділом клітини навпіл.
ДЖЕРЕЛО-https://uahistory.co/compendium/biology-reference-notes-7-class-salo/65.php
Прокаріоти — організми, клітини яких не мають чітко оформленого ядра, а ядерна речовина зосереджена в нуклеоїді — ядерній зоні. Іноді нуклеоїд називають бактеріальною «хромосомою». Типове статеве розмноження відсутнє (наприклад, бактерії).
Еукаріоти — організми, клітини яких мають оформлене клітинне ядро, відмежоване від цитоплазми ядерною мембраною. Клітини містять мембранні органели. Характерне статеве розмноження (наприклад, рослини, тварини, гриби).
Порівняльна характеристика прокаріотичних і еукаріотичних організмів
Спільні риси:
• клітинна будова;
• живлення і виділення;
• ріст і розвиток;
• розмноження;
• поширення в усіх середовищах існування та пристосування до життя у цих середовищах.
Відмінні риси
Ознаки для порівняння | Прокаріоти (бактерії) | Еукаріоти (рослини, гриби, тварини) |
Клітинна стінка | Наявна. До складу входить муреїн (іноді ослизнюється) | Наявна (крім тварин), іншого хімічного складу |
Ядро | Є ядерна зона (нуклеоїд), не оточена мембраною | Наявне, оточене мембраною |
Мембранні органели | Відсутні | Наявні |
Спороутворення | Наявне. Спора — клітина для перенесення несприятливих умов | Наявне у рослин і грибів. Спори слугують для розмноження |
Розмноження | Простий поділ клітини навпіл (бінарний поділ); спрощена форма статевого процесу — кон’югація | Нестатеве, вегетативне і статеве |
Порівняльна характеристика еукаріотичних організмів (рослин, тварин, грибів)
Спільні риси:
• єдність структури клітини — плазматична мембрана, цитоплазма і ядро;
• єдність процесів обміну речовин і енергії;
• єдність принципу збереження і передачі спадкової інформації;
• універсальна мембранна будова клітин;
• живлення і виділення;
• ріст і розвиток;
• розмноження: нестатеве, вегетативне, статеве;
• поширення в усіх середовищах існування та пристосування до життя у цих середовищах.
Відмінні риси
Ознаки для порівняння | Рослини | Тварини | Гриби |
Наявність пластид | Наявні | Відсутні | Відсутні |
Спосіб живлення | Автотрофний | Гетеротрофний | Гетеротрофний |
Запасний вуглевод | Крохмаль | Глікоген | Глікоген |
Речовина клітинної стінки | Целюлоза | Стінка відсутня | Хітин, целюлоза |
Наявність великих вакуолей | Наявні | Відсутні | Відсутні |
Здатність до активного пересування | Не здатні | Здатні | Не здатні |
Будова тіла | Клітини —> тканини —> органи (вегетативні і генеративні) —> системи органів (коренева система і система пагонів) —> організм | Клітини —> тканини —> органи —> системи органів організм | Вегетативне тіло — грибниця (міцелій). Одноклітинне або багатоклітинне |
Висновок
1. Подібність у будові і процесах життєдіяльності рослин, тварин, грибів, бактерій свідчить про єдність живої природи, спільність походження всіх живих організмів, їх спорідненість.
2. Відмінність у будові і процесах життєдіяльності — це результат пристосування живих організмів до різних умов середовища.
ВИПИШІТЬ У СВОЇ ЗОШИТИ
https://vseosvita.ua/test/start/pkr937
інклюзія-https://vseosvita.ua/test/start/zsy961
https://vseosvita.ua/test/start/xky643
Живим організмам притаманні спільні властивості - обмін речовин, клітинна будова, ріст, розвиток, рух, подразливість, розмноження та адаптація до умов існування, самі ці питання розглядаються в відео. Звертається увага на класифікацію організмів.
Згадаємо!
Що таке ферменти, вітаміни, інтерферони та гормони?
XXI століття називають «золотим століттям біології». Це стосується й одного з її напрямів - біотехнології.
Об’єкти та методи біотехнології. Ми вже зазначали, що людина здавна навчилася використовувати хімічні перетворення, що відбуваються в живих організмах, для своїх потреб — хлібопечення, сироваріння, виноробства. Можна сказати, що біотехнології виникли досить давно, але нові відкриття в біохімії, молекулярній біології, генетиці прискорили розвиток цього напряму біологічної науки.
Біотехнологія — це наука про використання біологічних об’єктів і хіміко-біологічних процесів у промисловому виробництві, сільському господарстві, енергетиці й медицині.
Рис. 204. Об’єкт (о) і продукт (б) біотехнології
Назвіть приклади продуктів, що їх людина отримує внаслідок використання біотехнології.
Біотехнологія ґрунтується на відкриттях у біохімії, мікробіології, молекулярній біології, клітинній та генетичній інженерії, що уможливлюють використання властивостей мікроорганізмів, клітин і тканин з визначеною метою.
Постає запитання: що є об’єктами біотехнології? Об’єктами можуть бути молекули (ферменти, вітаміни, амінокислоти), неклітинні форми життя (віруси), одноклітинні організми (бактерії, дріжджі) та багатоклітинні організми. Нині більшість об’єктів становлять мікроорганізми. До них належать усі прокаріоти -бактерії та ціанобактерії, а також одноклітинні та колоніальні еукаріоти. Основою сучасного біотехнологічного виробництва є синтез речовин за допомогою мікроорганізмів (рис. 204). Головною ланкою є клітина, оскільки саме в ній утворюється речовина, - синтез якої є метою біотехнологічного процесу. У біотехнології застосовують специфічні методи, зокрема культивування біологічних об’єктів та вирощування клітин рослинних і тваринних тканин. Наприклад, вирощують бактерії та гриби для добування антибіотиків або клітини людини для добування інтерферону. Інші методи є спільними з методами, що їх застосовують у мікробіології, біохімії та інших науках. Особливої уваги потребують методи клітинної та генної інженерії, покладені в основу сучасної біотехнології (§ 53).
Завдання біотехнології. Завданнями сучасної біотехнології є:
• створення біологічно активних речовин і лікарських препаратів (інтерферонів, інсуліну, гормонів росту, антитіл, вакцин тощо);
• розроблення засобів захисту рослин від хвороб і шкідників; створення бактеріальних добрив і регуляторів росту рослин, а також нових сортів і гібридів рослин, одержаних методами генної та клітинної інженерії;
• синтез цінних кормових добавок і біологічно активних речовин (кормового білка, амінокислот, ферментів, вітамінів) з метою підвищення продуктивності тварин;
• розроблення екологічно безпечних технологій утилізації відходів для одержання енергоносіїв, добрива та кормових добавок;
• розроблення нових технологій добування цінних продуктів з метою використання в харчовій, хімічній та інших галузях промисловості.
Досягнення традиційної біотехнології. Біотехнологічні процеси випікання хліба, одержання кисломолочних продуктів тощо постійно вдосконалюються. Досягненням сучасної біотехнології є створення штучних популяцій грибів, що можуть синтезувати кормові білки з відходів рослинництва, нафти та нафтопродуктів. Створено екологічно безпечні технології утилізації сільськогосподарських, промислових та побутових відходів для одержання енергоносіїв, наприклад біогазу (рис. 205).
Рис. 205. Підприємство з виробництва біогазу
Підготуйте повідомлення про досягнення сучасної біотехнології, використовуючи додаткові літературні джерела та інтернет-ресурси.
ПОВТОРІТЬ, ПОМІРКУЙТЕ
1. Що таке біотехнологія?
2. Що є об’єктами біотехнології?
3. Схарактеризуйте завдання сучасної біотехнології.
4. Які досягнення сучасної біотехнології вам відомі?
5. Які досягнення біотехнології використовуєте ви?
Це матеріал з підручника Біологія 9 клас Андерсон
джерело-https://mozok.click/1359-botehnologya-yiyi-zavdannya-ta-metodi.html
ТЕСТУВАННЯ ПО ТЕМІ
Клітинна будова організмів.https://vseosvita.ua/test/start/yam340
Розглянемо це питання детальніше. При багатоплідній вагітності можуть з’явитися однояйцеві або двояйцеві малюки, або як їх називають по-науковому монозиготні і дизиготні близнюки.
Двійнята народжуються в разі, якщо дві або більше яйцеклітин одночасно дозрівають і запліднюються різними сперматозоїдами. Такі діти не схожі один на одного, вони відрізняються зовні, мають різні характери, можуть бути різностатеві, на відміну від близнюків.
Близнюків майже не можна відрізнити один від одного. Вони мають практично однакову генетичну структуру. Як і чому це відбувається, пояснити поки ніхто не може. Ясно одне: спочатку все йде як зазвичай, але потім запліднена яйцеклітина раптом ділиться на два ембріона. Залежно від часу, коли це трапляється, кожен зародок може мати свою плаценту і свій плодовий міхур або ж вони можуть бути у них загальними. Близнюки завжди однієї статі, тобто в сім’ї народяться відразу двоє бешкетників або дві маленькі принцеси.
Біологічна зброя, заходи та засоби її використання. Характеристика осередку біологічного ураження.
Біологічною (бактеріологічною) зброєю називають спеціальні боєприпаси і бойові прилади із засобами доставки, споряджені біологічними засобами.
Вона призначена для масового знищення живої сили, сільськогосподарських тварин і посівів, а також псування деяких видів військових матеріалів і спорядження.
Основу біологічної зброї становлять біологічні засоби – хвороботворні мікроорганізми і вироблювані деякими бактеріями отрути (токсини).
Хвороботворні мікроорганізми – це велика група дрібних живих істот, що при попаданні в організм людини чи тварини можуть викликати в них різні інфекційні захворювання. В залежності від біологічних особливостей, будови і розмірів хвороботворні мікроорганізми підрозділяють на такі види – бактерії, віруси, рикетсії і грибки.
Види біологічних засобів:
1. Бактерії – одноклітинні мікроорганізми рослинного походження, дуже чутливі до впливу високої температури, сонячного світла, дезінфікуючих засобів. До них відносяться збудники найбільш небезпечних захворювань людини (чума, холера, сибірська виразка, сап).
2. Віруси – група мікроорганізмів, здатних жити і розмножуватися тільки в живих клітинах (внутрішньоклітинні паразити). На них згубно діють ультрафіолетові промені, а також температура вище 60оС. Вони викликають захворювання людей такими високонебезпечними хворобами, як натуральна віспа, жовта пропасниця.
3. Рикетсії – група мікроорганізмів, що займає проміжне положення між бактеріями і вірусами. Вони стійкі до висушування, заморожування, але чутливі до дезинфікуючих засобів. Вони викликають такі високонебезпечні захворювання людей, як висипний тиф, плямиста пропасниця Скелястих гір.
4. Грибки – одно- чи багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження. Вони володіють високою стійкістю до заморожування, висушуванню, дії сонячних променів. Викликають таке тяжке захворювання людини, як бастомікоз, гістопазмоз.
Мікробні токсини – продукти життєдіяльності деяких видів бактерій, що мають по відношенню до людей і тварин дуже високу токсичність. Потрапивши з їжею і водою в організм людини чи тварин, ці продукти викликають важкі ураження, часто із смертельним результатом. Найбільш важкі отруєння в людини викликають токсин і стафілокок. Руйнуються токсини при тривалому кип’ятінні.
До біологічної зброї відносяться також комахи – найбільш небезпечні шкідники сільськогосподарсь-ких культур.
На думку закордонних фахівців, для військових цілей можуть використовуватися колорадський жук, саранча і гессенська муха.
1.Колорадський жук – небезпечний шкідник картоплі, томатів, капусти, баклажанів, тютюну. Масовий виплід колорадського жука може цілком знищити посіви на великих площах.
2. Саранча – шкідник різних сільськогосподарських культур. Відрізняється високою плідністю і нена-жерливістю. Вона поїдає зелені частини рослин, що призводить до знищення посівів на значних площах.
3. Гессенська муха – шкідник пшениці, ячменя і жита. Личинки її харчуються молодими сходами ози-мих культур. Уражені сходи гинуть протягом зими, а перезимовані уражені рослини ламаються, коли починає утворюватися колосся.
Важливою особливістю цього виду зброї масового знищення є здатність викликати хвороби при потраплянні в організм незначних кількостей збудників захворювань. У цьому відношенні бактеріальні засоби перевершують навіть самі токсичні ОР.
Вражаюча дія біологічної зброї виявляється не відразу, а тільки через якийсь, іноді досить тривалий прихований період. Характерною рисою є здатність ряду інфекційних хвороб до епідемічного поширення. Тривалість вражаючої дії може обчислюватись місяцями. Варто підкреслити, що застосування біологіч-ної зброї може робити на людей сильний психологічний вплив.
До особливостей біологічної зброї відносяться і труднощі її індифікації. Визначення виду збудника проводять у лабораторії методом мікробіологічного аналізу. Аналіз може тривати кілька годин.
Зовнішніми ознаками біологічної зброї є:
- глухий звук розриву боєприпасів;
- поява на грунті і місцевих предметах порошковоподібних речовин, крапель рідини;
- підвищена запиленість повітря;
- поява скупчень комах, кліщів, гризунів, нехарактерних для даної місцевості чи часу року;
- падіж тварин і масові захворювання людей.
Ефективність дії біологічної зброї залежить від вибору способів його застосування.
Існують наступні способи застосування біологічної зброї:
1. Аерозольний спосіб. Основним і найбільш перспективним, на думку закордонних фахівців є аерозольний спосіб. Цим способом можна застосовувати майже усі види біологічних засобів. Біологічний засіб переводиться в аерозольний стан методом вибуху в спеціальних розпилювальних пристроях. Площі, що заражаються при цьому, можуть складати десятки квадратних кілометрів. У короткий термін забезпечується масове зараження людей шляхом зараження організму. Зовнішньою ознакою застосування цього способу є хмара у виді сліду, що залишається літаком.
2. Трансмісивний спосіб – розсіювання штучно заражених переносників, що через укуси передають збудники небезпечних для людини і тварин захворювань. Заражені переносники захворювань поширюються за допомогою ентомологічних боєприпасів – авіаційних бомб і контейнерів спеціальної конструкції. Зовнішньою ознакою є наява значної кількості гризунів, кліщів і т д поруч з викинутими контейнерами.
3. Диверсійний спосіб – застосування біологічних засобів полягає в потайливому зараженні повітря, води, продовольства, фуражу і т д. на його застосування вказує одночасне виникнення масових захворювань людей, тварин у кордонів визначеної території.
Способи застосування БЗ багато в чому визначаються можливими шляхами проникнення в організм. Вони можуть проникати в організм через органи дихання, з їжею і водою через шлунковотравний тракт, через слизисті оболонки рота, носа, ока, ушкоджені ділянки шкіри, при укусах заражених переносників.
Біологічна зброя може застосовуватися по великих зосередженнях військ у смузі фронту і у тилу, по великих політичних, адміністративних і військовопромислових об’єктах, районах інтенсивного тваринництва і землеробства.
Для доставки біологічних засобів і заражених переносників можуть використовуватися авіаційні бомби, касети контейнери, розпилювальні прилади, боєприпаси реактивної артилерії, бойові частини ракет, портативні прилади для диверсійного використання.
Внаслідок використання біологічної зброї і розповсюдження хвороботворних бактерій і токсинів можуть утворюватися зони біологічного зараження та осередки біологічного ураження.
Зона біологічного зараження – це район місцевості або область повітряного простору, які заражені біологічними збудниками хвороби в небезпечних для населення межах. Зону зараження характеризують: види бактеріальних засобів, які використовуються для зараження, розміри, розташування стосовно ОГД, час утворення, ступінь небезпеки та її зміни в часі. Розміри зони зараження залежать від виду боєприпасів, способу використання біологічних засобів, метеорологічних умов.
Осередком біологічного ураження називається територія, на якій внаслідок дії біологічної зброї виникли масові ураження людей, тварин, рослин. Він характеризується видом використаних засобів, кількістю уражених, тривалістю збереження уражаючої дії збудником хвороби.
Для уникнення розповсюдження інфекційних хвороб, локалізації і ліквідації зон та осередків біологічного ураження розпорядженням начальника ЦО області встановлюється карантин або обсервація.
Застосування біологічної зброї призводить до масових інфекційних захворювань, небезпечних для людини.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДЖЕРЕЛО- https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/1460#:~:text=%D0
Єдиний урок : «Безпека на дорозі- безпека життя!» Мабуть, кожен із нас хоча б раз у житті спостерігав порушення правил дорожнього руху. Або...